Рішення № 137820863, 30.06.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/10280/25

Провадження № 2/552/1044/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

30.06.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Руденької А.І.,

за участю

представника позивача ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу № 552/10280/25 за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області про стягнення безпідставно отриманих коштів, треті особи Шевченківський районний суд м. Харкова, Державна казначейська служба України, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 17.12.2025 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про повернення безпідставно перерахованих коштів.

В подальшому змінював підстави та предмет позову.

Подана до суду 08.01.2026 позовна заява обґрунтована тим, що постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.05.2024 по справі № 638/8266/24 (провадження № 3/638/3914/24) визнано позивача ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 гривень (отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харків/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (IBAN) НОМЕР_4, код класифікації доходів бюджету 21081100).

13.06.2024 ОСОБА_1 було сплачено штраф в розмірі 17000 грн на підставі платіжної інструкції № 0.0.3702050004.1 від 13.06.2024.

Однак супровідним листом суду за № 638/8266/24/73169 від 31.07.2024 на адресу Київського відділу ДВС у місті Полтаві направлено до виконання постанову суду від 09.05.2024 року про стягнення штрафу в розмірі 34000 грн.

12.12.2024 постановою головного державного виконавця Київського ВДВС у місті Полтаві Східного МРУ МЮ Ткаченко М.С. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 .

Вказував, що 13.12.2024 звертався до Дзержинського районного суду м. Харкова з заявою про необхідність відкликання постанови суду та надання довідки про відсутність боргу.

18.12.2024 Дзержинським районним судом м. Харкова було підготовлено лист на адресу Київського відділу ДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про повернення без виконання постанови суду від 09.05.2024 по справі про адміністративне правопорушення № 638/8266/24.

Однак в рамках ВП № НОМЕР_2 головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткаченко Мариною Сергіївною 09.12.2024 стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір в розмірі 3400 грн, витрати виконавчого провадження у розмірі 400 грн, а 21.01.2025 грошові кошти в розмірі 37800 грн.

Вважає, що вже сплатив штраф в розмірі 17000 грн 13.06.2024, судом було помилково направлено до ВДВС постанову суду для її примусового виконання, в тому числі в подвійному розмірі. Також вважає, що органом ВДВС було безпідставно стягнуто грошові кошти та перераховано до казначейства України в Харківській області, тому дані кошти підлягають поверненню позивачу.

В порядку, передбаченому ст. 1212 ЦК України, в поданій до суду позовній заяві просив стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції безпідставно стягнутий виконавчий збір в сумі 3400 грн та витрати виконавчого провадження 400 грн, а всього 3800 грн. Просив стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області безпідставно стягнутий штраф у розмірі 34 000 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 19.12.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Відповідач Головне управління ДКС України у Харківській області 22.12.2025 подало до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що штраф був сплачений позивачем відповідно до постанови Шевченківського районного районного суду м.Харкова, вважає, що належним відповідачем у справі є Держава України в особі Шевченківського районного районного суду м.Харкова та Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Також відповідач вказував, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та інших доходів здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.09.2013 за №1650/24182.

Стягнуті на користь держави кошти, згідно ВП НОМЕР_3, платником, Київським відділом державної виконавчої служби у місті Полтава СМУМЮ, у сумі 34 000,00 грн перераховано на рахунок НОМЕР_4, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету (ККДБ) 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції". Органом контролю за надходженням до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" визначено відповідні органи.

Вважає, що із заявою на повернення коштів, як платнику, Київському відділу державної виконавчої служби у місті Полтава СМУМЮ, необхідно звернутися до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою оформлення електронного подання, для подальшого перерахування коштів на підставі платіжної інструкції боржнику.

Також відповідач вказував, що згідно платіжної інструкції від 27.01.2025 №599 кошти у сумі 34000 грн за сплату адміністративного штрафу, надійшли на рахунок відкритий у Головному управлінні. Відповідно до акумуляції надходжень до загального фонду державного бюджету адміністративні штрафи та інші санкції, згідно платіжної інструкції від 27.01.2025 №599 того же дня було перераховано до державного бюджету на рахунок відкритий у Казначействі України, отже Головне управління не набувало та не зберігало у себе кошти, а сплачений позивачем штраф у розмірі 34000 грн. було зараховано до державного бюджету України відповідно до платіжної інструкції від 27.01.2025 №599.

Витрати виконавчого провадження до Державного бюджету не зараховуються, а використовуються територіальними органами Міністерства юстиції саме для покриття витрат органів державної виконавчої служби, згідно ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідав зазначав, що позивач не подавав до Головного управління оригіналу виконавчого документа про стягнення коштів з держаного бюджету, а заява позивач від 03.10.2025 була подана з порушенням ч.1 ст.431 ЦПК України та п.6 Порядку.

Посилаючись на ту обставину, що Головне управління не порушувало прав позивача та діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в задоволенні позовних вимог відповідач просив відмовити повністю.

Позивач 30.12.2026 подав до суду відповідь на відзив, просив позовні вимоги задовольнити.

Головне управління ДКС України у Харківській області 01.01.2026 подало заперечення, в який вказало, що повернення коштів має здійснюватися виключно за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 09.03.2026 за клопотанням позивача залучено до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Державну казначейську службу України.

16.03.2025 до суду надійшли письмові пояснення Державної казначейської служби України на позовну заяву ОСОБА_1 .

У в своїх письмових поясненнях третя особа зазначила, що на момент стягнення коштів постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.05.2024 у справі № 638/8266/24 щодо накладення штрафу у розмірі 34000 грн була чинною, а тому кошти стягнуті не безпідставно, ці кошти не можуть бути визнані як безпідставно набуті та повернуті на підставі статті 1212 ЦК України. Також вважає, що повернення коштів повинно здійснюватися у спосіб, передбачений Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.

Вважає, що у матеріалах справи відсутні докази звернення позивачем до органу, що здійснює контроль за справлянням надходжень бюджету з метою повернення стягнутих грошових коштів, а тому вирішення цього питання у судовому порядку є передчасним, а повернення сплачених позивачем коштів повинно здійснюватися відповідно до Порядку № 787 за поданням органу, що контролює справляння находжень бюджету: Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а не шляхом стягнення коштів з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області в судовому порядку. В задоволенні позовних вимог третя особа просила відмовити.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Інші учасниками в судове засідання не з`явилися, зверталися з заявами про розгляд справи без їх участі.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що постановою Дзержинського (нині - Шевченківський) районного суду м. Харкова від 09.05.2024 в справі № 638/8266/24, провадження № 3/638/3914/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17000 грн.

Також встановлено та не заперечується позивачем, що відповідач з постановою погодився, у встановленому законом порядку не оскаржував, постанова суду набрала законної сили 21.05.2024.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки постанова Дзержинського (нині - Шевченківський) районного суду м. Харкова від 09.05.2024 в справі № 638/8266/24, провадження № 3/638/3914/24, ОСОБА_1 добровільно виконана не була, зазначене судове рішення підлягало примусовому виконанню.

Також судом встановлено та підтверджено матеріалами виконавчого провадження, що Шевченківським районним судом м. Харкова супровідним листом від 31.07.2024 постанова суду в справі № 638/8266/24 направлена на примусове виконання до Київського ВДВС у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Постановою головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткаченко М.. від 09.12.2024 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання постанови Шевченківського районного суду м. Харкова в справі № 638/8266/24 від 09.05.2024.

Також встановлено, що ВП № НОМЕР_2 закінчене на підставі постанови головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткаченко М.С. від 05.02.2025 у зв`язку з повним фактичним виконанням судового рішення.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, на яку посилається позивач на обґрунтування своєї позовної заяви, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як встановлено судом, грошові кошти в сумах: виконавчий збір 3400 грн, витрати виконавчого провадження 400 грн, штраф у розмірі 34000 грн органом ДВС стягнуті з позивача ОСОБА_1 на підстави судового рішення, яке набрало законної сили, є чинним та підлягало виконанню, в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2, правомірність рішень та дій державного виконавці в якому оскаржені не були.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для застосування статті 1212 ЦК України до спірних правовідносин, оскільки такі кошти не можуть вважатися безпідставно набутими урозумінні статті 1212 ЦК України, а є сумою стягнутого в примусовому порядку штрафу та витратами виконавчого провадження.

Посилання позивача на ту обставину, що ним 13.06.2024 було сплачено штраф в розмірі 17000 грн, відповідно стягнуті з нього в ході здійснення виконавчого провадження кошти є безпідставно отриманні, є помилковим.

Дослідженими в справі доказами встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі платіжної інструкції від 13.06.2024 дійсно сплатив штраф в розмірі 17000 грн.

Разом з тим, станом на 13.06.2024 постанова Дзержинського (нині - Шевченківський) районного суду м. Харкова від 09.05.2024 в справі № 638/8266/24, провадження № 3/638/3914/24, набрала законної сили та підлягала примусовому виконанню.

Кошти в розмірі 17000 грн позивачем було сплачено з пропуском строків, які визначені в статті 307 КУпАП, яка передбачає, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Також судом встановлено та не заперечується позивачем, що останній повідомив суд про сплату 13.06.2024 штрафу в розмірі 17000 грн лише 16.12.2024 (заява від 13.12.2024), хоча суд на виконання постанову надіслав 31.07.2024 , а виконавче провадження було відкрите 09.12.2024.

Відповідно до 16.12.2024 ні суд, як орган, який видав виконавчий документ, ні орган ДВС, який здійснював виконавче провадження, не знав про сплату позивачем коштів в сумі 17000 грн.

При вирішенні справи судом встановлено, що згідно платіжної інструкції від 13.06.2024 №0.0.3702050004.1 кошти ОСОБА_1 на сплату адміністративного штрафу у сумі 17000 грн. за кодом бюджетної класифікації 22011800 надійшли згідно платіжної інструкції від 13.06.2024 №@2PL808876 на рахунок відкритий у Головному управлінні ДКС України в Харківській області і відповідно до акумуляції надходжень до державного бюджету адміністративні штрафи та інші санкції, згідно платіжної інструкції від 13.06.2024 №668346144 було перераховано до державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 адміністративні штрафи та інші санкції.

Також згідно платіжної інструкції від 27.01.2025 №599 кошти у сумі 34000 грн за сплату адміністративного штрафу, надійшли на рахунок відкритий у Головному управлінні та відповідно до акумуляції надходжень до державного бюджету адміністративні штрафи та інші санкції, згідно платіжної інструкції від 27.01.2025 №769524127 того же дня були перераховані до державного бюджету на рахунок, відкритий у Казначействі України.

Встановивши зазначені обставини, суд приходить до висновку, що грошові кошти в сумі 17000 грн, а не 34000 грн сплачені позивачем ОСОБА_1 надмірно.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, визначена Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182.

Пунктом 1 зазначеного Порядку передбачено, що надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 5 розділу I Порядку у разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету разом з оригіналом або копією платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету", зі змінами, (далі - Постанова), визначені органи, що контролюють справляння надходжень бюджету за кодами класифікації доходів бюджету, забезпечують відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів, здійснюють облік таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Органом контролю за надходженням до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" визначено: ДПС, Держмитслужба, Держадміністрації та органи місцевого самоврядування, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, НКРЕКП, Держпродспоживслужба, Держгеокадастр, суди та Державна судова адміністрація, Адміністрація Держприкордонсужби, Антимонопольний комітет, Міністерство юстиції України, Укртрансбезпека, Держгеонадра, органи державної влади та інші державні органи, НКЦПФР, Національна поліція, Агенство з розшуку та менеджементу активів, Держкомтелерадіо, Державна інспекція архітектури та містобудування України.

Матеріали справи не містять даних про те, що позивач ОСОБА_1 з дотриманням вимог пункту 5 розділу I Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, звертався з заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету разом з оригіналом або копією платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, до органу, що контролює справляння надходжень бюджету.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є повністю є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову позивачу в задоволенні позовних вимог понесені ним судові витрат не підлягають йому відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області про стягнення безпідставно отриманих коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Київський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження м. Полтава, вул. Української Повстанської Армії, 29, код ЄДРПОУ 34962532.

Відповідач Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, місцезнаходження 61166, м. Харків, вул. Єніна Євгенія, 18, код ЄДРПОУ 37874947.

Третя особа Шевченківський районний суд м. Харкова, місцезнаходження м. Харків, пр. Перемоги, 52В, код ЄДРПОУ 02894036.

Третя особа Державна казначейська служба України, місцезнаходження 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ 37567646.

Повне судове рішення складено 30.06.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко