Рішення № 137830489, 30.06.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/958/26

Номер провадження 2/213/1052/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Хмельової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,

за відсутності сторін,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 19 900,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 червня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 у виді електронного документу укладено кредитний договір №67586-06/2025, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути суму кредиту та сплатити проценти та комісію за надання кредиту.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та позивачем укладено договір факторингу №29102025, на підставі якого позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за договором №67586-06/2025 в сумі 19 900,00 грн. Відповідачка не виконала свої зобов`язання за кредитним договором. Жодних платежів для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора не здійснив.

Позивач просить стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості, а також сплачений судовий збір.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

У позовній заяві представник позивача просить розглядати справу за його відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно і належним чином за зареєстрованим місцем проживання, однак повторно не з`явилася в судове засідання, про причини неявки не повідомила, будь-яких клопотань не направила. Відзив на позов до суду не надходив.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ст.280 ЦПК України.

У зв`язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

04 березня 2026 року позовна заява надійшла до суду.

18 березня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою. Призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 26 травня 2026 року витребувано докази.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

29 червня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання фінансового кредиту №67586-06/2025, за умовами якого відповідачці надано кредит у сумі 5 000,00 грн на строк 120 днів, кінцева дата погашення кредиту 26 жовтня 2025 року. Процентна ставка 0,9 % в день; комісія за надання кредиту 10 % (500,00 грн).

Кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта з використанням реквізитів платіжної картки №5168-74хх-хххх-6182.

Пунктом 5.3 договору передбачено сплату неустойки у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості за прострочення сплати клієнтом платежів відповідно до термінів, встановлених у графіку платежів, що нараховується на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.

Договір, додаток до договору, що містить графік платежів, паспорт споживчого кредиту, підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Підписавши договір, відповідачка погодилася з його умовами.

Листом від 19 грудня 2025 року ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» повідомлено про успішність перерахування коштів на платіжну картку клієнта: 29 червня 2025 року о 17:10:03 на суму 5 000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 .

Згідно з інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК», наданою на ухвалу суду про витребування доказів, платіжна картка 5168-7451-8964-6182 емітована на ім`я ОСОБА_1 . Випискою з особового рахунку відповідачки підтверджується зарахування 29 червня 2025 року коштів у сумі 5 000,00 грн на картку відповідачки.

Таким чином, кредитодавцем виконано умови договору з надання кредитних коштів.

Відповідачка умови договору з повернення кредиту та сплати процентів і комісії належним чином не виконала.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», заборгованість за договором становить 19 900,00 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 4 400,00 грн заборгованість за відсотками, комісія 500,00 грн, 10 000,00 грн штраф.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» укладено договір факторингу №29102025, за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників.

29 жовтня 2025 року клієнтом та фактором за договором факторингу №29102025 від 29 жовтня 2025 року підписано акт прийому-передачі реєстрів боржників.

Згідно з витягом з реєстру боржників до ТОВ «ФК«ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №67586-06/2025 в сумі заборгованості 19 900,00 грн: сума заборгованості за основною сумою боргу 5 000,00 грн, заборгованість за відсотками 4 400,00 грн, комісія 500,00 грн, штраф 10 000,00 грн.

Позивачем після набуття права вимоги за договором №67586-06/2025 не здійснювалося нарахування процентів.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов`язань за кредитним договором, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встановлено, що сторонами кредитного договору визначені істотні умови, в тому числі: сума та строк користування кредитом, розмір відсотків та порядок їх нарахування, розмір комісії, дата повернення кредиту, орієнтовна вартість кредиту.

Також встановлено, що кредитні договір між первісним кредитором і відповідачкою укладені у формі електронного документу та підписані відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень 12 Закону України «Про електронну комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Підписавши кредитний договір, відповідачка засвідчила, що погодилася на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором.

Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредиторів за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір не був би укладений, а грошові кошти не були би перераховані.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).

Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Враховуючи викладені положення закону, аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вищезазначений договір укладений з відповідачкою у спосіб, визначений чинним законодавством України, а отже у відповідачки виникли обов`язки з належного виконання умов договору щодо повернення суми кредиту та сплати процентів і комісії, встановлених договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Встановлено, що відповідачка не виконав належним чином зобов`язання за договором позики, вчасно отримані кошти не повернув, відсотки за користування такими коштами та комісію не сплатив, заборгованість погашена не була.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що 29 жовтня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклало з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» договір факторингу № 29102025, відповідно до якого перехід від клієнта до фактора права вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників.

Таким чином, відступлення позивачу права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 67586-06/2025 підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників від 29 жовтня 2025 року.

Стаття 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. З аналізу зазначених норм матеріального права видно, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Судом встановлено, що проценти за користування кредитом нараховано у розмірах та у межах строку кредитування, визначених договором.

Законом України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII законодавець залишив за кредитодавцем можливість встановлення комісії під час укладення кредитних договорів.

Позивачем доведено укладення відповідачкою кредитного договору з первісним кредитором, порушення нею зобов`язань за цим договором, набуття позивачем прав вимоги до відповідачки.

Відповідачкою наявність заборгованості за кредитним договором не спростовано, виписки з особового рахунку та свого контрозрахунку не надано.

Таким чином, позивачем доведено порушення відповідачкою взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, тому вимоги про стягнення тіла кредиту, процентів за користування позикою та комісії підлягають задоволенню.

Щодо заявленої вимоги про стягнення штрафів суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1,2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки стягнення штрафу у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: стягненню з відповідачки заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 900,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 5 000,00 грн, заборгованість за відсотками 4 400,00 грн, комісія 500,00 грн. В стягненні заборгованості за штрафами в розмірі 10 000,00 грн позивачу слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1 655,68 грн (49,75%).

Керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 525, 526, 530, 549, 550, 638, 639, 610, 611, 1046, 1048-1049, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 274, 279, 280, 282 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором №67586-06/2025 від 29 червня 2025 року у розмірі 9 900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) грн 00 коп., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 5 000,00 грн, заборгованість за відсотками 4 400,00 грн, комісія 500,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір у розмірі 1 655,68 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Дата складення повного судового рішення 30 червня 2026 року.

Суддя С.М. Хмельова