Рішення № 137819651, 29.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7125/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 червня 2026 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що при перерахунку пенсії відповідач протиправно застосував до пенсії позивача обмеження максимального розміру.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач 18.05.2026 подав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що відповідно до ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ч. 1 ст. 2 розд.І Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" пенсія позивача не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-XII від 09.04.1992.

Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 обмежено сумою 45548,65 грн (нарахована сума - 49003,00 грн).

Згідно з частиною сьомою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII) в редакції Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №911-VIII), яка набрала чинності з 1 січня 2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

В той же час, Рішенням КСУ №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 гривень.

У пункті 2 резолютивної частини вказаного вище Рішення Конституційного Суду України зазначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 констатується відсутність частини сьомої статті 43 в Законі №2262-XII, яка з вказаної дати втратила чинність.

Разом з тим, Законом №1774-VIII, який, відповідно до його Прикінцевих положень, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону N 2262-XII слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Отже, буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII, з урахуванням Рішення КСУ №7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, які полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що стаття 43 Закону №2262-XII не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Суд враховує і те, що згідно з статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), в редакції Закону №911-VIII, чинній на час здійснення позивачу перерахунку пенсії, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону №2262-XII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати 10740 гривень.

При цьому, за приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Таким приписам законодавства кореспондує пункт 2 Прикінцевих положень Закону №911-VIII, де зазначено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Отже, враховуючи, що частина сьома статті 43 Закону №2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення Рішення КСУ №7-рп/2016, то зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) внесені Законом №1774 до цієї норми, яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17 та від 15.04.2019 у справі №127/4270/17.

25.02.2026 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" (далі - Постанова №236).

Пунктом 2 Постанови №236 установлено, що з 1 березня 2026 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475), підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525) і підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році (Офіційний вісник України, 2025 р., № 25, ст. 1669) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2025 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).

Підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2025 р. відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Пунктом 3 Постанови №236 встановлено що розмір підвищення пенсії в результаті її перерахунку, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 2595 гривень.

За позицією відповідача, позивачу на виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України проведено перерахунок пенсії з 01.03.2026, проте приписи постанови обмежують можливість збільшення пенсії межею її максимального розміру, визначеного статтею 43 Закону №2262.

Однак з 20.12.2016 ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262, яка визначала максимальний розмір пенсії військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за законом №2262, втратила чинність на підставі рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

З огляду на наведене, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача з 01.03.2026 є протиправними.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати нарахованих сум пенсії за рішенням суду та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснювати нарахування та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром відповідно до рішення суду, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини між ОСОБА_1 та пенсійним органом виникли у зв`язку з неналежним виконанням, на думку позивача, рішення суду по справі №560/19269/25.

Водночас, розділом IV КАС України врегульовані окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 3823 і 383 цього Кодексу (частина 2 статті 381-1 КАС України).

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову.

Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, визначеному КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення у бажаний для позивача спосіб.

Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, тому, в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право позивача у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно неправильного виконання окремого судового рішення у іншій справі суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду у певний спосіб шляхом ухвалення нового судового рішення.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених КАС України. Неправильне виконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Тому вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не розглядаються.

Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.02.2019 (справа №806/2143/15), від 03.04.2019 (справа №820/4261/18).

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснювати нарахування та виплату пенсії, суд зазначає, що будь-якого рішення щодо припинення виплати пенсії позивачу відповідачем не приймалось. При цьому, в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, і потрібно враховувати, що суд не повинен вирішувати вимоги на майбутнє, а тому права позивача в цій частині не порушені, такі вимоги є передчасними, і відповідно задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії у фактичному розмірі, визначеному за результатами перерахунку, а саме 49003,00 грн, з урахуванням подальших індексацій, суд зазначає, що обов`язок, щодо обчислення розміру пенсії покладено на органи пенсійного фонду, а суд вправі перевіряти дотримання вимог закону відповідачем, при такому обчисленні, тому відсутні підстави для задоволення вимог на майбутнє.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача різниці між фактично виплаченою та належною пенсією починаючи з 01.03.2026, суд зазначає, що зазначені суми пенсії не були нараховані відповідачем, тому відсутні підстави для їх стягнення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача перерахувати і виплатити пенсію без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025, суд зазначає, що будь-якого рішення щодо порядку виплати пенсії відповідачем не приймалось. При цьому, в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, і потрібно враховувати, що суд не повинен вирішувати вимоги на майбутнє, а тому права позивача в цій частині не порушені, такі вимоги є передчасними, і відповідно задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2026 без обмеження максимального розміру з урахуванням індексації визначеною постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29 червня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя А.І. Петричкович