Ухвала суду № 137830821, 30.06.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/617/20

провадження №: 6/398/156/26

УХВАЛА

Іменем України

"30" червня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Подоляк Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Суржик І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Олександрія заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі його правонаступником, заінтересована особа: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», боржник: ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі, відповідно до якої заявник просить суд змінити сторону стягувача з АТ КБ «ПриватБанк», як вибулої сторони, на його правонаступника, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», код ЄДРПОУ 43513923, адреса місцезнаходження: 04073, м.Київ, проспект Степана Бандери,28-А, у виконавчому листі по справі №398/617/20, виданому Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі №398/617/20 було задоволено заяву АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованостіь за кредитним договором №SAMDN50000044790099. В подальшому на виконання вищевказаного рішення судом було видано АТ КБ "Приват Банк" виконавчий лист №398/617/20, який перебував на примусовому виконанні в державній виконавчій службі та був повернений АТ КБ "Приват Банк".

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № SAMDN50000044790099 до ОСОБА_1 .

Таким чином кредитора по договору № SAMDN50000044790099 було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Після відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором оригінал виконавчого листа №398/617/20 передано ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Станом на теперішній час ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» позбавлено можливості направити на примусове виконання виконавчий лист №398/617/20, оскільки в ньому стягувачем зазначено попереднього кредитора - АТ КБ «ПриватБанк».

З цих підстав просить заявлені вимоги задовольнити.

Представник «КАПІТАЛРЕСУРС» в своїй заяві просив провести її розгляд без його участі.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути цю заяву за відсутності вказаних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.08.2020 року у справі №398/617/20, частково задоволено позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 12 травня 2011 року станом на 10 січня 2020 року в розмірі 11 000,00 грн та судовий збір в розмірі 1 345,28 грн.

За заявою представника АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вказаного рішення суду було видано 05.08.2021 року виконавчий лист.

22.08.2025 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за умовами якого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відступило ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» належні йому права грошової вимоги до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань.

Згідно копії витягу з Реєстру боргових зобов`язань № 3 до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором б/н (референт договору № SAMDN50000044790099) від 12.05.2011 року перейшло до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Як передбачено ч.1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, положеннями ч.ч.1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

При цьому, вищенаведені положення кореспондуються з положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022р. у справі № 2-7763/10 дійшла до висновку, що процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене ст. 55 ЦПК України - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи -правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Суд зауважує, що реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам ч. 1 ст. 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2024р. у справі №2-85/11, враховуючи правову позицію, сформульовану Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022р. усправі №2-7763/10, дійшов висновку, що правонаступник стягувача може звернутися до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження в межах строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то подаючи заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, такий правонаступник має одночасно подати заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, обґрунтовуючи поважність причин цього. У разі відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заява про заміну стягувача у виконавчому листі на правонаступника задоволенню не підлягає, оскільки в цьому випадку така заміна носить виключно формальний характер, не сприяє реалізації завдань цивільного судочинства та не відповідає принципу ефективності, оскільки не дає можливості виконати рішення суду без звернення до суду для вжиття додаткових заходів. Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони стягувача протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019р. у справі № 910/10031/13, від 30 липня 2019р. у справі № 5/128, від 21 серпня 2020р. у справі № 905/2084/14-908/4066/14.

Заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що виконавчий лист, виданий у даній справі, стягувачем в межах строку було пред`явлено до виконання до відповідного органу ДВС, де відкрито виконавче провадження щодо його примусового виконання, або що вказана заява про заміну стягувача у виконавчому листі подана до суду в межах строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС»не надало виконавчий лист чи його дублікат, в якому просить замінити стягувача. У заяві зазначає, що вказаний виконавчий лист був повернутий АТ КБ "ПриватБанк", та в подальшому був переданий ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», проте доказів цього суду не надає, отже суд позбавлений можливості перевірити дату та причини повернення виконавчого листа стягувачу, а також строки в межах яких можливо повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. На переконання суду, заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, зокрема, не в межах виконавчого провадження або після закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, порушує принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

У зв`язку із викладеним суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі його правонаступником.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. ст. 42, 48, 55, 77, 81, 89, 442, 260-261, 352-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі його правонаступником, заінтересовано особа: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», боржник: ОСОБА_1 , відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

Суддя Я.М.Подоляк