Ухвала суду № 137820894, 30.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/7414/26

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради (Комісія з встановлення факту здійснення особою постійного догляду при виконавчому комітеті Носівської міської ради), Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при 4 відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправими та скасування актів, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії ,

У С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Носівської міської ради (Комісія з встановлення факту здійснення особою постійного догляду при виконавчому комітеті Носівської міської ради) (Відповідач 1), Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при 4 відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 (Носівка) (Відповідач 2) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (Відповідач 3), у якому просить:

Визнати протиправним та скасувати акт К-2097 від 25.05.2026, оформлений Комісією з встановлення факту здійснення особою постійного догляду при виконавчому комітеті Носівської міської ради (код ЄДРПОУ 04061984) щодо не підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 ) постійного догляду за своїм рідним батьком ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Комісію з встановлення факту здійснення особою постійного догляду при виконавчому комітеті Носівської міської ради (код ЄДРПОУ 04061984) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 ) про встановлення факту здійснення ним постійного догляду за своїм рідним батьком ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 ) по суті, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Зобов`язати Комісію з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) утриматися від вчинення дій, спрямованих на призов (мобілізацію) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на військову службу, до завершення виконання виконавчим комітетом Носівської міської ради (код ЄДРПОУ 04061984) рішення суду по даній справі.

Разом із позовом позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить:

Вжити заходів забезпечення позову наступним шляхом: заборонити Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при 4 відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 (Носівка) (Відповідач 2) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (Відповідач 3) вчиняти будь-які дії щодо призову Позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на військову службу під час мобілізації, на особливий період до набрання законної сили рішенням суду в даній адміністративній справі, порушеній за позовом Позивача до Відповідача 1, Відповідача 2 та Відповідача 3 про визнання протиправним та скасування Акта К-2097 від 25.05.2026 та зобов`язання вчинити дії та утриматися від вчинення певних дій.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що предметом позову у цій справі є, зокрема, визнання протиправним та скасування Акта К-2097 від 25.05.2026, а також зобов`язання Відповідача 2 та Відповідача 3 прийняти рішення про надання Позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У разі невжиття заходів забезпечення позову Відповідачі 2 та 3 матимуть юридичну і фактичну можливість здійснити призов Позивача на військову службу під час мобілізації. Якщо це відбудеться, Позивач набуде нового юридичного статусу статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію його права на відстрочку навіть у разі ухвалення судового рішення на його користь. Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є юридично неможливим, оскільки інститут відстрочки поширюється виключно на військовозобов`язаних. Таким чином, виконання судового рішення у разі задоволення позову стане фактично неможливим, якщо до ухвалення такого рішення Позивача буде призвано на військову службу. Окрім того, позивач вказує на очевидну протиправність Акта К-2097 від 25.05.2026.

Дослідивши отриману заяву про забезпечення позову, та документи додані до неї, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема зупинення дії індивідуального акта та заборони вчиняти певні дії.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання позитивного (для позивача) рішення суду. Також суд вважає за необхідне відмітити, що приймаючи ухвалу про вжиття заходів по забезпеченню позову, суд повинен враховувати, що прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Слід зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, про очевидність протиправності Акту про не підтвердження факту здійснення догляду, вказує, що не вжиття заходів забезпечення позову, може призвести до вчинення відповідачами дій мобілізаційного характеру, і як наслідок змінить статус позивача з військовозобов`язаного на військовослужбовця, що у свою чергу, унеможливить реалізацію права заявника на належний захист своїх прав під час розгляду справи у суді.

Суд зазначає, що перевірка наявності обставин порушених прав та законних інтересів заявника діями, бездіяльністю чи прийнятими рішеннями суб`єктами владних повноважень, які можуть набути у справі процесуального статусу відповідачів, є обов`язком суду під час вирішення справи по суті та на час розгляду заяви про забезпечення позову, такі дії є фактично надання судом правової оцінки спірним діям, бездіяльності чи прийнятому рішенню вказаних суб`єктів до ухвалення рішення по суті.

Суд наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС).

Отже, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

З врахуванням зазначеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, аргументованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Проте позивачем не надано доказів, що комісією з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період вже вирішено питання щодо надання позивачу відстрочки та/або, що станом на момент звернення з позовом та з цією заявою про забезпечення позову відносно нього здійснюються заходи щодо призову на військову службу під час мобілізації.

Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Отже, на переконання суду ймовірна можливість настання негативних наслідків чи порушення прав позивача в майбутньому не може визнаватись достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Суд констатує, що лише незгода позивача із діями/бездіяльністю (рішеннями) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними не є достатньою підставою для підтвердження існування очевидних ознак протиправності в діях або бездіяльності відповідача та не є підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що обставини правомірності/протиправності акту Комісія з встановлення факту здійснення особою постійного догляду при виконавчому комітеті Носівської міської ради від 25.05.2026 № К-2097 можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідженні усіх доказів, наданих як позивачем та й відповідачем.

Отже, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування очевидної та реальної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в даній справі, а викладені в заяві про забезпечення позову обставини свідчать про відсутність належного обґрунтування того, що захист прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову до його подання, а тому відмовляє у задоволенні такої заяви.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Олена ЛУКАШОВА