Рішення № 137830363, 30.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2111/26

2/212/3136/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Терещук М.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив таке.

До суду звернувся позивач із зазначеним позовом. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу надіслано копію ухвали про відкриття провадження, проте відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяви із запереченнями розгляду справи в порядку спрощеного провадження, а також клопотань про розгляд справи з викликом сторін до суду не направляв.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позиції сторін.

Позивач заявив про стягнення заборгованості за кредитним договором № 24.09.2018-100000882 від 24.09.2018 року, що був укладений між ТОВ «Споживчий Центр» та відповідачем, у загальному розмірі 12 460,00 грн та судових витрат у розмірі 2 662,40 грн судового збору.

Позов обґрунтував таким. Між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 24.09.2018 року було укладено кредитний договір № 24.09.2018-100000882, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 7 000 грн, які позичальник мав сплатити відповідно до графіку платежів. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. Однак відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав повною мірою. У зв`язку з зазначеним порушеннями зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість у загальному розмірі 12 460,00 грн, яка складається з: 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 960,00 грн - заборгованість за відсотками, 3 500,00 грн штраф. Між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу № 130923-9 від 13.09.2023, за яким ТОВ «Новий Колектор» набув права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідач своїм правом на подання відзиву тощо не скористався.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

24.09.2018 року о 10:24 год між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем шляхом накладення електронного цифрового підпису (одноразового ідентифікатора) укладено кредитний договір № 24.09.2018-100000882 шляхом підписання заявки Кредитного договору, за умовами якого кредитор зобов`язався надати боржнику кредит у сумі 7 000 грн шляхом строком на 14 днів зі сплатою відсотків у розмірі 2 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, що складатиме 1960,00 грн процентів; дата повернення кредиту: 07.10.2018 (а. с. 17). Згідно з п. 2.3. Пропозиції про укладення кредитного договору (а. с. 22-24), надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

В матеріалах справи наявна платіжна інструкція № 107310561 від 24.09.2018 (а. с. 27) про перерахування коштів у розмірі 7 000,00 грн за номером картки НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором № 24.09.2018-100000882.

До позову також додано Довідку про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором (а. с. 12), де зазначено, що заборгованість за кредитним договором № 24.09.2018-100000882 від 24.09.2018 року, за період з 24.09.2018 р. по 17.12.2025 р. (включно) складає 12 460,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7000,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 1960,00 грн, прострочена заборгованість за штрафом в розмірі 3 500,00 грн.

13 вересня 2023 року, на підставі Договору факторингу № 130923-9, ТОВ «Споживчий центр» відступило права вимоги на користь ТОВ «Новий Колектор», в тому числі і до боржника за кредитним договором № 24.09.2018-100000882 (а. с. 13-16). Обставина переходу права вимоги підтверджується самим договором факторингу, Актом приймання-передачі переліку № 1 до Договору факторингу (а. с. 11), платіжною інструкцію від 15.09.2023 року про сплату за відступлення права вимоги (а. с. 9), та витягом з Переліку № 1 до договору факторингу (а. с. 25-26).

Отже, між ТОВ «Споживчий центр» як первісним кредитором та відповідачем склалися відносини споживчого кредитування; право вимоги за укладеним між ними кредитним договором було передано до позивача. Обставини кредитування та переходу права вимоги суд вважає доведеними.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 1-1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Отже, обов`язок повернення кредиту та сплати процентів пов`язується з обставиною надання такого кредиту та є наслідком отримання позичальником коштів та користування ними. Відповідно, ця обставина має бути доведеною (або визнаною іншою стороною, що звільняє від обов`язку доведення).

Щодо тіла кредиту та відсотків

На підставі наданих позивачем доказів суд вважає доведеною обставину укладання кредитного договору між сторонами та отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі, заявленому позивачем.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд переконався, що проценти нараховані первісним кредитором в межах строку кредитування, визначеного договором, в розмірі, обумовленому сторонами під час укладення Договору. Таким чином, вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо штрафу

Позивачем заявлено вимогу про стягнення неустойки у розмірі 3 500,00 грн. На підтвердження цієї вимоги позивач надав картку субконто за договором.

Згідно з Пропозицією про укладення кредитного договору, п. 5.4., у випадку енвиконання/неналежного виконання позичальником грошових зобов`язань за договором кредитор залишає за собою право нарахування штрафу, розмір якого зростає на 2% щодня, починаючи від 2% у перший день невиконання; максимальний розмір штрафу встановлюється законом. Разом з тим у підтвердженні укладання кредитного договору та у підписаній відповідачем заявці умова про штраф відсутня.

Крім того, у картці субконто первісного кредитора відсутня операція про нарахування/облік штрафу. Відомості про розмір відступлених за договором факторингу вимог до ОСОБА_1 у витягу з Переліку № 1 (додатку до Договору факторингу) відсутні; отже, відсутнє підтвердження тієї обставини, що штраф був нарахований первісним кредитором до моменту відступлення вимог позивачу.

З цього суд зробив висновок про те, що штраф був нарахований позивачем штраф вже після отримання ним права вимоги за договором факторингу, тобто в період воєнного стану.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, в силу прямої норми закону умова кредитного договору про сплату штрафу не може бути застосована, а нарахований позивачем штраф в розмірі 3 500,00 грн має бути списаний; вимога про стягнення такого штрафу не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовна заява підлягає частковому задоволенню, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1 914,53 грн.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ухвалив таке.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 8 960? (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень, що складається з: 7 000,00 грн тіло кредиту, 1 960,00 грн проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір у розмірі 1 914,53 грн.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», ЄДРПОУ: 43170298, вул. Генерала Алмазова, 13, офіс 601, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 30 червня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець