Рішення № 137817308, 16.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9557/26

Провадження № 2/161/5319/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 червня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Шестерніна В.Д.,

за участю секретаря Мельник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

І.Короткий зміст позовних вимог

30.04.2026 ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через систему «Електронний суд» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали кредитний договір №1833797 від 15.08.2025, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у тимчасове платне користування, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за обслуговування кредиту, однак не виконав своїх зобов`язань належним чином.

Право вимоги за цим кредитним договором перейшло від ТзОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» до ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (на підставі договору факторингу №26022026 від 26.02.2026).

Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 23 788 грн, з них: 6 590 грн - тіло кредиту, 9 198 грн - комісія за обслуговування кредиту, 8 000 грн - неустойка.

Позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також покласти на нього судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції відповідача

14.05.2026 відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, який обгрунтований тим, що позивач безпідставно нарахував комісію за обслуговування кредиту у розмірі 9 198 грн та неустойку в розмірі 8 000 грн. Відсутні докази надання кредиту. Відповідач не отримував належного письмового повідомлення про заміну кредитора.

Відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, і, в усякому разі, - не стягувати комісію за обслуговування кредиту в розмірі 9 198 грн та неустойку в розмірі 8 000 грн.

ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Ухвалою суду від 05.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності учасників справи відсутні.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІV.Фактичні обставини справи

15.08.2025 ТзОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про надання споживчого кредиту №1833797, за умовами якого (пункт 1.1) кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, у кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (а.с. 7-10).

Основні умови кредитування згідно цього кредитного договору:

- сума кредиту - 7 000 грн (п. 1.2);

- кредит надається загальним строком на 360 днів з 15.08.2025 (дата надання кредиту) (п. 1.3);

- повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору (п. 1.4);

- дата остаточного погашення заборгованості - 10.08.2026 (п. 1.4);

- проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом (п. 1.5.3);

- проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 % річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (п. 1.5.4);

- кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1);

- комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) нараховується кредитодавцем в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів. Строк сплати позичальником нарахованої суми комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) настає в момент її нарахування і триває до дати платежу (включно), з настанням якої завершується розрахунковий період, в якому така комісія була нарахована, згідно Графіку платежів (п. 2.2.2);

- повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом, комісії за надання та обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) здійснюється в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору, що є невід`ємною частиною Договору (п. 2.4.1).

15.08.2025 ТзОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» надало (перерахувало) ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7 000 грн (платіжне доручення №45391012 від 15.08.2025, а.с. 13).

26.02.2026 ТзОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» (клієнт) та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) уклали договір факторингу №26022026 (а.с. 14 зворот-16), на підставі якого до фактора перейшло право вимоги за кредитним договором №1833797 від 15.08.2025 (акт прийому-передачі реєстру боржників від 26.02.2026, а.с. 17, витяг з реєстру боржників від 26.02.2026, а.с. 18, платіжна інструкція №51 від 27.02.2026, а.с. 17 зворот).

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 23 788 грн, з них: 6 590 грн - тіло кредиту, 9 198 грн - комісія за обслуговування кредиту, 8 000 грн - неустойка (дані позовної заяви, а.с. 2-6, розрахунок заборгованості, а.с. 13 зворот-14).

Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.

V.Мотиви суду та застосоване законодавство

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

15.08.2025 ТзОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали в електронному вигляді договір про споживчий кредит №1833797, який за правовою природою є кредитним договором. Спірні правовідносини виникли у сфері споживчого кредитування.

На підставі цього кредитного договору відповідач отримав кредит, взяв на себе зобов`язання повернути кредит, однак не виконав їх належним чином.

Право вимоги за цим кредитним договором на підставі правочину факторингу перейшло від ТзОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» до ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». В зв`язку з цим у позивача виникло право вимагати повернення тіла кредиту.

Суд не вбачає підстав для стягнення комісії за обслуговування кредиту, виходячи з таких міркувань.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відтак, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (такий правовий висновок викладений в п. 31.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19).

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 викладено такий висновок: «комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11,частини п`ятої статті 12Закону України «Про споживче кредитування» (п. 31.29 постанови).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 викладено такий висновок: «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Умовами кредитного договору передбачено нарахування комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за весь строк кредитування в розмірі 22 484 грн, що нараховується за ставкою 14,60 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів (п. 1.5.2).

В преамбулі кредитного договору («Терміни та визначення») зазначено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - встановлена п. 1.5.2 договору винагорода за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання позичальнику актуальної інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим договором, надсилання позичальнику текстових провідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань, пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням договору службами підтримки кредитодавця, тощо, яка нараховується кредитодавцем та сплачується позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

Відтак, кредитним договором фактично встановлено плату за надання інформації про стан кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (див. п. 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №363/1834/17).

Пунктом 3.4.7 кредитного договору передбачено право позичальника протягом всього строку кредитування користуватися сервісами, за які встановлена комісія за обслуговування кредиту. А пунктом 3.1.3 кредитного договору передбачено обов`язок кредитодавця надавати позичальнику такі сервіси.

Суд констатує, що позивач не надав доказів того, що відповідач користуватися сервісами, тобто отримував додаткові та супутні банківські послуги кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту і за які встановлена комісія за обслуговування кредиту, в тому числі частіше одного разу на місяць. Суд вважає, що ті послуги, за надання яких кредитодавець встановив комісію за обслуговування кредиту, не можуть надаватися на платній основі, оскільки вони вчиняються на користь самого кредитодавця (наприклад, облік заборгованості за кредитним договором, розрахунок платежу тощо).

За таких обставин положення пункту 1.5.2 кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту за весь строк кредитування є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 6 590 грн. Суд погоджується з цим розрахунком, однак вважає, що при визначенні заборгованості за кредитним договором, яка підлягає до стягнення, слід врахувати грошові кошти в розмірі 2 044 грн, що були сплачені відповідачем та зараховані як оплата комісії за обслуговування кредиту (згідно з даними розрахунку заборгованості).

За розрахунком суду, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 4 546 грн (6 590 грн - 2 044 грн).

Суд не вбачає підстав для стягнення неустойки в розмірі 8 000 грн. Неустойка нарахована у період дії в Україні воєнного стану, а тому відповідач є звільненим від обов`язку її сплати (п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України).

Суд не приймає аргументи відповідача:

- про неповідомлення його позивачем (фактором) про відступлення прав вимоги за кредитним договором. З огляду на приписи ст. ст. 517, 518 ЦК України неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань (такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №278/1679/13);

- про недоведеність обставини видачі кредиту. Вказаний аргумент спростовується встановленими обставинами, які підтверджуються доказово (платіжне доручення №45391012 від 15.08.2025, а.с. 13). В свою чергу, відповідач не довів обставини відсутності у нього рахунку (реквізити електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 ) або незарахування кредитних коштів на такий рахунок.

На інші заперечення відповідача суд дав відповідь у своїх висновках по суті спору.

Отже, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в розмірі 4 546 грн слід задовольнити. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

VI.Судові витрати

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (19,11 %) в розмірі 508,78 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354-355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №1833797 від 15.08.2025 в розмірі 4 546 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок шість гривень).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 508,78 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; код в ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Дата складення повного заочного рішення суду - 16.06.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін