Рішення № 137819006, 30.06.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/95/25

Номер провадження 2/289/510/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Мельника О.В., з секретарем Писаренко К.Л., відповідача ОСОБА_1 , її представника адвоката Осадчого А.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал" (місце знаходження / місце проживання: пр-т. Ю. Гагаріна, буд. 23, а/с 57 м. Київ, 02094) до ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість в розмірі 232 462,07 грн. Зазначивши, що10 січня 2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z75.24906.006183493. Окрім того, 03 грудня 2019 року між зазначеними сторонами були укладені ще два кредитні договори: № Z62.24906.006030302 та № С-001-076222-19-980.

19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023 відповідно до якого право вимоги за кредитними договорами № Z75.24906.006183493 від 10 січня 2020 року та № Z62.24906.006030302 та № С-001-076222-19-980 від 03 грудня 2019 року перейшло до ТОВ «Оптіма Факторинг».

22.12.2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 22/12-2023 відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № Z75.24906.006183493 від 10.01.2020 року, № Z62.24906.006030302 від 03.12.2019 року, №0-001-076222-19-980 від 03.12.2019 року перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал».

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим утворилась заборгованість 232 462,07 грн., яка складається з: за договором № Z75.24906.006183493 від 10 січня 2020 року, з яких: заборгованість за основним боргом 10 045,98 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 3286,92 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 9974,32 грн.; за договором № Z62.24906.006030302 від 03.12.2019 року, з яких: заборгованість за основним боргом 79749,23 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 39382,17 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 69800,93 грн.; за договором № С-001-076222-19-980 від 03.12.2019 року, з яких: заборгованість за основним боргом 7700,00 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 12522,52 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 0,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 9084,00 грн., та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 21 000,00 грн.

Ухвалою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 лютого 2025 року у даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження із повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Заочним рішенням Радомишльського районного суду від 26.05.2025 року позов було задоволено.

24.11.2025 року до суду надійшла заява відповідача про перегляд заочного рішення, в якій просить, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду.

Ухвалою Радомишльського районного суду від 10.12.2025 року заочне рішення було скасовано та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, сторонам визначено строки на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник позивача в судове засідання призначене на 30.06.2026 не з`явилася, подала до суду письмову відповідь на відзив. Зазначає, що доводи зазначені у відзиві на позовну заяву не спростовують заявлених позовних вимог, а тому позов підтримує в повному обсязі. Розгляд справи просить проводити без їх участі за наявними у справі матеріалами.

Відповідач в судове засідання призначене на 30.06.2026 до суду не з`явилася, в попередньому судовому засіданні пояснила суду, що кредитні кошти дійсно отримувала, які необхідні були їй для лікування матері, однак просить суд позов задовольнити частково, оскільки нарахування комісії договорами не передбачено. Також просить зменшити втрати на правову допомогу, які вважає надмірними.

Представник відповідача адвокат Осадчий А.А. подав до суду письмовий відзив на позовну заяву в якому наголошує на безпідставному нарахуванні комісії в розмірі 79775,25 грн. та завищений розмір відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки справа не становить значної складності.

За таких обставин, враховуючи те, що у справі достатньо доказів для встановлення прав та взаємовідносин сторін, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З`ясувавши обставини, на які представник позивача посилається як на підставу своїх вимог, та доводи відповідача, дослідивши докази, якими обґрунтовуються доводи сторонами, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 610 ЦК України, передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що між сторонами діють цивільні правовідносини, які ґрунтуються на договорі.

Так, 03.12.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 була укладена угода № С-001-076222-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної Картки.

Відповідно до умов Договору кредиту № С-001-076222-19-980 від 03.12.2019 року, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у том числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає клієнту кредитну картку.

Ліміт Кредитної лінії, доступний Клієнту на момент укладення Угоди, становить 7000,00 грн.

Банк свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі відкривши поточний, рахунок № НОМЕР_1 та надавши кредитні кошти в розмірі 7000,00 грн. в межах кредитного ліміту визначеного в п.п.3.2 Договору 3.

Також 03.12.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договірZ62.24906.006030302, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 83604,00 грн. на строк 03.06.2022 року. Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий клієнтом.

Також 03.12.2019 року відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту Інформація яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. Паспорт підписано особистим підписом Позичальника.

Отже, підписавши паспорт споживчого кредиту, відповідач погодився у письмовому вигляді з умовами кредитування, які передбачали сплату процентів за користування кредитними коштами та оплату послуг банку.

Також, 10.01.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Z75.24906.006183493, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 12000,00 грн. на строк 10.01.2021 року. Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий клієнтом.

Також, 10.01.2020 року відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту Інформація яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. Паспорт підписано особистим підписом Позичальника.

Отже, підписавши паспорт споживчого кредиту, відповідач погодився у письмовому вигляді з умовами кредитування, які передбачали сплату процентів за користування кредитними коштами та оплату послуг банку.

Аналогічний висновок викладено й у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 року по справі № 750/6058/17-ц, від 23.12.2019 року по справі № 572/1169/17, від 12.02.2020 року по справі № 382/327/18-ц, від 26.02.2020 року по справі № 355/1091/17.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 26.12.2019 року по справі № 467/555/19, враховуючи, що шляхом ознайомлення відповідача під підпис з паспортом споживчого кредиту між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір згідно зі ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Перерахування коштів відповідачу за договором Z62.24906.006030302 підтверджується Ордер-розпорядженнями №1 та №2 від 03.12.2019 року АТ «Ідея Банк».

Перерахування коштів відповідачу за договором Z75.24906.006183493 підтверджується Ордер-розпорядженнями №1 та №2 від 10.01.2020 року АТ «Ідея Банк».

До матеріалів справи долучено заяву, адресовану голові правління АТ «Ідеа Банк», в якій ОСОБА_1 просить оформити нову платіжну картку до рахунку НОМЕР_1 у відповідності до договору № С-001-076222-19-980 у зв`язку з втратою попередньої. У заяві зазначено необхідність перевипуску картки для подальшого користування банківським рахунком.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № С-001-076222-19-980 від 03.12.2019 року станом на 19.12.2023 року становить 20222,52 грн. з яких: заборгованість за основним боргом 7700,00 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 12522,52 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 0,00 грн.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № Z62.24906.006030302 від 03.12.2019 року станом на 19.12.2023 року становить 188932,33 грн. з яких: заборгованість за основним боргом 79749,23 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 39382,17 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 69800,93 грн.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № Z75.24906.006183493 від 10.01.2020 року станом на 19.12.2023 року становить 23307,22 грн. з яких: заборгованість за основним боргом 10 045,98 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 3286,92 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 9974,32 грн.

19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» було укладено договір факторингу № 19/12-2023 відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передало ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 до договору факторингу №19/12-2023 від 19.12.2023 року, права вимоги за яким відступаються, та боржників за такими договорами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1

22.12.2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 22/12-2023 відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передало ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 до договору факторингу №22/12-2023 від 22.12.2023 року, права вимоги за яким відступаються, та боржників за такими договорами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Заперечуючи частково проти задоволення позову сторона відповідача зазначає, що позивачем безпідставно нараховано за договором № Z62.24906.006030302 від 03.12.2019 року, заборгованість за несплаченими комісіями 69800,93 грн.; за договором № Z75.24906.006183493 від 10 січня 2020 року, заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 9974,32 грн., що не передбачено умовами укладених договорів.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості була визначена у пункті 1.5 Договорів та паспорті споживчого кредиту.

З цього приводу суд зазначає, що у п.1.5. договору № Z75.24906.006183493 від 10 січня 2020 року сторонами узгоджено, що: «Під час користуванням Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 Договору №1 як Інші послуги Банку. Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід`ємною частиною Договору, та розміщені на веб сайті Банку www.ideabank.ua».

У Паспорті споживчого кредиту до даного договору, в колонці 7.3. «Комісія за надання кредиту» відомості про узгодження сторонами нарахування комісії відсутні.

У п.1.5. договору № Z62.24906.006030302 від 03.12.2019 року сторонами узгоджено, що: «Заміна частини процентної ставки дорівнює потрійному значенню UIRD (Український індекс рітейлових депозитів) за останній день попереднього місяця, надалі «Індекс». Індекс використовується як база ля визначення процентної ставки. Індекс переглядається та може змінюватись Банком щомісячно. Статистичні данні НБУ, які містять Індекс, розміщуються на офіційному сайті НБУ. Сторони домовились, що у випадку зміни назви Індексу чи посилання на Індекс, але без зміни його економічної суті, Сторони не вносять змін до Договору, і такі данні продовжують використовуватись у формулі визначення змінної частини ставки».

У Паспорті споживчого кредиту до даного договору, в колонці 7.3. «Комісія за надання кредиту» відомості про узгодження сторонами нарахування комісії відсутні.

На підставі вище викладеного суд вважає, що обґрунтованість нарахування комісії позивачем не доведена та матеріалами справи не підтверджена, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача та на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додано копію договору № 02-24 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» та адвокатським об`єднанням «Правничий курс»; додаткову угоду № 1/1 до договору № 02-24 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року; акт прийому-передачі наданої правової допомоги від 12.12.2024, за змістом якого вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 21000,00 грн.; а також платіжну інструкцію №1084 від 20.12.2024, що підтверджує перерахування адвокатському об`єднанню «Правничий курс» 140 000,00 гривень за надання правової допомоги згідно з договором № 02-24 від 01.07.2024.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 року по справі №275/150/22 зазначив, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Враховуючи вищевказані правові висновки Верховного Суду, доводи представника відповідача у відзиві щодо неспівмірності вказаних витрат, при вирішенні заявленої позивачем вимоги про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу суд бере до уваги, що поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» позов складено на підставі усталеної позитивної практики Верхового Суду, тому його підготовка не мала займати значний час. Участі в судових засідань представник позивача не приймав. Також судом враховано кількість письмових доказів, які долучено до матеріалів позову, складність справи, ціну позову та часткове задоволення позову.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає, що клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню в сумі 7000 грн.

З огляду на наведені правові норми, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно частково стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5968,18 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн., оскільки позовні вимоги задоволено частково.

На підставі ст. 509, 526, 530, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. 2-3, 12, 19, 81, 89, 128, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, рахунок НОМЕР_3 в АТ «Універсал банк» код банку 322001) заборгованість в розмірі 152 686,82 грн., яка складається з:

-за договором № С-001-076222-19-980 від 03.12.2019 року, з яких: заборгованість за основним боргом 7700,00 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 12522,52 грн.;

-за договором № Z62.24906.006030302 від 03.12.2019 року, з яких: заборгованість за основним боргом 79749,23 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 39382,17 грн.;

-за договором № Z75.24906.006183493 від 10 січня 2020 року, з яких: заборгованість за основним боргом 10 045,98 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 3286,92 грн.,

а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 5968,18 гривень та на правову допомогу в розмірі 7 000,00 (сім тисяч) грн. 00 коп.

В решті заявлених вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК