Ухвала суду № 137829669, 26.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/17630/26 1-кс/760/8349/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025111300000017 від 31.03.2025 за ч. 1 ст. 204 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025111300000017 від 31.03.2025 за ч. 1 ст. 204 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що детективами Територіального управління БЕБ у Київській області розслідується кримінальне провадження № 72025111300000017 від 31.03.2025 за ч.1 ст. 204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до інформації, викладеної в рішенні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики від 26.11.2025 (протокол № 212), який є профільним органом парламентського контролю у сфері державної фінансової, податкової та митної політики, а також у зверненні народного депутата України ОСОБА_4 , щодо функціонування незаконних точок роздрібної торгівлі пальним на території України, зокрема на території Київської, Черкаської та Чернігівської областей у тому числі за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченка, 29-А.

Під час досудового розслідування встановлено, що автозаправна станція за вказаною адресою здійснює господарську діяльність з реалізації пального без наявності дозвільних документів, передбачених чинним законодавством України, при цьому реалізація пального здійснюється виключно за готівкові кошти та у спосіб, що унеможливлює відслідкувати як постачальників так і кінцевих споживачів, а також якість палива яке збувається.

Зазначена інформація, отримана від органу парламентського контролю та його керівника, має підвищений рівень офіційності, авторитетності та процесуальної значущості, у зв?язку з чим враховується органом досудового розслідування під час прийняття процесуальних рішень та підлягає обов?язковій перевірці і належній правовій оцінці в межах кримінального провадження.

У ході досудового розслідування встановлено, що автозаправна станція за вказаною адресою здійснює господарську діяльність з реалізації пального без наявності дозвільних документів, передбачених чинним законодавством України, при цьому реалізація пального здійснюється виключно за готівкові кошти.

Також під час встановлення фактичних даних вчинення кримінального правопорушення було здійснено виїзд до вказаної автозаправної станції з метою перевірки законності здійснення господарської діяльності.

У ході зазначеного виїзду та огляду встановлено: - відсутність дозвільних документів, обов?язкових для здійснення діяльності з реалізації пального, передбачених вимогами Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біостанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»; - відсутність цінників або інформації про вартість пального; - наявність прихованих резервуарів для зберігання пального, котрі знаходяться в приміщеннях; - відсутність реєстраторів розрахункових операцій (РРО), що свідчить про здійснення розрахунків поза встановленим законодавством порядком.

Причетність вказаної вище АЗ до незаконної діяльності (придбання, зберігання, з метою збуту, а також збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів - пального) підтверджується допитами свідків, протоколами огляду місцевості, інформацією з реєстрів та іншими матеріалами кримінального провадження.

В період часу з 11.06.2026 по 12.06.2026, на підставі ухвали слідчого судді Солом?янського районного суду міста Києва проведено обшук іншого володіння особи, а саме території АЗС, розташованої за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, 29-А, яка розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:04:042:0110 (відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна земельна ділянка на праві власності належить Білоцерківській міській територіальній громаді в особі Білоцерківської міської ради Київської області - ЄДРПОУ 26376300 та користувачем якої являється ПП «БЦ МЕХСЕРВІС» - ЄДРПОУ 33847913), виявлено та вилучено паливо, засоби для відпуску палива та чорнові записи.

Постановою детектива Територіального управління БЕБ у Київській області від 12.06.2026 виявлені та вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вказані речі зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на вилучені речі та документи.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав заяву суду про розгляд за його відсутності.

Власник майна був повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, однак не з`явився у судове засідання.

Дослідивши матеріали клопотання та додатки, додані до нього, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення клопотання з огляду на таке.

Згідно з чч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Слідчим суддею встановлено, що згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, детективами Територіального управління БЕБ у Київській області розслідується кримінальне провадження № 72025111300000017 від 31.03.2025 за ч.1 ст. 204 КК України.

Встановлено, що у період з 11.06.2026 по 12.06.2026, на підставі ухвали слідчого судді Солом?янського районного суду міста Києва проведено обшук іншого володіння особи, а саме території АЗС, розташованої за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, 29-А, яка розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:04:042:0110, яка, відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна земельна ділянка на праві власності належить Білоцерківській міській територіальній громаді в особі Білоцерківської міської ради Київської області - ЄДРПОУ 26376300 та користувачем якої являється ПП «БЦ МЕХСЕРВІС» - ЄДРПОУ 33847913).

Постановою детектива від 12.06.2026, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, вилучені речі та документи під час обшуку за адресою Київська область, місто Біла Церква, вул. Павліченка, 29-А, визнано речовими доказами.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що вилучені речі та документи під обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, накладення арешту на яке забезпечить неможливість його знищення, відчуження, ризик якого доведено прокурором у своєму клопотанні.

На підставі вищевикладених норм КПК України та встановлених фактичних обставин, враховуючи, що до клопотання додані документи та матеріали, якими ініціатор клопотання обґрунтовує доводи клопотання і враховуючи те, що речі та документи, на які прокурор просить накласти арешт, відповідають критеріям зазначеним у статті 98 КПК України та постановою детектива від 12.06.2026 визнані речовими доказами, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором у клопотанні доведена необхідність накладення арешту з метою збереження речових доказів.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуженню, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та його задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 98, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025111300000017 від 31.03.2025 за ч. 1 ст. 204 КК України - задовольнити.

Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на виявлені та вилучені в ході обшуку АЗС, розташованої за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченка, 29-А на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:04:042:0110 речі та документи, а саме:

- дві скляні ємності зі зразками дизельного палива об`ємом один літр кожна, для експертного дослідження;

- дві скляні ємності зі зразками бензину А-95 об`ємом один літр кожна, для експертного дослідження;

- чорнові записи із інформацією щодо відпуску ПММ від 10.06.2026 на 2 арк.;

- паливо роздавальна колонка, яка обладнана цифровим таблом та двома заправними пістолетами;

- паливо марки ДП, яке поміщено до пластикових ємностей у кількості 2 шт., загальною кількістю пального всередині 1800л.;

- паливо марки А-95, яке поміщено до пластикових ємностей у кількості 8 шт., загальною кількістю пального всередині 8000л.;

- два резервуари бордового кольору (без номеру), із мертвим залишком пального, розділений на дві секції (об`ємом 10 куб м, кожна секція), із рідинами з характерним запахом нафтопродуктів.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1