Рішення № 137821844, 29.06.2026, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/418/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2026 року

Корецький районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді Загородько Н.А.

секретар судового засідання Миколайчук М.О.

за участю:

представника позивача адвоката Столярчук Т.П.

представника УПП в Рівненській області ДПП Бузи В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Шевчука Вадима Юрійовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Адвокат Столярчук Т.П. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, вказуючи, що 28 лютого 2026 року постановою інспетора УПП в Рівненській області Шевчука В.Ю. серії ЕНА № 6737755 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.

Дану постанову вважає незаконною, оскільки адміністративне правопорушення позивач не вчиняв. В обгрунтування позову вказує, що адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП є недоведеним і необгрунтованим, а саме складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону.

16 квітня 2026 року від Управління патрульної поліції в Рівненській області надійшов відзив на адміністративний позов, згідно до якого, вбачається, що 28 лютого 2026 року о 03 год. 34 хв. патрульні поліцейські, перебуваючи на патрулюванні в селищі Клевань, по вулиці Центральна, 30 виявили транспортний засіб ВАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , водій якого рухався в дію комендантської години. Відповідно до Указу Президента України N?64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідний правовий режим було запроваджено по всій території України. В той же день Верховною радою України було затверджено даний Указ Законом України. На Рівненщині комендантська година триває з 23.00 до 5.00. Відповідні зміни вступили в дію з 10 травня 2025 року. Таке рішення прийняла Рада оборони області 06 травня 2025 року. Виявивши дане правопорушення даний транспортний засіб був зупинений на підставі п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію". Надалі на неодноразову вимогу поліцейського водій не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4 ПДР України, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУПАП. Факт керування водієм транспортним засобом та порушення ним Правил дорожнього руху України підтверджується відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, які долучені стороною відповідача до матеріалів справи. Постанова складена поліцейським з дотриманням вимог законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

22 квітня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого адвокат Столярчук Т.П. наполягала на задоволенні позову, вказавши, що сам по собі факт наявності комендантської години не звільняє працівників поліції від обов`язку діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. Навіть за умови правомірності зупинки транспортного засобу, притягнення особи до відповідальності можливе лише за наявності належних, допустимих та достатніх доказів вчинення правопорушення. Позивач не відмовлявся від реалізації своїх обов`язків, а заявив клопотання про надання правової допомоги адвоката. При цьому відповідачем не забезпечено реалізацію зазначеного права. Після заявлення клопотання про адвоката працівники поліції продовжили оформлення матеріалів та винесли постанову без надання можливості отримати правову допомогу, чим істотно порушили процедуру притягнення до адміністративної відповідальності.

Представник позивача адвокат Столярчук Т.П. судовому засіданні позов підтримала, просила його задоволити.

Представник відповідача УПП в Рівненській області Буза В.О. в судовому засіданні просила суд відмовити у позові. Додатково вказала, що вночі 28 лютого 2026 року Кіма О.С. було зупинено двічі двома різними екіпажами патрульної поліції та складено адміністративні матеріали за порушення ч.1 ст.130 КУпАП і відеозапис наданий суду відображає обидві події. Надане відео позивачем стосується події, яка сталась під час першої зупинки о 01:47 год. 28 лютого 2026 року, коли оскаржувану постанову за ч.1 ст.126 КУпАП було складено під час його другої зупинки о 03:34 год 28 лютого 2026 року.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, у визначеному законом порядку.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений, проте в судове засідання не з`явився.

Заслухавши учасників, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в позові необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до оскаржуваної постанови серії ЕНА № 6737755 від 28 лютого 2026 року водій ОСОБА_1 28 лютого 2026 року о 03 год. 34 хв. в селищі Клевань Рівненської області, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21121», державний номерний знак НОМЕР_2 , не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1 ПДР України.

У відповідності до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КпАП України встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КпАП України закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно п.1 ч.1 ст.35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі -ПДР України).

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідний правовий режим було запроваджено по всій території України. В той же день Верховною радою України було затверджено даний Указ Законом України. На Рівненщині комендантська година триває з 23:00 до 5:00. Відповідні зміни вступили в дію з 10 травня 2025 року. Таке рішення прийняла Рада оборони області 06 травня 2025 року.

Пунктом 2.1 а ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 126 КпАП України настає, зокрема, за керування траснспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб.

Суд, дослідивши відеозапис, наданий стороною відповідача та позивача, встановив, що події, які зафіксовані суб`єктом владних повноважень на цей відеозапис підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21121», державний номерний знак НОМЕР_2 , на законну вимогу поліцейського не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

На відеозаписі чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 підтверджує своє ім`я, прізвище та по батькові, не заперечує факту вчинення адміністративного правопорушення та спочатку навіть погоджується сплатити штраф.

Також переглянутим відеозаписом спростовуються посилання представника позивача про те, що поліцейські відмовили ОСОБА_1 у наданні правової допомоги (залученні до участі адвоката), оскільки самі поліцейські повідомляють, що він має право про його залучення при розгляді його справи.

Суд враховує, що обставини вчинення правопорушення підтверджено складеною постановою у справі про адміністративне правопорушення, із змісту якої чітко убачаються час та місце вчинення правопорушення, а також особу, яку притягнуто до відповідальності.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення процедури розгляду справи або порушення прав позивача під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та/або будь-яким чином свідчили про перевищення службових повноважень інспектором поліції відносно позивача. Зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КпАП України.

Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 по справі № 735/1246/15-а висловив правову позицію, що посилання позивача на окремі процедурні порушення при притягненні його до адміністративної відповідальності не можуть спростовувати правомірності спірної постанови відповідача, оскільки не доводять відсутності факту порушення.

Щодо доводів сторони позивача про допущення інспектором процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, то на переконання суду, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відтак, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий». При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Тобто, напрацьовані ЄСПЛ положення щодо правові наслідки допущених судами порушень при розгляді справ та критерії його застосування можуть бути вжиті за аналогією й до аналізу оскаржуваного у цій справі адміністративного акту відповідача.

Зокрема, не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки. Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, а обгрунтовуються лише доводами сторони позивача, що спрямовані на уникнення відповідальності.

Слід зазначити, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, розмір штрафу відповідає санкції ч.1 ст. 126 КУпАП.

Доказів упередженості інспектора щодо позивача перед судом не доведено. Підстав для сумніву щодо об`єктивності інспектора щодо позивача не вказано.

Відеозаписом, який наданий відповідачем підтверджується наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а саме ненадання посвідчення водія на неодноразову вимогу поліцейського. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем задокументовано та доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем ПДР України. Отже, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірною та скасуванню не підлягає.

Поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову ним про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування цієї постанови.

Інші доводи позивача не спростовують законності постанови поліцейського, яка оскаржується, та правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням на нього стягнення у виді штрафу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора Шевчука Вадима Юрійовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 4010864656, зареєстроване місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул. Степана Бандери, 14-а;

відповідач Департамент патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ 40108646, зареєстроване місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3.

Повний текст рішення складено 29 червня 2026 року.

Суддя: Н.А. Загородько