Ухвала суду № 137830710, 29.06.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 404/9646/21

2-а/214/94/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сіденко С. І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою представника Дербіна Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Державної служби України з безпеки транспорту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору провідний фахівець відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Соколюк Любомир Миколайович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_2 від імені якого діє адвокат Дербін Д. О. ., звернувся до суду з даним адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00000490 від 22.10.2021 року за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухвалою суду Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 грудня 2021 року, позов передано на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою суду Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2026 року позов передано на розгляд за підсудністю до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 23.06.2026 справу передано до судді Сіденку С. І.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160,161,172 КАС України, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, подана в строк, встановлений законом, з дотриманням правил територіальної та інстанційної підсудності, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі судом не встановлено.

Згідно з ч. 1ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як визначено ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ст. 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Враховуючи характер та предмет спору, який стосується оспорювання правомірності притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, подана з дотриманням строків та правил підсудності і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Підстав для залишення позову без руху, повернення позивачу або відмови у відкритті провадження відповідно до положень КАС України, немає, тому її слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Розгляд справи відбуватиметься за правилами спрощеного позовного провадження та враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, для повного та всебічного встановлення справи, згідно частини другої статті 262 КАС України, з повідомленням (викликом) сторін.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Аналіз наведеної правової норми свідчить, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а відтак не мають статусу юридичних осіб.

При цьому визначення суб`єкта владних повноважень міститься у пункті 7 частини першої статті 4КАС України та означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, незважаючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не має статусу юридичної особи, він є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у цьому спорі, пов`язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята начальником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.10.2022 у справі № 522/22225/21).

Керуючись ст. ст. 5, 121, 160, 171, 260-262, 286, 294 КАС України, суд

постановив:

Прийняти до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою Дербіна Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Державної служби України з безпеки транспорту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору провідний фахівець відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації ОСОБА_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Призначити судове засідання у приміщенні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на 14-00 годину 13 серпня 2026 року.

В судове засідання викликати учасників справи.

Роз`яснити відповідачу, що згідно частини першої статті 261 КАС України він має право подати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та відповідно до частини третьої статті 162 КАС України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин першої, другої статті 163 КАС України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив, яка має відповідати вимогам частин першої, другої статті 164 КАС України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сіденко С. І.