Ухвала суду № 137818246, 30.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

30 червня 2026 року Справа № 520/8535/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" про поновлення строку звернення до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" (код ЄДРПОУ 37998006, вул. Алчевських, буд.19, літ.Б-2, оф.5, м. Харків, 61002) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Г.Сковороди, 46, м. Харків, 61057), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за № 12419944/37998006 (РЗ № 75 від 17.12.2024 p);

- зобов`язати Державну податкову службу України (код в ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПН № 75 від 17.12.2024 р року в ЄРПН за № 12419944/37998006.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 15.06.2026 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" про поновлення строку звернення до суду з позовом відмовлено.

Визнано неповажними підстави поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом, вказані Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок".

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про залишення без розгляду адміністративного позову відмовлено.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" (код ЄДРПОУ 37998006, вул. Алчевських, буд.19, літ.Б-2, оф.5, м. Харків, 61002) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Г.Сковороди, 46, м. Харків, 61057), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку, а також надання доказів поважності причин його пропуску.

24.06.2026 до суду надійшла заява позивача, в якій він, зокрема, просив:

- визнати причини пропущення строку звернення до суду поважними.

В обґрунтування заяви зазначено, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на всій території України введено воєнний стан, який станом на час звернення до суду продовжує діяти.

Позивач посилається на те, що Торгово-промисловою палатою України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчено військову агресію Російської Федерації проти України як форс-мажорну обставину.

Також позивач зазначає, що ТОВ "НВП "Істок" знаходиться у місті Харкові. У період з лютого по листопад 2025 року місто Харків систематично зазнавало ракетних та дронових обстрілів, у тому числі по об`єктах енергетичної інфраструктури, що, за твердженням позивача, призводило до перебоїв електропостачання, раптових відключень, просідання напруги та аварійних перезапусків обладнання.

Позивач вказує, що під час дії сигналів "Повітряна тривога" працівники підприємства прямували до укриттів, виконання робіт призупинялося, обладнання переводилося у безпечний режим, а доступ до виробничих приміщень і складів обмежувався до офіційного відбою тривоги.

Крім того, позивач зазначає, що вулиця, на якій розташоване підприємство, у 2025 році зазнавала обстрілів, унаслідок чого, за твердженням позивача, було ускладнено енергопостачання, пересування та доступ до підприємства, а також мали місце пошкодження будівель та перекриття вулиці.

Позивач посилається на те, що вся первинна документація підприємства, бухгалтерські регістри, податкові дані, електронні реєстри та інші відомості, необхідні для формування правової позиції та підтвердження обставин справи, зберігаються на електронних носіях та у спеціалізованому програмному забезпеченні, доступ до яких був ускладнений через перебої з електропостачанням.

Окремо позивач зазначає, що на підприємстві працює лише один бухгалтер, який виконує весь комплекс облікових, фінансових, звітних та адміністративних функцій, а тому в умовах воєнного стану та нестабільного енергопостачання був змушений першочергово забезпечувати безперервність господарської діяльності підприємства.

Також позивач вказує, що директор ТОВ "НВП "Істок" не є фахівцем у галузі права та не має необхідних спеціальних знань для самостійного представництва інтересів підприємства в адміністративному процесі. У зв`язку з цим позивач потребував правничої допомоги, а договір про надання правової допомоги з адвокатом Кутовим Г.І. було укладено 25.11.2025.

Позивач зазначає, що представник позивача міг ознайомитися з рішеннями контролюючого органу з моменту підписання договору про надання правової допомоги, після чого було сформовано та направлено адміністративний позов.

На підтвердження наведених обставин позивачем додано відомості про обстріл вулиці та її перекриття, а також статистичні дані щодо кількості повітряних тривог та обстрілів у місті Харкові.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Водночас якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та/або вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Предметом цього адміністративного позову є оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати відповідну податкову накладну.

Як встановлено судом, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №75 від 17.12.2024 прийнято 28.01.2025 за №12419944/37998006.

Також із матеріалів справи вбачається, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження зазначеного рішення та подав скаргу на рішення комісії регіонального рівня.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України 19.02.2025 прийнято рішення №9590/37998006/2, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - без змін.

Отже, оскільки позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішення контролюючого органу, яке не стосується нарахування грошового зобов`язання, до спірних правовідносин підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний підхід викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24, де зазначено, що якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань, зокрема щодо блокування податкової накладної, строк звернення до суду становить три місяці відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також у постанові Верховного Суду від 29.09.2025 у справі №300/8564/24 зазначено, що рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, оскаржуються у тримісячний строк з дня вручення платнику податків рішення за результатами розгляду його скарги.

У цій же постанові Верховний Суд вказав, що у разі якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків у строки, встановлені Податковим кодексом України, застосовується шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення платника податків до контролюючого органу зі скаргою.

Позовна заява сформована та подана через систему "Електронний суд" 09.04.2026, тобто після спливу як тримісячного строку звернення до суду, обчисленого з дати прийняття рішення за результатами адміністративного оскарження, так і шестимісячного строку, який міг би застосовуватися у разі невручення такого рішення у встановлений законом строк.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідної процесуальної дії. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд зауважує, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальної дії у визначений законом строк; така обставина виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі №990/102/22 звернула увагу, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути лише обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Суд зазначає, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку без належного обґрунтування неможливості виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи та без підтвердження таких обставин належними і допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 09.04.2026 у справі №380/17493/24 зазначив, що позивачу недостатньо лише посилатися на обставини, які загалом ускладнювали діяльність підприємства; особа має довести, що саме ці обставини об`єктивно унеможливили своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 також звернула увагу, що під час оцінки поважності причин пропуску строку суд має враховувати юридичну природу відповідних обставин, тривалість пропущеного строку, наявність причинного зв`язку між такими обставинами та несвоєчасним зверненням до суду, а також поведінку особи протягом строку, встановленого для звернення до суду.

Суд враховує, що ухвалою від 15.06.2026 вже було надано оцінку доводам позивача щодо введення воєнного стану, перебування підприємства у місті Харкові, систематичних обстрілів, повітряних тривог, перебоїв з електропостачанням, ускладнення доступу до електронних носіїв та бухгалтерських документів, наявності на підприємстві одного бухгалтера, а також відсутності у директора спеціальних юридичних знань. Такі підстави були визнані судом неповажними.

При цьому ухвалою від 15.06.2026 позивачу було надано строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, а також надання доказів поважності причин його пропуску.

Разом з тим у заяві, поданій 24.06.2026, позивач фактично повторно послався на ті самі обставини, які вже були предметом судової оцінки, а саме: воєнний стан, безпекову ситуацію у місті Харкові, обстріли, повітряні тривоги, перебої електропостачання, ускладнення доступу до електронних документів, кадрову обмеженість підприємства та необхідність отримання правничої допомоги.

Наведення додаткових відомостей про обстріли вулиці, на якій перебуває підприємство, перекриття вулиці, пошкодження будівель, перебування працівників в укриттях та статистику повітряних тривог не змінює правової оцінки суду, оскільки такі обставини мають загальний характер і не підтверджують наявності об`єктивної, безперервної та непереборної перешкоди, яка унеможливлювала звернення саме ТОВ "НВП "Істок" до адміністративного суду протягом усього строку, встановленого законом.

Суд зазначає, що статистичні дані щодо кількості повітряних тривог та обстрілів у місті Харкові можуть свідчити про складну безпекову ситуацію в регіоні, однак самі по собі не доводять, що такі обставини унеможливлювали подання позовної заяви саме у цій справі та саме протягом усього процесуального строку.

Позивачем не надано належних доказів того, що протягом тримісячного строку звернення до суду підприємство було безперервно позбавлене доступу до електронного кабінету платника податків, Єдиного реєстру податкових накладних, системи "Електронний суд", засобів зв`язку, мережі Інтернет або правничої допомоги.

Також позивачем не надано доказів того, що перебої з електропостачанням мали безперервний характер, охоплювали весь строк звернення до суду та фактично позбавляли підприємство можливості підготувати та подати позовну заяву, у тому числі через представника.

Доводи про те, що на підприємстві працює лише один бухгалтер, а директор не має спеціальних юридичних знань, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки організація внутрішньої діяльності юридичної особи, розподіл посадових обов`язків, кадрові питання та своєчасне звернення за професійною правничою допомогою належать до сфери управління самого позивача і не є об`єктивно непереборними обставинами.

Суд також враховує, що за твердженням самого позивача договір про надання правової допомоги з адвокатом Кутовим Г.І. укладено 25.11.2025. Водночас позовну заяву подано до суду лише 09.04.2026.

Разом з тим, позивач не навів належного обґрунтування, чому після укладення договору про надання правової допомоги та отримання можливості користуватися професійною правничою допомогою він не звернувся до суду протягом розумного строку, а подав позов зі спливом чотирьох місяців.

Крім того, наведені позивачем обставини не пояснюють, чому після отримання результату адміністративного оскарження у лютому 2025 року він не міг звернутися до суду у межах тримісячного строку, встановленого частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а звернувся з позовом лише у квітні 2026 року.

Суд наголошує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати процесуальним обмеженням, зокрема щодо дотримання строків звернення до суду. Такі строки спрямовані на забезпечення принципу правової визначеності та дисциплінують учасників публічно-правових відносин щодо своєчасної реалізації належних їм процесуальних прав.

Поновлення пропущеного строку за відсутності належних і допустимих доказів існування об`єктивно непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду призвело б до невиправданого нівелювання встановлених законом процесуальних строків та порушення принципу правової визначеності.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що наведені позивачем у заяві від 24.06.2026 підстави для поновлення строку звернення до суду є необґрунтованими, не є іншими у розумінні ухвали суду від 15.06.2026, не підтверджують наявності об`єктивних непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду, та не доводять причинного зв`язку між умовами воєнного стану і поданням позову лише 09.04.2026.

Відтак заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає, а підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом слід визнати неповажними.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскільки провадження у справі було відкрито, а після залишення позовної заяви без руху позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, підстави якої суд визнав неповажними, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" (код ЄДРПОУ 37998006, вул. Алчевських, буд.19, літ.Б-2, оф.5, м. Харків, 61002) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Г.Сковороди, 46, м. Харків, 61057), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Полях Н.А.