Рішення № 137829412, 29.06.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3791/26

Справа №754/20633/25

РІШЕННЯ

Іменем України

29 червня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В. В.

за участю секретаря судового засідання Денисової К. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що 29.10.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний Договір № 2524024. Відповідно до умов Договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 11800,00грн, на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. У подальшому 11.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 11082023, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуває право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в розмірі 39508,76грн.

У зв`язку з тим, що первісний кредитор, виконав свої зобов`язання за кредитом перед відповідачкою у повному обсязі, надавши кредитні кошти, а відповідачка порушила свої зобов`язання за кредитними договорами, то ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» як правонаступник, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним Договором № 2524024 в загальному розмірі 39508,76грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00грн.

12.12.2025 ухвалою Деснянського районного суму м. Києва, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, визначено відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

16.02.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що доказів того, що відповідачка ініціювала продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення суми кредиту, матеріали справи не містять. В умовами Договору не передбачено відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання. Також вказано, що лист ТОВ «УПР» про успішність операції переказу не є доказом надання кредиту. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позову та стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00грн.

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання свого представника не направили. У матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у відсутності їх представника.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про дату час та місце розгляд справи повідомлявся належним чином. Причину неявки суду не повідомлено.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення у відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд установив такі факти та їх правовідносини.

29.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2524024, укладання якого здійснено сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства.

Згідно із п. 1.2, 1.3. Договору, сума кредиту становить 11800,00грн. Строк кредиту 30 днів. Детальний термін повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою виходячи х припущення, що споживач виконає свої зобов`язання на умовах та строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

Відповідно до п. 1.4 Договору, Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка 1,99% в день та застосовується: у межах строку вказаного в п. 1.3. Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулась пролонгація за ініціативою клієнта, відповідно до п. 4.1. Договору: у межах нового строку, якщо відбулась авто пролонгація, відповідно до п. 4.2. Договору.

Згідно із п. 1.4.2. Договору, встановлена знижена процента ставка в розмірі 1,00% в день.

Пунктом п. 4.1.1 Договору визначено, що у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі у встановлений термін, клієнт може ініціювати продовження продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладання Додаткового договору.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, сторони домовились, що у випадку, якщо у клієнта на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, та клієнт не продовжив строк кредиту, за цим Договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після за планової дати повернення кредиту.

Згідно із п. 4.2.5. Договору, загальна кількість автопролонгації за цим Договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів.

Клієнт підписуючи цей Договір, дає згоду на його авто пролонгацію, продовження дії договору та строку користування кредитом з закінченням строку кредиту або продовженого кредиту ще на 15 календарних днів.

Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2524024, був підписаний відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора.

Як убачається з листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» 29.10.2021 на карту відповідачки зазначену в Договорі, було перераховано 11800,00грн кредитних коштів.

10.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий Договір про прощення (анулювання) боргу до Договору Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2524024.

Згідно із умов Додаткового договору, клієнт зобов`язується погасити частину основного боргу за Договором у сумі 5900,00грн у термін до 16.07.2023. Товариство звільняє клієнта від сплати решти частини основного богу за Договором у сумі 5900,00грн.

17.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий Договір про прощення (анулювання) боргу до Договору Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2524024.

Згідно із умов Додаткового договору, клієнт зобов`язується погасити частину основного боргу за Договором у сумі 3540,00грн у термін до 23.07.2023. Товариство звільняє клієнта від сплати решти частини основного богу за Договором у сумі 8260,00грн.

Додаткові Договори були підписані відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора.

11.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 11082023, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, положеннями ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним Договором № 2524024, в загальному розмірі 39508,00грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно із ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Отже підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі - надавши відповідачці кредит в розмірі 11800,00грн. Натомість відповідачка, свої зобов`язання за кредитним договором не виконала належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Зміст статей 610, 612 ЦК України регламентує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо договором установлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то при простроченні повернення чергової частини позикодавець має право зажадати дострокового повернення частини позики, що залишилася, й сплати відсотків, що йому належать.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму та укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Також визнано, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях, крім того підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або банком з використанням електронного цифрового підпису. Усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.

Отже, підписання договору електронним підписом, відповідачка підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Ураховуючи вищевикладене вище, суд вважає, що кредитний договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірних правочинів.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Оскільки, відповідачкою порушене зобов`язання з повернення кредитних коштів, що встановлені умовами Договору, тавнаслідок неналежного виконання зобов`язань у відповідачки виникла заборгованість за Кредитним договором в загальному розмірі 39508,76грн.

Суд критично ставиться до тверджень відповідачки про те, що жодних дій для пролонгації строку кредиту вона не здійснювала, а тому всі нарахування процентів поза межами строку дії договору є незаконними.

Оскільки умовами кредитного Договору № 2524024 передбачене автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація), у строк не більше 120 календарних днів. Тому нарахування кредитором процентів поза межами 30 денного строку кредитного договору є правомірною, так як кредитором була здійснена автопролонгація, відповідно до умов Договору.

Також суд критично ставиться до тверджень відповідачки про те, що лист ТОВ «УПР» про успішність операції переказу не є доказом надання кредиту.

Оскільки як убачається з матеріалів справи, відповідачкою було двічі ініційовано укладання Додаткових договорів про прощення (аналювання) їй боргу за кредитним Договором № 2524024. Що свідчить про те, що відповідачкою визнається наявність заборгованість за цим договором, а отже визнається і отримання від кредитора кредитних коштів.

Також суд звертає увагу, що як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки (постанова Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №182/5322/18).

Таким чином суд дійшов до висновку, що при укладенні кредитного Договору та додаткових Договорів відповідачка виразила своє волевиявлення на укладання кредитного Договору з позивачем, шляхом авторизації в особистому кабінеті на Веб-сайті Товариства, та погодження всіх істотних умов Договору, в тому числі і розміру нарахованих відсотків за користування кредитом.

Інших доказів на неправомірного нарахування відсотків, відповідачкою до суду не надано. Як і не надано доказів на підтвердження належного виконання вимог договору.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Враховуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги те, що відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість по сплаті коштів, тому суд вважає позов про стягнення заборгованості, таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028,00грн, відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Керуючись Конституцією України, статтями 11, 509, 512-516, 526, 549, 599, 626, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями 7, 10, 75-79, 81, 141, 265-268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в загальному розмірі 39508,76грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 3028,00грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження за адресою: м. Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2026, у відповідності до частини 5 статті 268 ЦПК України.

Суддя В. В. Бабко