Ухвала суду № 137826109, 29.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

29.06.2026 Справа №607/4758/18 Провадження №6/607/260/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря с/з Дудченко Ю. Р.

учасників справи:

представника заявника ОСОБА_1

заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Малоходачківська сільська рада Тернопільського району Тернопільській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про заміну боржника ОСОБА_4 на його правонаступника ОСОБА_2 до відкриття виконавчого провадження у справі № 607/4758/18, у зв`язку із смертю боржника ОСОБА_4 , яка на день смерті свої зобов`язання перед стягувачем не виконала.

Представник заявника у судовому засіданні заяву про заміну сторони виконавчого провадження підтримав та просив її задовольнити.

ОСОБА_2 у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Інші учасники у судове засідання не з`явилися із невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки у судове засідання суду не повідомили та не подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності, що не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

В порядку частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.10.2019 ухвалено зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 6125288482:02:001:0048, що на праві власності належить ОСОБА_3 , розташована на АДРЕСА_1 , шляхом звільнення земельної ділянки, межу шириною 1 метр, і довжиною 171 метра, загальною площею 0,017 га, яка зазначена у акті обстеження суміжних земельних ділянок користування від 06.03.2018 та відображена у додатку №6 висновку земельно-технічної експертизи від 27.12.2018 №948/18-22.

З метою примусового виконання вказаного судового рішення, представником позивача ОСОБА_1 в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області 08.05.2020 був отриманий виконавчий лист, який скерований в Тернопільський відділ ДВС Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління МЮ України.

02.12.2025 представником заявника адвокатом Бакальцем І.Г. на ім`я начальника Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління МЮ України був направлений адвокатський запит із проханням повідомити про хід виконання виконавчого провадження.

На вказаний адвокатський запит надійшла відповідь за вих. № 192516 від 10.12.2025 за підписом в.о. начальника Кущак В. із якої вбачається, що старшим державним виконавцем Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління МЮ України Бойко Русланою Олександрівною (далі-державний виконавець) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до листа виконавчого комітету Великобірківської селищної ради Тернопільського району, ОСОБА_4 не усунула перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що на праві власності належить ОСОБА_3 , яка розташована по АДРЕСА_1 , шляхом звільнення земельної ділянки площею 0,017 га.

Згідно акту державного виконавця від 12.08.2021 встановлено, що зобов`язання боржником не виконано. Державним виконавцем 12.08.2021 винесено постанову про накладання штрафу.

На адресу Тернопільського відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі Відділ) 18.10.2021 надійшов лист виконавчого комітету Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, згідно якого повідомлено наступне: гр-ка ОСОБА_4 не усунула перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що на праві власності належить ОСОБА_3 , яка розташована по АДРЕСА_1 , шляхом звільнення земельної ділянки площею 0,017 га.

Згідно акту державного виконавця від 19.10.2021 встановлено, що зобов`язання боржником не виконано.

Державним виконавцем 19.10.2021 винесено постанову про накладення штрафу.

Державним виконавцем 26.10.2021 вчинено заяву (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення.

26.10.2021 державним виконавцем завершено виконавче провадження.

Також, повідомлено, що у відповідності до Наказу від 07.06.2017 року №1829/5 «Про затвердження правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватних виконавців строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки і підлягають знищенню відповідно після закінчення строків їх зберігання.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 14.01.2022 Виконавчим комітетом Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 04.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Водночас заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425, провадження № 12-69гс21, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц, провадження № 61-10801св21, щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначала, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21, уточнила висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження, якщо таке закінчено.

Зокрема, у пунктах 80, 81, 84, 86, 90, 92, 94 та 97 указаної постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення, заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону), зокрема, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу буде визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку (частина перша статті 41 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється саме для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

Тобто, у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні й підстави для процесуального правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання.

Судом з`ясовано, що 26.10.2021 державним виконавцем завершено виконавче провадження.

Оскільки виконавче провадження закінчено, а заявник не вчиняв дій, спрямованих на відновлення виконавчого провадження, заміна стягувача у виконавчому провадженні в цьому випадку не відповідатиме завданням цивільного судочинства.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання (див: постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17).

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

При вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах: від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, провадження № 12-48гс20, від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, провадження № 12-39гс20, від 18 січня 2022 року у справі № 34/425, провадження № 12-69гс21, від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21, і неодноразово підтриманим Верховним Судом у постановах: від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17 (Касаційний господарський суд), від 10 серпня 2022 року у справі № 127/2-2509/09, провадження № 61-2001св22, від 31 серпня 2022 року у справі № 2-190/12, провадження № 61-1684св22, від 14 вересня 2022 року у справі № 1519/2-1141/11, провадження № 61-4323св22 та інших.

За вказаних обставин, враховуючи вищенаведене, оскільки виконавче провадження закінчено, а заявник не вчиняв жодних дій, спрямованих на відновлення виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Малоходачківська сільська рада Тернопільського району Тернопільській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 77, 81, 259, 260, 261, 352-354, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Малоходачківська сільська рада Тернопільського району Тернопільській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою http://court.gov.ua/fair/sud.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня її проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалу суду складено та підписано 29 червня 2026 року.

Головуючий суддя О. М. Вийванко