Рішення № 137823342, 29.06.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

29.06.2026

Справа № 696/124/26

2-о/696/17/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Степановій Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , прож. по АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, просп. Повітряних Сил, б.6 м. Київ), Кам`янський відділ ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 04061085, вул. Героїв Майдану, б. 37 в м. Кам`янка Черкаського району Черкаської області) про встановлення факту батьківства,, -

встановив:

Заявник через представника звернулась до суду із заявою про встановлення факту батьківства, а саме, що ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання, є батьком дитини заявника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заінтересовані особи у вирішенні справи- Міністерство оборони України та Кам`янський відділ ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ).

Підставою та метою встановлення даного факту для заявника, є офіційне підтвердження про батька дитини, оформлення у передбаченому чинним законодавством пільг та виплат, у разі загибелі військовослужбовця.

Перепоною у підтвердженні даного факту для заявника, є відсутність реєстрації шлюбу між заявником та ОСОБА_3 , а також, що запис про батька дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України.

Саме з вказаних підстав, та встановлення генетичних ознак (ДНК-профілю) в рамках кримінального провадження, щодо ймовірності, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 , звернулась до суду та просить суд встановити даний факт, а також зобов`язати Кам`янський відділ ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) внести відповідні зміни до актового запису дитини.

04 січня 2026 року, ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області відкрито провадження по справі та призначено судове засідання, заінтересованим особам надано строк для подання відзиву на заяву заявника.

03 березня 2026 року, ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області витребувано із Новокодацького відділення ДСУ «Дніпровське обласне віділення СМЕ» (49005, Дніпропетровська область, м.Дніпро, площа Соборна, б.14) висновок експерта № СЕ-19/104-25/46687-БД від 16.12.2025 року.

25 березня 2026 року, ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області витребуваноіз Новокодацького відділення ДСУ «Дніпровське обласне віділення СМЕ» (49005, м.Дніпро, вул.Ближня, 31/1) та із слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Князя Володимира Великого,34) завірений належним чином висновок експерта № СЕ-19/104-25/46687-БД від 16.12.2025 року.

21 квітня 2026 року, ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області, повторно витребуваноізслідчого відділу Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Князя Володимира Великого,34) завірений належним чином висновок експерта № СЕ-19/104-25/46687-БД від 16.12.2025 року.

19 травня 2026 року, ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області, повторно витребуваноізслідчого відділу Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Князя Володимира Великого,34) завірений належним чином висновок експерта № СЕ-19/104-25/46687-БД від 16.12.2025 року.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник не з`явились. Від представника заявника до суду надійшла заява, в якій вона просила розгляд справи провести без її та заявника участі. Вимоги заяви підтримують.

Представник Кам`янського відділу ДРАЦС також в судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомляла, про розгляд справи була належним чином повідомлена.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з`явилась, про час, день та місце судового засідання була повідомлена у встановленому законом порядку належним чином. Відзив на позов не подавала. В поданому до суду письмовому поясненні, просила встановити коло заінтересованих по справі, на права та інтереси яких буде впливати рішення по справі, а також навести належні та допустимі докази які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з п.5 ч.2 ст.293,ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що визначені ч.1ст.315 ЦПК України, зокрема родинних відносин між фізичними особами (п. 1).

У відповідності до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. У пункті 9 вказаної постанови зазначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Факт визнання батьківства або факт батьківства встановлюється, зокрема, з метою отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника, прийняття спадщини, а також для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

Тобто, встановлення цього факту пов`язано з подальшими цивільними правами та обов`язками, законом прямо передбачено встановлення факту батьківства в порядку цивільного судочинства.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05.06.2013 року, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_1 . (а.с.15)

Із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження вбачається, що відомості про батька ОСОБА_4 , внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проведено за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою.

Дитина народилася у відносинах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , шлюб між якими не укладався.

Під час державної реєстрації факту народження дитини її батька записано зі слів матері в порядку, передбаченому частиною першою статті 135 СК України.

Відповідно до витягів з Кам`янської територіальної громади від 19.01.2026 року ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 6,7).

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 був мобілізований до лав Збройних Сил України, 14.03.2022 ІНФОРМАЦІЯ_7 (4-й відділ).

ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець Збройних Сил України в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_3 ,1985 року народження, який перебував в зоні ведення бойових дій у н. п. Діброва Луганської області, безвісно зник.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження № 12024041030002787 від 09 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, матеріали якого знаходяться у провадженні СВ Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.

У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022120000000168 від 26 квітня 2022 року, встановлено, що невідомий військовослужбовець, який був доставлений 07.08.2024 із зони проведення бойових дій Донецької області до моргу КЗ «ДОКЛ СМЕ» ДОР (реєстраційний номер в морзі 1630не/1993л) є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , кулеметник 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 (а.с.11-12).

На підставі постанови старшого слідчого СВ Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Головченко Л.Ю. від 28.11.2025 року проведено судову молекулярно-генетечну експертизу.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/104-25/46687-БД від 16.12.2025 року та таблиці результатів дослідження, складеним страшим судовим експертом відділу молекулярно-генетичних досліджень лабораторії біологічних досліджень Дніпровського НДЕКЦ МВС України Криницькою Г.М., в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлено, що між особою, генетичні ознаки якої встановлено висновком експерта № 1769/2185-МГ від 18.10.2024 із фрагмента кістки невідомого загиблого військовослужбовця, реєстраційний номер 1630не/1993л від 08.08.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт №2), народжена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (об`єкт № 1) може бути донькою невідомого чоловіка-військовослужбовця, реєстраційний номер 1630не/1993л. Ймовірність даної події складає 99, 99999999 %.

У висновку також зазначено, що судовий експерт ОСОБА_5 має вищу біологічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» (свідоцтво про присвоєння № 20098, видане ЕКК МВС України 12 вересня 2024 року), стаж експертної роботи з 2024 року. Експерт попереджена про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов`язків за статтями 384, 385 КК України.

Висновок експерта № СЕ-19/104-25/46687-БД від 16.12.2025 містить інформацію щодо предмета доказування, підстав уважати, що висновок отриманий з порушенням порядку немає, тому такий доказ є належним та допустимим.

Викладене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19).

Предметом доказування в справах даної категорії є наявність кровного споріднення між особою, яка ймовірно є батьком дитини, і дитиною. Європейський суд з прав людини у справі «Калачова проти Російської Федерації» зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 07 травня 2009 року).

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 641/8921/21.

Встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2024 року у справі № 672/915/23)

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 1630не/1993л від 05.01.2026 року, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 08.01.2026 року, сповіщення сім`ї (близьких родичів) № 4/1 від 02.01.2026, солдат військової служби по мобілізації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , кулеметник 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 , загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Діброва, Сєвєродонецького району, Луганської області (а.с.8,12,13).

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Стаття 5 СК України визначає, що держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Стаття 125 СК України визначає походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері і батька дитини; за рішенням суду.

У частині першій статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частини першої та другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Тлумачення статті 128 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Тобто, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним і достатнім підтвердженням факту батьківства, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі (постанова Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 362/3705/20).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

У цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту. Скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей, переваги більш вагомих доказів. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Діброва, Сєвєродонецького району, Луганської області, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у судовому засіданні підтверджується електронними (речовими) доказами (фотографіями), наданими заявником, висновком експерта, показами свідка ОСОБА_6 .

Статтею 76 ЦПК України визначено, що є доказами у цивільній справі, а саме: будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статті 77, 78, 79 ЦПК України визначають вимоги щодо належності, допустимості та достовірності доказів.

Отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є допустимим і достовірним доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 686/23256/16-ц та від 25 березня 2021 року у справі № 752/21411/17.

Статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Якщо експертиза, яка проведена у кримінальному провадженні, містить інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, то незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений така експертиза може бути допустимим доказом.

Висновок, підготовлений у рамках кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, відповідає положенням статті 102 ЦПК України.

Верховний Суд неодноразово робив висновок про допустимість висновку експерта, який проведений в рамках кримінального провадження.

Зокрема, такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року у справі № 761/12898/16-ц, від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17, від 25 березня 2021 року у справі № 752/21411/17, від 15 квітня 2021 року у справі № 759/15556/18.

Суд вважає достатніми докази, які були надані підтвердження того факту, що ОСОБА_3 , який помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи викладене, а також те, що заява про встановлення факту батьківства породжує юридичні наслідки для подальшого оформлення у передбаченому чинним законодавством пільг та виплат, у разі загибелі військовослужбовця, який загинув під час воєнного стану, захищаючи Батьківщину,а встановити його іншим шляхом неможливо, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-268 ЦПК України суд ,-

ухвалив :

Заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , прож. по АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, просп. Повітряних Сил, б.6 м. Київ), Кам`янський відділ ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 04061085, вул. Героїв Майдану, б. 37 в м. Кам`янка Черкаського району Черкаської області) про встановлення факту батьківства- задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Діброва, Сєвєродонецького району, Луганської області, є батьком малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Кам`янський відділ ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актвого запису № 01, зробленого в Книзі реєстрацій народжень 05 червня 2013 року, про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме вказати батьком дитини громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_6 , виданий Богуславським РВ УМВС України в Київській області 25 квітня 2002 року, залишивши прізвище, ім`я та по батькові дитини ОСОБА_2 без змін.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354,355,ЦПК України). Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : В.В.Шкреба