Ухвала суду № 137823055, 08.06.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1560/25

Номер провадження 2/570/132/2026

У Х В А Л А

08 червня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.,

з участю прокурора Прокопчук О.В.,

представника відповідача Кучерук В.О.,

відповідачів ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

їх представника адвоката Шміта В.В.,

секретаря судового засідання Полюхович М.В.,

розглянувши клопотання сторони відповідачів при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне, вул.С.Петлюри, 10) цивільної справи за позовом Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

у с т а н о в и в:

покликаючись на те, що передача земельної ділянки у приватну власність за рахунок земель загального призначення порушує інтереси мешканців територіальної громади (с.Бармаки) та перешкоджає вільному використанню проїзду, керівник Рівненської окружної прокуратури Андрій Максимчук у поданій 04 квітня 2025 року через систему "Електронний суд" позовній заяві просить усунути перешкоди у здійсненні Шпанівською територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,1149 га, кадастровий номер 5624681500:06:000:0536 шляхом:

- визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ №785424, виданого 26.08.2010, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.08.2007 №2-785 та рішення Великожитинської сільської ради від 19.03.2010 №553;

- ??визнання недійним свідоцтва про право на спадщину від 06.05.2019, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г., зареєстрованого в Реєстрі за №478;

- ??визнання недійним договору дарування земельної ділянки від 10.05.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г., зареєстрованого в Реєстрі за №491;

- ??скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна державної реєстрації права власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,1149 га, кадастровий номер 5624681500:06:000:0536 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1823495056246) з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на вказану земельну ділянку;

- ??скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:06:000:0536.

17 лютого 2026 року відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у поданих клопотаннях просять залишити позов без розгляду в порядку п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

24 лютого, 25 лютого, 17 березня 2026 року керівник Рівненської окружної прокуратури подав письмові заперечення, в яких вказує, що окремі приписи абз.1 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" втрачають силу лише з 01 січня 2027 року.

06 травня 2026 року відповідач ОСОБА_3 подала відповідь на заперечення, оскільки вважає, що субсидіарна участь прокурора суперечить Конституції України.

Представник відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області до суду не з`явився.

Зважаючи на те, що їх з"явлення не визнане обов`язковим, враховуючи відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення по клопотанню, суд, беручи до уваги встановлені розумні строки розгляду цивільних справ, дійшов висновку про можливість розглянути клопотання за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в суді своє клопотання підтримала повністю і по аналогічних мотивах.

По суті вважає, що прокурор зловживає своїми правами, намагаючись ревізувати справу, його присутність ставить сторони спору у нерівноцінні умови.

Позивачем є сільрада, яка була відповідачем у преюдиційній справі, позов не визнавала, рішення не оскаржувала.

Звертає увагу суду, що через рік після складання вмотивованого висновку про відсутність підстав для вжиття заходів прокурорського реагування, прокурор ініціює новий судовий процес для вирішення того ж питання за участю тих самих учасників.

Її представник адвокат Віталій Шміт підтримує її позицію.

Вважає, що прокуратура має користуватися Конституцією, яка дозволяє представленням прокурором інтересів сторони лише у виключних випадках, що у даному випадку відсутнє.

Відповідач ОСОБА_1 в суді своє клопотання підтримала повністю і по аналогічних мотивах.

По суті стверджує, що прокурор намагається повторно переглянути справу, по якій рішення є чинним.

Представник Шпанівської сільської ради стверджує, що у зв`язку з відсутністю в штаті сільської ради юриста рада погодилася, щоб її інтереси представляла прокуратура.

Прокурор у судовому засіданні підтримує свої заперечення.

Додатково стверджує, що аналогічне клопотання відповідачі вже подавали і суд їм вже відмовив.

Суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до вимог ст.12, 13 ЦПК України принципами здійснення цивільного судочинства є, в тому числі, змагальність сторін, диспозитивність цивільного судочинства.

Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до ч.4 ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.185 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Згідно з ч.3 ст.23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті, крім випадку, визначеного абз.4 цієї частини. Ч.4 ст.23 Закону встановлює, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. /п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України/.

З огляду на викладене, суд вважає, що прокурор у поданій позовній заяві вказав підставу для здійснення представництва інтересів держави, передбачену ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та обґрунтував її. Щодо способів захисту прокурора, які зазначені ним в прохальній частині позовної заяви, суд вирішить це питання під час ухвалення судового рішення по суті справи. Суд вважає, що в підготовчому засіданні в порядку ч.1 ст.186 ЦПК України, виконані завдання підготовчого провадження щодо остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу та з`ясування заперечень проти позовний вимог.

На стадії підготовчого провадження суд також не встановив підстав для залишення позову без розгляду за ст.257 ЦПК України, тому в клопотаннях відповідачів про залишення позову без розгляду необхідно відмовити.

Керуючись п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

відмовити у клопотанні.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Кушнір Н.В.