Рішення № 137823378, 29.06.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

29.06.2026

Справа № 696/610/26

Провадження № 2/696/497/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Волощенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 16 906,54 грн у зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 лютого 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 525989686, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

15 квітня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/31, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до боржників за реєстром прав вимоги.

29 грудня 2025 року між «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 29/1225-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до боржників за реєстром прав вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 29 грудня 2025 року до договору факторингу № 29/1225-01 від 29 грудня 2025 року сума заборгованості відповідача становить 16 906,54 грн, з яких сума основного боргу (тіло кредиту) 4 700,00 грн, сума по процентам 9 621,54 грн, комісія 235,00 грн, неустойка 2 350,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за умовами кредитного договору позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача наявну заборгованість і судові витрати.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 04 травня 2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Грибанов Д.В. у пред`явленому позові заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив провести розгляд даної справи без участі представника позивача, не заперечуючи проти ухвалення судом заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, - шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою сторони позивача суд проводить заочний розгляд справи в порядку, передбаченому гл. 11 розділу III ЦПК України, та ухвалює заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

09 лютого 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 525989686, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 4826, згідно з умовами якого відповідачу надано кошти в розмірі 4 700,00 грн на строк 30 календарних днів (дисконтний період), з поверненням кредиту та сплатою процентів за користування кредитом й комісії за надання кредиту відповідно до умов цього договору. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 11 березня 2030 року.

Водночас 09 лютого 2025 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 525989686 від 09 лютого 2025 року.

Згідно з платіжним дорученням № b5797050-f8cb-4ff9-86b4-405ac5е765a9 АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 09 лютого 2025 року ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , отримала кошти в сумі 4 700,00 грн на номер платіжної картки 4149-49ХХ-ХХХХ-1170.

Із наданої довідки ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 29 грудня 2025 року за вих. № 525989686/ФК вбачається, що 15 квітня 2025 року було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором № 525989686 від 09 лютого 2025 року, укладеного з ОСОБА_1 , ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за договором факторингу № МВ-ТП/31 від 15 квітня 2025 року.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ОСОБА_1 станом на 15 квітня 2025 року має заборгованість за кредитним договором № 525989686 в сумі 10 273,90 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 4 700,00 грн, заборгованість за процентами - 2 988,90 грн, заборгованість за комісією - 235,00 грн, неустойка - 2 350,00 грн.

15 квітня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/31, згідно з яким ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, в тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 525989686 від 09 лютого 2025 року.

Із платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 1426 від 17 квітня 2025 року вбачається, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перерахувало на користь ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кошти в сумі 3 671 928,65 грн, за договором факторингу № МВ-ТП/31 від 15 квітня 2025 року.

За реєстром прав вимоги від 15 квітня 2025 року до договору факторингу № МВ-ТП/31 від 15 квітня 2025 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 10 273,90 грн, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу 4 700,00 грн, сума за відсотками 2 988,90 грн, сума за неустойкою 2 350,00 грн, комісія 235,00 грн.

Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 525989686 в сумі 16 906,54 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту в сумі 4 700,00 грн, заборгованість за відсотками в сумі 9 621,54 грн, заборгованість за комісією в сумі 235,00 грн, неустойка в сумі 2 350,00 грн.

29 грудня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 29/1225-01, згідно з яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, в тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 525989686 від 09 лютого 2025 року.

Як вбачається із платіжної інструкції № 228 від 30 грудня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перерахувало на рахунок ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» кошти в сумі 5 236 971,16 грн, згідно з договором факторингу № 29/1225-01 від 29 грудня 2025 року.

За реєстром прав вимоги № 1 від 29 грудня 2025 року до договору факторингу № 29/1225-01 від 29 грудня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 16 906,54 грн, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу 4 700,00 грн, сума за процентами 9 621,54 грн, сума за неустойкою 2 350,00 грн, комісія 235,00 грн. Таким чином, дані спірні правовідносини виникли з кредитного договору й договорів факторингу; позивач доводить, що має місце порушення позичальником взятих на себе зобов`язань.

Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, і укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Водночас у відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Так, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Відтак, враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як позичальник, має заборгованість за кредитним договором, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеними договорами факторингу.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 повністю чи частково виконала зобов`язання за кредитним договором як перед позивачем у справі, так і перед попередніми кредитором.

Відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів, не спростувала наявну заборгованість.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості за договором кредитної лінії № 525989686 від 09 лютого 2025 року в частині заборгованості по тілу кредиту в сумі 4 700,00 грн, заборгованості за процентами в сумі 9 621,54 грн та комісії за надання кредиту в сумі 235,00 грн, а всього на суму 14 556,54 грн, підлягають задоволенню.

Разом з тим позивач просить також стягнути з відповідача заборгованість за неустойкою в сумі 2 350,00 грн.

Суд зауважує, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Оскільки спірний кредитний договір № 525989686 від 09 лютого 2025 року був укладений в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем неустойка не може бути стягнута з ОСОБА_1 , так як відповідач нормою закону звільнена від обов`язку такої сплати. Нарахована неустойка підлягає списанню позивачем, відтак позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, - 2 292,32 грн (14 556,54 х 2 662,40 / 16 906,54).

На підставі ст.ст. 512, 626, 627, 615, 625, 634, 1054, 1077, 1082ЦК України, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 89, 141, 263-265, 279, 280-282, 289, 352 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором кредитної лінії № 525989686 від 09 лютого 2025 року в розмірі 14 556 (чотирнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) грн 54 (п`ятдесят чотири) коп, що складається із суми заборгованості за основною сумою боргу 4 700 (чотири тисячі сімсот) грн 00 коп, суми заборгованості за процентами 9 621 (дев`ять тисяч шістсот двадцять одна) грн 54 (п`ятдесят чотири) коп та комісії 235 (двісті тридцять п`ять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2 292 (дві тисячі двісті дев`яносто дві) грн 32 (тридцять дві) коп у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

У решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

юридична адреса: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари Броварського району Київської області, 07400; код в ЄДРПОУ: 35625014; IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт № НОМЕР_3 виданий 16 серпня 2021 року, орган, що видав, - 7119; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Н.А. Білопольська