Вирок № 137822042, 30.06.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12181/26

1-кп/569/2349/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження №12026181010000805 від 14.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гоща, Рівненського району, Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, працюючого організатором зі збуту ТОВ «Ситий кабанчик», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Історія провадження

19.05.2026 до Рівненського міського суду Рівненської області надійшли матеріали кримінального провадження №12026181010000805 від 14.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-3 КК України.

Ухвалою суду від 20.05.2026 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

02.06.2026 закінчено підготовче судове засідання, кримінальне провадження призначено до судового розгляду.

2. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

ОСОБА_4 , у період з 18.06.2024 по 19.11.2024, перебуваючи в м. Рівне, точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, з метою власного працевлаштування на посаду викладача у ТзОВ «Західноукраїнський коледж «Полісся» (код ЄДРПОУ 30717545) та перебування на цій посаді, для подальшого отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з єдиним умислом, надав ОСОБА_6 , який є директором зазначеного товариства і відповідно службовою особою юридичної особи приватного права, з використанням наданих йому повноважень щодо працевлаштування викладачів, неправомірну вигоду в загальному розмірі 26 470 гривень, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок ОСОБА_6 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , за перебування на посаді викладача у вказаному навчальному закладі та відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, ОСОБА_4 визнається судом винним в наданні службовій особі юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-3 КК України.

3. Позиції учасників судового провадження

Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, підтвердив фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-3 КК України, що викладені в обвинувальному акті, просив суд здійснювати розгляд з урахуванням вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. Йому роз`яснено та зрозуміло неможливість у подальшому оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку.

Під час його допиту в судовому засіданні пояснив, що дійсно у вказаний в обвинувальному акті період надав ОСОБА_6 неправомірну вироду в сумі 26 470 гривень, шляхом перерахування грошових коштів на його банківський рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», з метою власного працевлаштування на посаду викладача у ТзОВ «Західноукраїнський коледж «Полісся» та перебування на цій посаді, щоб в подальшому отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 не заперечував щодо розгляду кримінального провадження згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, просив суд врахувати позитивні характеристики обвинуваченого, наявність пом`якшуючих обставин та призначити покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Прокурор підтримав обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-3 КК України, просив суд, з урахуванням думки обвинуваченого, здійснювати розгляд, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, та обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого, та відомостей щодо речових доказів. Прокурор не оспорив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, йому зрозуміло неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

4. Мотиви суду

Положенням ч. 3 ст. 349 КПК України визначено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За приписами ч. 2 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

Обов`язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України є: повне визнання вини обвинуваченим, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження, кваліфікації дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин.

Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим за ч. 1 ст. 368-3 КК України, повідомлення ним фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого, та відомостей щодо речових доказів.

При цьому, суд виходить з того, що кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, не є складним, є одноепізодним, обвинувачений розуміє суть пред`явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявив у судовому засіданні. Відтак, у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності й істинності позиції обвинуваченого з цього питання.

Таким чином, відповідно до ст. 22 КПК України, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368-3 КК України, тобто надання службовій особі юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду.

При призначенні покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів. Також суд враховує особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_4 є особою молодого віку, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , який є особою молодого віку, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, наявність обставин, які пом`якшують покарання, а саме активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щирого каяття, що ґрунтується на належній критичній оцінці своєї протиправної діяльності, осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась та нести кримінальну відповідальність за вчинене, те, що він перерахував благодійну допомогу в розмірі 30000 гривень на користь Збройних Сил України, його діями майнової шкоди не заподіяно, суд вважає, що покарання обвинуваченому необхідно призначити в межах санкції ч. 1 ст. 368-3 КК України у виді штрафу.

На думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Враховуючи положення ст. 100 КПК України, речовий доказ по кримінальному провадженню: оптичний диск DVD-R «Verbatim» 4.7 Gb, на якому наявна інформація щодо руху коштів по картковому рахунку ОСОБА_6 , відкритому в АТ КБ «Приват банк» №516936002897309, суд вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати та арешти майна відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 373, 374, 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-3 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Після набрання вироком законної сили, речовий доказ: оптичний диск DVD-R «Verbatim» 4.7 Gb, на якому наявна інформація щодо руху коштів по картковому рахунку ОСОБА_6 , відкритому в АТ КБ «Приват банк» №516936002897309, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Рівненський міський суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду.

Суд на підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку обмежився проголошенням його резолютивної частини. Копію повного тексту вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_7