Рішення № 137830096, 24.06.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/397/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 червня 2026 р.с-ще Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області, у складі:

головуючого судді - Кащак А.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Куш О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща. Доманівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») та ОСОБА_1 укладено Договір №555337-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору, Кредитодавець надав відповідачу кредит, в розмірі 15000 грн., строком на 24 тижні, а відповідач зобов`язався повернути використану суму та плату за користування Кредитом, який є фіксованим та комісію за видачу кредиту 3000,00 грн. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Кредитного договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

Загальний розмір заборгованості, станом на 10.03.2026р., відповідно до розрахунку заборгованості позивача, становить 44690,00 грн., з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 21000,00 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; сума заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦПК - 7500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1190,00 грн.

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 13 квітня 2026р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику(повідомлення) сторін.

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 18.05.2026р. вирішено перейти від розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику(повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач просив проводити розгляд справи за відсутності його представника, зазначивши про це в позовній заяві та крім того, також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 3 ст. 131 ЦПК України, до суду не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Суд на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Крім того, враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

На підставі ст.ст. 274, 276 ЦПК України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу направлялись копія позовної заяви і додатків, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Відзиву на позов не подав. Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.

Крім того, враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

На підставі ст.ст. 274, 276 ЦПК України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12,13,81,89 ЦПК України передбачено: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 02 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №555337-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору, Кредитодавець надав відповідачу кредит, в розмірі 15000 грн., строком на 24 тижні, а відповідач зобов`язався повернути використану суму та плату за користування Кредитом, який є фіксованим та комісію за надання кредиту 3000,00 грн. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Кредитного договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 02.09.2025року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 55533-КС-001 про надання кредиту. Відповідь Заявника/Позичальника, якому адресована пропозиція укласти Договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення Кредитодавцю.

02.09.2025 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 555337-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора UA-3739, (направленого Позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 вказаного Позичальником в Заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.

Як зазначено ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Підписання договору №555337-КС-001 від 02.09.2025 року про надання кредиту здійснено електронним цифровим підписом відповідно до умов цього договору.

Спосіб надання позичальнику кредитних коштів: перерахування на рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжного способу споживача 4441111054699818.

Відповідно до Анкети клієнта ОСОБА_1 , номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів: НОМЕР_2 .

Так, згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Профітгід», 02.09.2025 року 21:17, на платіжну картку MONOBANK номер НОМЕР_3 перераховано кошти на суму 15000 грн. за призначенням платежу: перерахування коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_4 зг. до кредитного договору №555337-КС-001 від 02.09.2025 без ПДВ.

Відповідно до інформації АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», встановлено, що банком було ініційовано детальну перевірку в ході якої повідомлено наступне: на ім`я ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 ), банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . Також, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надано суду інформацію про рух коштів по картці від 27.04.2026р. за період з 02.09.2025 по 17.02.2026, з якого вбачається активне користування коштами відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За наведенного, встановлено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виконав взяті на себе зобов`язання, щодо видачі коштів позичальнику на відповідний рахунок зазначений у Договорі.

Крім того, в обґрунтування наявності заборгованості відповідача позивачем надано довідку про стан заборгованості ОСОБА_1 , згідно якої станом на 10.03.2026р., заборгованість складає - 44690 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 15000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками - 21000,00 грн.; сума заборгованості по комісії - 1190,00 грн; сума заборгованості по штрафам - 7500,00 грн. (а.с.48).

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником (відповідачем ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «Бізнес-Позика») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми права.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку, а також, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно норм статей 628, 638 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Що ж до форми договору, то положеннями статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як установлено судом, ОСОБА_1 02.09.2025 року звернувся до ТОВ «Бізнес Позика» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим його було ознайомлено із основними умовами кредитування, порядком надання та повернення кредиту. Ознайомившись із умовами кредитування, остання погодила умови кредитування, підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що підтверджує виникнення кредитних правовідносин між ними на визначених у договорі умовах.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувалася наданими коштами.

Згідно із розрахунком позивача, станом на 10.03.2026 заборгованість у загальній сумі становить 44690,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15000,00 грн; суми заборгованості по відсотках - 21000,00 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по комісії - 1190,00 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ -7500,00 грн. (а.с.44-45).

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем. При цьому, ТОВ «Бізнес Позика» належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за сумою прострочених платежів по тілу кредиту, суми прострочених платежів по процентах та суми прострочених платежів за комісією, а тому вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином судом встановлено, що відповідач належним чином свої обов`язки за кредитним договором не виконував, внаслідок чого допустив виникнення заборгованості, яка складає 37190,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ -7500,00 грн., суд зазначає наступне.

Положення п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

На підставі викладеного, у даному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідача 7500,00 грн. суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки такі нараховані позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Бізнес Позика» підлягає стягненню заборгованість за Договором №555337-КС-001 про надання кредиту від 02.09.2025 року в розмірі 37190,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 21000,00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1190,00 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» 7500,00 грн суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ, необхідно відмовити.

Суд вказує, що відповідачем не було подано до суду жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості, долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості (в даному випадку - заборгованості за нарахованими процентами) є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку, оскільки спростування доказів позивача є процесуальним обов`язком саме відповідача (а не суду).

Що стосується іншої додаткової аргументації відповідача, що наведена нею у змісті відзиву та поданих заявах, і позивача, що наведена у поданих заяв, то суд, з огляду на рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року в частині застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод наведені усі мотиві прийнятого рішення, із прийняттям або відхиленням основних аргументів сторін, які стосуються предмета спору та предмету доказування.

ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року №63566/00, §23).

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №9087 від 31.03.2026 року (а.с. 2).

Однак, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2215,58 грн. (2662,40 грн х 37190,00 грн / 44690,00 грн) сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 526, 530, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.12-13, 79-81,141, 258, 259, 265, 268, 279, 280-283, 354-355 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження якого: м.Київ, вул.Лесі Українки,26, офіс.411) заборгованість за Договором №555337-КС-001 про надання кредиту від 02.09.2025 року, в сумі - 37190 (тридцять сім тисяч сто дев`яносто) гривень 00 копійок, яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 21000,00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1190,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Лесі Українки,26, офіс.411) - витрати по сплаті судового збору в розмірі 2215 (дві тисячі двісті п`ятнадцять) гривню 58 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, місто Київ, б. Лесі Українки, 26 оф.411;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя А.Я. КАЩАК