Рішення № 137821810, 30.06.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1969/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги представник позивачамотивує тим, що 28 лютого 2024 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1356-7703 на наступних умовах: сума кредиту 29500 грн., строк кредитування 300 календарних днів, базовий період* - 14 днів, знижена % ставка - 1,20 % в день, стандартна % ставка - 1,50 % в день. Даний Договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з якими відповідач був попередньо ознайомлений. У відповідності до частини 1 статті 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію".

ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Відповідач ОСОБА_1 підтвердив виникнення своїх зобов`язань, отримавши кредитні кошти. Своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання грошових коштів, відповідач не скористалася. У подальшому відповідач, всупереч умовам Кредитного договору, порушив умови даного Договору і не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання перед ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.

Станом на 08 серпня 2024 року загальний розмір грошових вимог позивача ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до відповідача ОСОБА_1 , які виникли на підставі Кредитного договору, становлять 103928,50 грн. з яких: основний борг (тіло кредиту) - 29 500,00 грн; залишок відсотків - 70 003,50 грн; залишок комісії за видачу кредиту - 4 425,00 грн. Також позивач просив стягнути сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

12 березня 2025 року Дубровицьким районним судом було ухвалено заочне рішення про задоволення позову в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", заборгованість за Кредитним договором №1356-7703 від 28 лютого 2024 року в розмірі 103928,50 грн. (сто три тисячі дев`ятсот двадцять вісім гривень 50 коп.) та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

За заявою відповідача ОСОБА_1 від 13 травня 2025 року про перегляд заочного рішення, ухвалою Дубровицького районного суду від 10 червня 2025 року вказане заочне рішення було скасовано, а справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач через свого представника - адвоката Шелест О.А. - подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позовні вимоги визнає частково. Повністю визнає заборгованість в розмірі 33 925,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 29 500,00 грн, а також погоджується на сплату відсотків у сумі 4 425,00 грн. Щодо стягнення комісії за видачу кредиту заперечував, посилаючись на її незаконність відповідно до Закону України «Про споживче кредитування». Нараховану суму процентів у розмірі 70 003,50 грн вважає неспіврозмірною сумі кредиту, несправедливою та такою, що суперечить принципам розумності та добросовісності через наявність взаємосуперечливих умов договору щодо строків виконання зобов`язання.

Відповідач просив задовольнити позов частково на загальну суму 33 925,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду додаткові пояснення, у яких наполягав на повному задоволенні позову, згідно із розрахунком заборгованості станом на 08 серпня 2024 року, що становить 103928,50 грн. з яких: тіло кредиту - 29 500,00 грн; залишок відсотків - 70 003,50 грн; залишок комісії за видачу кредиту - 4 425,00 грн. зазначаючи, що умови договору сторонами погоджені добровільно на засадах свободи договору.

У судове засідання представник позивача ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" не з`явився. Однак, до початку розгляду справи, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник відповідача Шелест О.А. подала до суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача та його представника, просять суд позов задовольнити частково в розмірі 33 925,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 29 500,00 грн, а також відсотки у сумі 4 425,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить такого висновку.

Згідно з частиною 1 статті 4, частиною 1 статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У силу положень частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 28 лютого 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (navse.in.ua) в електронній формі було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1356-7703 продукту «НА ВСЕ» на наступних умовах: сума кредиту 29500 грн., строк кредитування 300 календарних днів, базовий період* - 14 днів, знижена % ставка - 1,20 % в день, стандартна % ставка - 1,50 % в день (а.с.10-17).

Суд дослідив процедуру підписання вказаного договору та встановив, що з боку позичальника ОСОБА_1 його акцептовано шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим SMS-паролем) з номером C1542, надісланим на верифікований номер мобільного телефону позичальника через особистий кабінет на вебсайті позивача (navse.in.ua). Зазначена процедура повністю відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статті 639 Цивільного кодексу України, що свідчить про чинність договору як письмового документа.

Невіддільною частиною вказаного договору є «Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ», затверджені Наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 01-П від 04.01.2024 року. Підписуючи договір, відповідач підтвердив ознайомлення з цими Правилами, що відповідає конструкції договору приєднання (ст. 634 ЦК України).

Згідно з умовами договору, позивач відкрив відповідачу невідновлювану кредитну лінію із лімітом та надав кошти в розмірі 29 500,00 грн. Факт перерахування коштів на особистий рахунок відповідача підтверджується:

довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1356-7703 від 28.02.2024 року, з якої вбачається, що 28.02.2024 року здійснено операцію «Видача кредиту» через міжнародну платіжну систему LiqPay (платіж № 2431379984) на суму 29 500,00 грн. У довідці зафіксовано маску платіжної картки отримувача: НОМЕР_1 ;

офіційним листом-довідкою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» від 09.08.2024 року, який підтверджує, що кошти від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему LiqPay на підставі генерального договору № 4010 від 02.12.2019 року дійсно надійшли 28.02.2024 року на рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (а.с.31-42).

Даний Договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з якими відповідач був попередньо ознайомлений.

Пункт 4.6 встановлює стандартну процентну ставку в розмірі 1,50% на день.

Пункт 10.2 передбачає можливість застосування зниженої процентної ставки у розмірі 1,20% на день.

Відповідно до п. 4.7 Договору, встановлено комісію за видачу кредиту в розмірі 15% від суми виданого кредиту, що становить 4 425,00 грн.

Пунктом 4.9 Договору передбачено строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту (дата повернення - 23.12.2024 року). Водночас у пункті 2.3 Договору міститься «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (Графік платежів)», згідно з якою сторони погодили рекомендований графік повернення кредиту ануїтетними платежами, розписаний на 10 базових періодів (кожні 14 днів), із загальним строком користування - 140 календарних днів (кінцева дата виконання за графіком - 16.07.2024 року).

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач зобов`язання належним чином не виконував, кошти у встановлені строки не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано Розрахунок заборгованості за договором № 1356-7703 станом на 08.08.2024 року (а.с.42 на звороті-43). Згідно з цим розрахунком, заборгованість відповідача становить: основний борг - 29 500,00 грн; прострочені проценти - 70 003,50 грн (нараховані за ставкою 1,5% на день за кожен день користування коштами); залишок комісії за видачу кредиту - 4 425,00 грн. Разом: 103 928,50 грн. З розрахунку також вбачається, що відповідач жодних платежів на погашення боргу не здійснював.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами Цивільного кодексу України, а також спеціальними нормами Закону України "Про електронну комерцію".

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19.

Отже, як встановлено, відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг та підписав електронний Кредитний договір №1356-7703 від 28 лютого 2024 року.

Усі зазначені документи підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно абзацу 2 частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зі змісту статті 1050 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Щодо стягнення комісії за видачу кредиту.

Спірний договір за своєю правовою природою є договором споживчого кредиту. Особливості регулювання таких відносин визначені Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Тому позов у частині стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 4 425,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків.

Вимога про стягнення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 29 500,00 грн є законною, обґрунтованою та визнається відповідачем, а тому підлягає задоволенню повністю.

Розглядаючи вимогу про стягнення процентів у сумі 70 003,50 грн, суд зазначає таке.

Укладений договір містить очевидні суперечності: з одного боку строк користування кредитом обмежений рекомендованим графіком у 140 днів (п. 2.3), з іншого - встановлений загальний строк у 300 днів (п. 4.9).

За висновками Постанови Верховний Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19, провадження № 61-8829сво21, якщо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, неможливо встановити порядок проведення розрахунків між сторонами, необхідно застосовувати тлумачення contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність. Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20).

Тобто, у разі якщо умови договору є нечіткими або допускають подвійне тлумачення, їх розшифрування має здійснюватися на користь особи, яка приєдналася до договору (тобто споживача).

Крім того, відповідно до частин 1, 3 ст. 509 та ст. 627 ЦК України, договірні відносини повинні базуватися на принципах справедливості, добросовісності та розумності. Нарахування відсотків, сума яких у кілька разів перевищує розмір самого тіла кредиту за короткий проміжок часу, створює очевидний дисбаланс, є кабальним для позичальника та не може вважатися справедливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо відповідач визнає позов частково, суд може задовольнити позов у визнаній частині, якщо це не суперечить закону та не порушує права третіх осіб.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що позивач формально дотримався вимог п. 6-1 Прикінцевих положень Закону та визначив розмір штрафів і пені на рівні 0,00 грн. Водночас фінансова установа перенесла весь фінансовий тягар відповідальності на договірні проценти, продовжуючи їх безперервне щоденне нарахування за ставкою 1,5% на день після фактичного настання прострочення (порушення Графіку платежів), внаслідок чого борг за відсотками зріс до 70 003,50 грн, що майже в 2,4 раза перевищує суму самого кредиту (29 500,00 грн).

Суд приходить до висновку, що така договірна практика ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є очевидним зловживанням правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України). У ч. 2, ч. 3 ст. 21 та п. 6-1 Прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування». Законодавець, вводячи повну заборону пені під час воєнного стану та її обмеження у мирний час подвійною ставкою НБУ і лімітом у 15% від платежу, мав на меті захистити майновий стан громадян від агресивного зростання боргу під час невиконання зобов`язання. Допущення стягнення відсотків замість забороненої пені та призводять до аналогічного або значно гіршого тягаря, суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства (ст. 3 ЦК України).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй фундаментальній постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після настання визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення вимоги про дострокове повернення. Оскільки Графіком платежів (п. 2.3 договору) кінцевий строк повернення був визначений до 16.07.2024 року, нарахування стандартних відсотків поза межами цього за ставкою 1,5% на день є безпідставним.

Оскільки відповідач у відзиві добровільно визнав позовні вимоги в частині процентів у розмірі 4 425,00 грн, що кореспондує сумі, яка є пропорційною та розумною в межах цих правовідносин, суд вважає за можливе задовольнити позов у цій частині. У задоволенні решти суми нарахованих процентів (65 578,50 грн) слід відмовити у зв`язку з їх несправедливістю та невідповідністю принципу contra proferentem.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 38350,00 грн (29 500,00 грн - основний борг та 4 425,00 грн - проценти за користування кредитом та 4 425,00 грн - комісії за видачу кредиту).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимоги на суму 103 928,50 грн та сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Суд задовольняє позовні вимоги на суму 38350,00 грн. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 893,87 грн. (38350,00 ? 2422,4) ? 103 928,50 = 893,87 грн.).

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2, 15, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 626, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію",статтями 4, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1356-7703 від 28.02.2024 року в загальному розмірі 38350,00 грн (тридцять вісім тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок), яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 29 500,00 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом - 4 425,00 грн. та 4 425,00 грн заборгованості за комісією за видачу кредиту).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 893,87 (вісімсот дев`яносто три гривні 87 коп)

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407.

Відповідач: Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор