Ухвала суду № 137831088, 30.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/920/20

Провадження № 1-кп/638/253/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю :

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підсудної ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №22019101110000135 від 30.08.2019, з обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів,, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, 366 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23.01.2020 до Шевченківського райсуду м. Харкова надійшли матеріали кримінального провадження №22019101110000135 від 30.08.2019, з обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів,, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, 366 ч. 2 КК України.

Обвинувальним актом, який відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підсудній ОСОБА_5 , поряд з іншим, висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 321 ч. 3 КК України в тому, що вона обіймаючи посаду директора ТОВ «ІНІВЕРСАЛСНАБ ЕКСІМ» та посаду головного бухгалтера ТОВ «АЛЬКОН ЕНЕРГО», являючись службовою особою, у період часу не пізніше серпня 2016 року та по 14 липня 2017 року, під час здійснення своїх службових повноважень на території Шевченківського району м. Харкова, маючи на меті заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України шляхом отримання відшкодування сум податку на додану вартість, використовуючи свої службові повноваження директора ТОВ «ІНІВЕРСАЛСНАБ ЕКСІМ» та головного бухгалтера ТОВ «АЛЬКОН ЕНЕРГО», розуміючи необхідність створення документальної видимості господарських операцій з поставки (експорту) товарно-матеріальних цінностей на адресу нерезидентів, діючи умисно внесла до офіційних документів (первинні бухгалтерські документи) завідомо неправдиві відомості щодо здійснення фіктивних операцій з товарно-матеріальним цінностями, у тому числі і щодо експортних операцій, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді безпідставного відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів Державного бюджету України, які у період часу з 2016-2017 років, було зараховано на розрахунковий рахунок відкритий ТОВ «АЛЬКОН ЕНЕРГО», на загальну суму 4962017 гривен.

Вказані дії підсудної ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України, а саме як : внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки..

зловживання владою чи службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки; службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.

Відповідні відомості щодо вчинення підсудною ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення-злочину, після їх виділення в окреме провадження, були внесені до ЄРДР за №22019101110000135 від 30.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_4 заявили клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК Українита закриття в цій частині кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

При цьому підсудна ОСОБА_5 зазначила, що вона свою вину у вчиненні інкримінованого її кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України, не визнає, наголошуючи на тому, що має постійне місце мешкання, повторних кримінальних правопорушень - кримінальних проступків та злочинів не вчиняла, під час досудового розслідування та судового провадження від явки до органу досудового розслідування та суду не ухилявся, однак деякий час перебувала у розшуку, щодо оголошення якого її відомо не було, зокрема у зв`язку з початком бойових дії на території України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення клопотання підсудної ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_4 не заперечував, наголошуючи на наявності підстав для закриття кримінального провадження, в частині висунутого ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому зазначив, що ОСОБА_5 повторних злочинів не вчиняла, під час досудового розслідування та судового провадження в основному сумлінно виконувала свої процесуальні обов`язки.

Суд заслухавши думки учасників судового провадження та дослідивши відповідні матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання підсудної ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_4 з приводу звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності в частині вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та в цій частині закриттям кримінального провадження, обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 5 років - у разі вчинення нетяжкого злочину.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно приписів ч.ч. 2, 3 ст. 4, ч. 1 ст. 5 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 , поряд з іншим, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України.

Кримінальним кодексом України, за вчинення інкримінованих ОСОБА_5 протиправних діянь, передбачених ст. 366 ч. 2 КК України (в редакції Закону №1261-VIІ від 13.05.2014), на момент його скоєння, передбачене кримінальне альтернативне покарання: у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У судовому засіданні, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що протиправні діяння, кримінальна відповідальність за які передбачена ст. 366 ч. 2 КК України, у вчиненні яких органом досудового розслідування обвинувачується ОСОБА_5 , вчинені останньою в період часу не пізніше серпня 2016 року та по 14 липня 2017 року.

Відповідно до приписів ст. 12 ч.ч. 1, 3, 4 КК України (в редакції Закону України №2617-VІІІ від 22.11.2018), кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини, останні поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Таким чином, відповідно до приписів ст. 12 КК України, протиправні діяння, кримінальна відповідальність за які передбачена ст. 366 ч. 2 КК України, у вчиненні яких органом досудового розслідування обвинувачується ОСОБА_5 , відноситься до категорії нетяжкого злочину.

Відповідно до приписів ст.ст. 284-289 КПК України, кримінальне провадження закривається судом зокрема у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 раніше не судима, не працює, має постійне місце мешкання, міцні соціальні та сімейні зв`язки, в період часу не пізніше серпня 2016 року та після 14 липня 2017 року, повторних кримінальних правопорушень не вчиняла.

При цьому, судом зазначається, що хоча після вчинення в період часу не пізніше серпня 2016 року та по 14 липня 2017 року, кримінального правопорушення-нетяжкого злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України, 2506.2019 по 28.08.2019 та з 05.12.2022 по 13.03.2023 підсудна ОСОБА_5 оголошувалася в розшук, у зв`язку з чим, відповідно до приписів ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупинявся і відновлювався з дня виявлення місця перебування ОСОБА_5 , однак на час постановлення судового рішення загальний диференційований строк давності по кримінальному провадженню становить 8 років 5 місяців 5 днів, а загальний строк давності становить більше ніж 5 років, що є безумовною підставою для застосування у відношенні підсудної ОСОБА_5 приписів ст. 49 КК України - звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України.

Вказаний висновок суду ґрунтується на положеннях КК України, так як системний аналіз приписів ст. 49 КК України свідчить про те, що у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого ч. 1 ст. 49 КК України, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених ч. 2 ст. 49 КК України (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - кримінального проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

Вказаний правовий висновок викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20 (провадження № 13-26кс22).

Крім того, підсудній ОСОБА_5 під час судового провадження, судом була роз`яснена суть обвинувачення, яка була її зрозуміла.

При цьому, підсудна ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого її кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України не визнала.

Суд вважає, що невизнання підсудною ОСОБА_5 свої вини у вчиненні інкримінованого її кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України ,не має правового значення при вирішенні питання щодо звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі приписів ст. 49 КК України з наступних підстав.

За змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Суд зауважив, що відповідно до приписів ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Тому визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання.

Суд зазначає, що передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину.

Суд вважає, що невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. ( Зазначена правова позиція викладена у Постанові ККС ВС від 26.03.2020 у справі № 730/67/16-к, провадження № 51-6463км19).

У зв`язку з чим, суд вважає можливим звільнити підсудну ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення-нетяжкого злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України, так як з дня вчинення нею вказаного злочину, сплинули передбачені законом, як диференційовані, так і загальні, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, а саме 5 років, а кримінальне провадження в цій частині у відношенні ОСОБА_5 слід закрити у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України та ч. 1 ст. 282 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 49 КК України, ст.122, 124, 128, 284-289, 369-372, 376, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання підсудної ОСОБА_5 та її захисника ОСОБА_4 «Про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК Українита закриття в цій частині кримінального провадження №22019101110000135 від 30.08.2019 у зв`язку із закінченням, передбачених ст. 49 КК України, строків давності притягнення до кримінальної відповідальності», -задовольнити.

ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених приписами п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження №22019101110000135 від 30.08.2019 в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого 366 ч. 2 КК України, закрити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На ухвалу суду протягом 7 діб з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Шевченківський райсуд м. Харкова.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: ОСОБА_1