Рішення № 137820774, 18.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/1393/26

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

за участю представника відповідача Лисиці О.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позову, просить скасувати як незаконні вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 15.10.2025 №Ф-18088/Ж10/25-01-24-05, рішення про нарахування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.10.2025 № 18089/Ж10/25-01-24-05, про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 29.01.2026 № 1716/Ж10/25-01-24-05, а також податкові повідомлення-рішення форми «ПН» від 15.10.2025 № 18091/Ж10/25-01-24-05; форми «Р» від 15.10.2025 №18093/Ж10/25-01-24-05; форми «B4» від 15.10.2025 № 18101/Ж10/25-01-24-05; форми «Р» від 15.10.2025 № 18094/Ж10/25-01-24-05; форми «Р» від 15.10.2025 № 18095/ж10/25-01-24-05.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неправильно вказує про заниження валового доходу за 2024 рік на 1579985,95 грн, яка арифметично та методологічно порахована неправильно. Також вказує, що не згідна з іншими нарахуваннями податків.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача були встановлені порушення, на підставі яких винесено оскаржувані рішення. Вказує, що Головне управління ДПС у Чернігівській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Вислухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведена документальна планова виїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2024, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати единого внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2024, за результатами якої складено акт перевірки від 23.09.2025 № 17011/ж5/25-01-24-05/ НОМЕР_1 (а.с. 29-64).

Згідно висновків, викладених в акті, під час перевірки було встановлено порушення:

- п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України та Порядку обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, а саме: ФОП ОСОБА_1 не подано повідомлення про об`єкти оподаткування (за формою №20-ОПП), а саме: частини комерційного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується з метою ведення господарської діяльності, навісу під авто;

- ст.44, п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_1 не надано на перевірку книгу обліку доходів;

- ст.44, п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу України, абз.6 п.6 ст.128 Господарського кодексу та п.1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: ФОП ОСОБА_1 на перевірку не надана книга обліку доходів та витрат чи облік ведення доходів і витрат ні в паперовому, ні в електронному вигляді;

- п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_1 занижено обсяг доходу платника єдиного податку, що оподатковується за ставкою 5%, який було отримано від здійснення підприємницької діяльності за 2019 рік на 2810,00 грн., за 1 квартал 2020 року на 12495,60 грн. Усього донараховано єдиного податку за актом перевірки - 765,28 грн, в тому числі за 2019 рік -140,50 грн, за 1 квартал 2020 року - 624,78 грн;

- п.п. 16.1.2 ст.16, п. 164.1 ст.164, п.177.2, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_1 занижено валовий дохід за 2024 рік на 1579985,95 грн.;

- п.п. 16.1.2 п.16.1 ст. 16, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, а саме: ФОП ОСОБА_1 завищено задекларовані витрати через віднесення до їх складу витрат безпосередньо не пов`язаних з отриманням доходів та документально не підтверджених витрат на загальну суму 999446,34 грн., в тому числі за 2021 рік на загальну суму 104929,56 грн, за 2022 рік на загальну суму 223776,57 грн, за 2023 рік на загальну суму 670740,21 грн;

- п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_1 занижено суму чистого оподатковуваного доходу па загальну суму 2579432,29 грн, в тому числі за 2021 рік на загальну суму 104929,56 грн, за 2022 рік на 223776,57 грн, за 2023 рік на загальну суму 670740,21 грн та за 2024 рік на 1579985,95 грн. Усього донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки - 464297,82 грн, в тому числі за 2021 рік - 18887,32 грн, за 2022 рік - 40279,79 грн, за 2023 рік - 120733,24 грн, за 2024 рік - 284397,47 грн;

- п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_1 не було відображено в поданих до ГУ ДПС у Чернігівській області податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб - підприємців протягом перевіряємого періоду;

- пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого платником було занижено суму доходу, на який нараховується єдиний внесок за перевіряємий період з урахуванням максимальної величини та бази нарахування єдиного внеску та мінімального страхового внеску на загальну суму 26281,27 грн, в тому числі 2017 рік на 26281,27 грн. Усього донараховано єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на суму 5781,84 грн., в тому числі за 2017 рік у розмірі 22% - 5781,84 грн;

- частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно сплачено єдиний внесок із заробітної плати найманих працівників за перевіряємий період;

- п.п.1.1 п.16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, а саме занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами перевірки на 38691,47 грн, в тому числі за результатами за 2021 рік на 1573,95 грн, за 2022 рік на 3356,64 грн, за 2023 рік на 10061,10 грн, за 2024 рік-23699,78 грн. Усього донараховано військового збору за актом перевірки - 38691,47 грн, в тому числі за 2021 рік -1573,95 грн, за 2022 рік - 3356,64 грн, за 2023 рік - 10061,10 грн, за 2024 рік - 23699,78 грн;

- п.198.5 ст. 198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_1 не нараховано податкові зобов`язання та не зареєстровано податкові накладні на суму придбаних та не використаних в господарській діяльності чи реалізованих товарів у сумі ПДВ 48773 грн, а саме: за грудень 2024 року на 48773 грн;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_1 не нарахувала податкові зобов`язання та не зареєструвала податкові накладні па суму 63044 грн, в т.ч. за грудень 2021 року на суму 15056 грн та за грудень 2022 року на суму 47988 грн;

- п. 187.1 ст187, п. 198.5 ст. 198 та п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період на суму 80274 грн, а саме: за грудень 2021 року на 3054 грн, за лютий 2022 року на 1775 грн, за грудень 2022 року на 41333 грн, за грудень 2023 року на 14386 грн, за грудень 2024 року на 19726 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за грудень 2024 року на 29047 грн. Усього донараховано податку на додану вартість 80274 грн., а саме: за грудень 2021 року на 3054 гри., за лютий 2022 року на 1775 грн, за грудень 2022 року на 41333 грн, за грудень 2023 року на 14386 грн, за грудень 2024 року на 19726 грн та зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за грудень 2024 року на 29047 грн;

- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_1 не зареєструвала податкові накладні з податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму ПДВ 111817 грн, а саме: за грудень 2021 року на 15056 грн, за грудень 2022 року на 47988 грн, за грудень 2024 року на 48773 грн.

На підставі акту перевірки були винесені (а.с. 5-18):

- вимога про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 15.10.2025 №Ф-18088/Ж10/25-01-24-05 в сумі 5781,84 грн;

- рішення про нарахування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.10.2025 № 18089/Ж10/25-01-24-05, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 2890,92 грн;

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 15.10.2025 № 18102/Ж10/25-01-24-05, яким застосовано штраф у розмірі 5137,69 грн, нараховано пеню у розмірі 248,15 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми «ПН» від 15.10.2025 № 18091/Ж10/25-01-24-05, яким за відсутність реєстрації податкових накладних застосовано штраф в сумі 34922,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.10.2025 №18093/Ж10/25-01-24-05, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов`язанням на 80274,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 20068,50 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми «B4» від 15.10.2025 № 18101/Ж10/25-01-24-05, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 29047,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.10.2025 № 18094/Ж10/25-01-24-05, яким збільшено грошове зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням на 38691,47 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 9279,39 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.10.2025 № 18095/Ж10/25-01-24-05, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних особами за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням на 464297,82 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 111352,63 грн.

За результатами розгляду скарги позивача на вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 15.10.2025 №Ф-18088/Ж10/25-01-24-05, рішення про нарахування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.10.2025 № 18089/Ж10/25-01-24-05, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 15.10.2025 № 18102/Ж10/25-01-24-05, рішенням про результати розгляду скарги від 29.12.2025 № 37102/6/99-00-06-02-01-06 вимогу від 15.10.2025 №Ф-18088/Ж10/25-01-24-05 та рішення від 15.10.2025 № 18089/Ж10/25-01-24-05 було залишено без змін, рішення від 15.10.2025 № 18102/Ж10/25-01-24-05 було скасовано (а.с. 73-75).

Водночас, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 29.01.2026 № 1716/Ж10/25-01-24-05, яким застосовано штраф у розмірі 5137,69 грн та нараховано пеню в розмірі 241,08 грн (а.с. 136).

Рішенням про результати розгляду скарги від 31.12.2025 № 37364/6/99-00-06-01-02-06, скаргу позивача на податкові повідомлення-рішення від 15.10.2025 № 18091/Ж10/25-01-24-05, від 15.10.2025 №18093/Ж10/25-01-24-05, від 15.10.2025 № 18101/Ж10/25-01-24-05 було залишено без змін (а.с. 85-88).

Рішенням про результати розгляду скарги від 31.12.2025 № 37363/6/99-00-06-01-02-06, скаргу позивача на податкові повідомлення-рішення від 15.10.2025 № 18094/Ж10/25-01-24-05, від 15.10.2025 № 18095/ж10/25-01-24-05 було залишено без змін (а.с. 96-98).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України 3 метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996) зобов`язання це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Кредиторською заборгованістю підприємства визнається сума його боргу перед іншими особами, які стосовно цього підприємства є кредиторами. Кредитори - це особи, яким підприємство заборгувало кошти, їхні еквіваленти, активи, а також роботи чи послуги. Кредиторська заборгованість - це один з видів зобов`язань підприємства.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

В силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця (пункт 177.2 статті 177 Податкового кодексу України).

В силу підпунктів 177.4.1-177.4.3 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов`язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Підпунктом 292.1 статті 292 Податкового кодексу України передбачено, що доходом платника єдиного податку є, зокрема, для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;

Згідно пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі Закон №2464-VI) виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

У статті 1 Закону №2464-VI закріплено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платники єдиного внеску є, зокрема фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина дванадцята статті 9 Закону №2464-VI).

Разом з тим, Закон №2464-VI передбачає випадки звільнення фізичних осіб - підприємців від обов`язку сплати за себе єдиного внеску з урахуванням певних умов, передбачених частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Так, за приписами частини 4 статті 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вказана норма чітко окреслює коло осіб, які звільняються від сплати єдиного внеску, залежно від настання страхових ризиків, зумовлених досягненням пенсійного віку (загального, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV), або спеціального, що зумовлює призначення пенсії за віком) та отриманням особою інвалідності, незалежно від виду призначеної та виплачуваної особі страхової виплати чи соціальної допомоги.

Згідно зі статтею 1 Закону №1058-IV пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом; пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Суд вважає, що частина четверта статті 4 Закону №2464-VI встановлює пільги для всіх суб`єктів, які є пенсіонерами за віком, незалежно від того, на підставі якого закону особа набула статусу пенсіонера за віком, будь-то на пільгових умовах, чи набула вона певного віку відповідно до статті 26 Закону №1058-IV. Цією нормою не визначено обмежень щодо виду пенсії, яку повинна отримувати особа, яка звільняється від сплати єдиного внеску.

Відтак застрахована особа у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування замість обов`язку подальшої сплати внесків набуває право на отримання відповідних страхових виплат у вигляді пенсій (за наявності необхідного страхового стажу), що логічно виключає можливість покладення на неї обов`язку одночасної сплати єдиного внеску та є нормативно визначеною підставою для звільнення такої особи від його подальшої сплати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №814/779/17 та підтримана у постанові Верховного Суду від 27.05.2022 у справі №826/6075/18.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 затверджена Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Інструкція №449), розділ V якої регламентує порядок добровільної сплати єдиного внеску та порядок укладення договорів про добровільну участь.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу V Інструкції №449 порядок укладення договорів про добровільну сплату врегульовано статтею 10 Закону. Перелік платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, визначено частиною першою статті 10 Закону.

Згідно з частиною третьою статті 10 Закону №2464-VI особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до податкового органу за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Податковий орган, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, податковим органом в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Аналогічний порядок добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування передбачений Інструкцією № 449.

Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як встановлено судом, позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується відповідачем.

Зазначене свідчить про те, що позивач звільняється від сплати єдиного соціального внеску за себе.

Так, контролюючим органом було надано пояснення, що вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 15.10.2025 №Ф-18088/Ж10/25-01-24-05 та рішення про нарахування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.10.2025 № 18089/Ж10/25-01-24-05 було винесено на підставі того, що позивач сплачував та подавав звітність з ЄСВ за власним бажанням.

Водночас, позивач, будучи суб`єктом господарювання, не приймав добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів звернення позивача із заявою про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та відповідно укладання з нею договору про добровільну участь.

Відтак, позивач на підставі частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI звільнений від сплати єдиного внеску, позаяк має статус пенсіонера та отримує відповідно до закону пенсію за віком.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 15.10.2025 №Ф-18088/Ж10/25-01-24-05, а також винесення рішення про нарахування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.10.2025 № 18089/Ж10/25-01-24-05.

За таких обставин вказані вимога та рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Водночас, щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 29.01.2026 № 1716/Ж10/25-01-24-05, податкових повідомлень-рішень форми «ПН» від 15.10.2025 № 18091/Ж10/25-01-24-05; форми «Р» від 15.10.2025 №18093/Ж10/25-01-24-05; форми «B4» від 15.10.2025 № 18101/Ж10/25-01-24-05; форми «Р» від 15.10.2025 № 18094/Ж10/25-01-24-05; форми «Р» від 15.10.2025 № 18095/ж10/25-01-24-05, то суд зазначає наступне.

Так, під час проведення документальної планової виїзної перевірки контролюючим органом було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ в розмірі 48 773 грн. по придбанню товарів у ПП «Запорізький центр гідроізоляції», ТОВ «АВТ Баварія Київ», ТОВ «Карат», ТОВ «Мега Сервіс Україна», ТОВ «Альфа СПА Девелопмент», ТОВ «Десна - Канц», ТОВ «Канцекспрес Чернігів», ТОВ"МЕДХАУС ТРЕЙД", ТОВ"МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ", ТОВ"НЕКС К", ТОВ"УКРГОСТ ГРУП", ТОВ"ЦЕНТР КЛЕЙОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ", ФОП ОСОБА_2 , подальшу реалізацію яких не встановлено.

ФОП ОСОБА_1 було надіслано лист №2025/Ж12/25-01-24-05-09 від 10.09.2025 з проханням надати завірені копії підтверджуючих документів щодо придбання, реєстрації та використання в господарській діяльності вищевказаних товарів (а.с. 128-130).

До ГУ ДПС у Чернігівській області 18.09.2025 від ФОП ОСОБА_1 надійшла відповідь (вх.№39244/6/25-01 від 18.09.2025 року), згідно якої ФОП ОСОБА_1 протягом 2021-2024 років здійснювала діяльність, що відповідає КВЕД 47.73, 47.74, 47.75, відтак, такі ТМЦ як: косметичні, миючі, засоби особистої гігієни та антисептичні засоби придбавались з метою подальшого перепродажу за договорами поставки (а.с. 131).

Проте, відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, не встановлено подальшу реалізацію ФОП ОСОБА_1 вказаних товарів.

Відповідно до наданого ФОП ОСОБА_1 пояснення, такі ТМЦ як: генератор OMLine 13000, килимова доріжка, серветки використовувались для ведення господарської діяльності (а.с. 131).

Проте, вказане не відповідає зазначеним видам господарської діяльності, що здійснювались ФОП ОСОБА_1 та не підтверджено первинними документами.

Також, відповідно до письмового пояснення ФОП ОСОБА_1 , протягом 2021-2024 років здійснювала доставку товарів на авто, для забезпечення роботи транспортного засобу придбавались запчастини - літня гума тощо, а також послуги з його обслуговування (а.с. 131).

В ході проведення перевірки встановлено, що в ІКС «Податковий блок» відсутня інформація щодо наявності рухомого майна у власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , до ГУ ДПС у Чернігівській області повідомлення про об`єкти оподаткування (за формою №20-ОПП) щодо автомобіля не подавалось, ФОП ОСОБА_1 документально не підтверджено використання власного автомобіля в господарській діяльності.

Також, під час проведення перевірки платнику було вручено лист №1901/Ж12/25-01-24-05-09 від 27.08.2025 щодо надання необхідних для проведення перевірки документів та пояснень, серед яких інформація щодо залишків товарно - матеріальних цінностей в кількісному та вартісному показниках станом на 01.01.2019, на 01.01.2020 року, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2024 та на 31.12.2024, однак на дату закінчення перевірки ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Чернігівській області не було надано зазначених документів та пояснень, про що складено акт ненадання ФОП ОСОБА_1 документів для проведення планової виїзної перевірки №872/Ж6/25-01-24-05-01 від 16.09.2025 року (а.с. 120-122).

18.09.2025 року ГУ ДПС у Чернігівській області було надіслано лист №2075/Ж12/25-01-24-05-09 з повторним проханням надати вищевказані документи та пояснення, на дату складання акту перевірки, відповідь від ФОП ОСОБА_1 не надходила (а.с. 124-125).

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 не нараховано податкові зобов`язання та не зареєстровано податкові накладні на суму придбаних та не використаних в господарській діяльності чи реалізованих товарів у сумі ПДВ 48 773 грн., а саме: за грудень 2024 року на 48773 грн.

Крім того, перевіркою було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 занизила обсяг виручки і відповідно податкове зобов`язання з ПДВ за 2021 рік на суму 15 056 грн, відповідно не нараховано податкові зобов`язання в грудні 2021 року на суму 15 056 грн. та за 2022 рік на суму 47 988 грн., відповідно не нараховано податкове зобов`язання в грудні 2022 року на суму 47 988 грн.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 в порушення п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями: не нарахувала податкові зобов`язання та не зареєструвала податкові накладні на суму 63 044 грн., в т.ч. за грудень 2021 року на суму 15 056 грн. та за грудень 2022 року на суму 47 988 грн.

ФОП ОСОБА_1 не зареєструвала податкові накладні з податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму ПДВ 111 817 грн., а саме: за грудень 2021 року на 15 056 грн., за грудень 2022 року на 47 988 грн., за грудень 2024 року на 48 773 грн., чим порушено п.201.10 ст.201 Розділу V Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями.

ФОП ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період на суму 80 274 грн., а саме: за грудень 2021 року на 3054 грн., за лютий 2022 року на 1775 грн., за грудень 2022 року на 41333 грн, за грудень 2023 року на 14386 грн., за грудень 2024 року на 19726 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за грудень 2024 року на 29047 грн.

Також контролюючим органом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 занижено валовий дохід за 2024 рік на 1579985,95 грн.

Під час проведення перевірки платнику було вручено лист №1901/Ж12/25-01-24-05-09 від 27.08.2025 року щодо надання необхідних для проведення перевірки документів та пояснень, серед яких: книги обліку доходів і витрат фізичної особи, яка займається підприємницькою діяльністю за періоди з 01.07.2020 року по 31.12.2020 року та з 01.04.2021 року по 31.12.2024 року, а у разі їх відсутності - детальну інформацію помісячно щодо отриманих доходів та включених до складу витрат сум сплачених коштів за товари (послуги) та їх документальне підтвердження; інформацію про наявність дебіторської/кредиторської заборгованості в розрізі контрагентів станом на 01.01.2019, на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2024 та на 31.12.2024; інформацію щодо залишків товарно - матеріальних цінностей в кількісному та вартісному показниках станом на 01.01.2019 року, на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року, па 01.01.2024 року та на 31.12.2024 року (а.с. 120-122).

На дату закінчення перевірки ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Чернігівській області не було надано зазначених документів та пояснень, про що складено акт ненадання ФОП ОСОБА_1 документів для проведення планової виїзної перевірки № 872/Ж6/25-01-24-05-01 від 16.09.2025 (а.с. 155).

18.09.2025 року ГУ ДПС у Чернігівській області було надіслано лист №2075/Ж12/25-01-24-05-09 з повторним проханням надати вищевказані документи та пояснення, однак на дату складання акту перевірки відповідь від ФОП ОСОБА_1 не надійшла (а.с. 124-125).

Отже, ФОП ОСОБА_1 занижено валовий дохід за 2024 рік на 1 579 985,95 грн.

Крім того, згідно акту перевірки, відповідно до наданих на перевірку документів, підтверджено задекларовані ФОП ОСОБА_1 витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату в повному обсязі, а саме: за 2020 рік - 63823,20 грн.; за 2021 рік - 519303,02 грн., за 2022 рік - 337296,76 грн., за 2023 рік - 405096,69 грн. та 133425,48 грн. за 2024 рік.

Вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції та інші витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності визначена в ході проведення перевірки на підставі наданих на перевірку документів з урахуванням обсягів придбання товарів та послуг відповідно до податкових декларацій з ПДВ, з урахуванням відсутності товарних залишків має розбіжність з задекларованими ФОП ОСОБА_1 у податкових деклараціях про майновий стан та доходи показниками та складає: за 2020 рік - 9792,72 грн., за 2021 рік - 2794802,00 грн., за 2022 рік - 4896647,03 грн., за 2023 рік - 12251130,16 грн., за 2024 рік - 11570971,93 грн..

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 було завищено задекларовані витрати через віднесення до їх складу витрат безпосередньо не пов`язаних з отриманням доходів та документально не підтверджених витрат на загальну суму 999 446,34 грн., в тому числі за 2021 рік на загальну суму 104 929,56 грн., за 2022 рік на загальну суму 223 776,57 грн., за 2023 рік на загальну суму 670 740,21 грн.

В результаті вищевикладених порушень, ФОП ОСОБА_1 занижено суму чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 2 579 432,29 грн., в тому числі за 2021 рік на загальну суму 104929,56 грн., за 2022 рік на 223776,57 грн., за 2023 рік на загальну суму 670740,21 грн. та за 2024 рік на 1579985,95 грн.

Також ФОП ОСОБА_1 занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами перевірки через заниження оподатковуваного доходу на 38691,47 грн., в тому числі за результатами за 2021 рік на 1573,95 грн., за 2022 рік на 3356,64 грн., за 2023 рік на 10061,10 грн., за 2024 рік - 23699,78 грн.

Крім того, в ході проведення перевірки встановлено несвоєчасну сплату ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску із суми заробітної плати найманих працівників за перевіряємий період.

Так, позивачем не було надано жодних пояснень щодо встановлених порушень, не надано доказів на спростування викладених в акті перевірки доводів Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Позивачем було зазначено, що відповідач неправильно вказує про заниження валового доходу за 2024 рік на 1579985,95 грн, яка арифметично та методологічно порахована неправильно, не згідна з іншими нарахуваннями податків, однак при цьому жодних конкретних розрахунків не наводить, не вказує, в чому саме контролюючим органом невірно нараховано податкові зобов`язання.

Щодо посилання позивача, що Головним управлінням ДПС у Чернігівській області не проводилась перевірка сплати єдиного внеску за 2017 рік, то такі посилання не заслуговують на увагу, оскільки предметом перевірки, серед іншого, була сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне соціальне страхування за період з 01.10.2011 по 31.12.2024.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 29.01.2026 № 1716/Ж10/25-01-24-05, податкових повідомлень-рішень форми «ПН» від 15.10.2025 № 18091/Ж10/25-01-24-05; форми «Р» від 15.10.2025 №18093/Ж10/25-01-24-05; форми «B4» від 15.10.2025 № 18101/Ж10/25-01-24-05; форми «Р» від 15.10.2025 № 18094/Ж10/25-01-24-05; форми «Р» від 15.10.2025 № 18095/ж10/25-01-24-05.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі 86,73 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 15.10.2025 № Ф-18088/Ж10/25-01-24-05, рішення про нарахування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.10.2025 № 18089/Ж10/25-01-24-05.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 86,73 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.06.2026.

Суддя Наталія БАРГАМІНА