Рішення № 137816195, 29.06.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/748/390/26

Єдиний унікальний № 748/3875/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Кухти В.О.,

секретаря Костюк С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

25.11.2025 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області через електронний суд надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр»:

1) заборгованість за Кредитним договором № 15.03.2025-100001603 від 15.03.2025 р. у розмірі 15 067,50 грн;

2) суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 15.03.2025-100001603 від 15.03.2025 р. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 2 000,00 грн строком на 217 днів з дати його надання. 15.03.2025 р. відповідач електронним цифровим підписом підписала Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту чим підтвердила укладення кредитного договору та отримала на свій рахунок кошти у розмірі 3 500,00 грн. Також, 16.03.2025 р. між ТОВ «Споживчий Центр» та відповідачем було укладено додатковий договір за яким кредитодавець перерахував на рахунок позичальника 1 500,00 грн. Сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 5 000,00 грн. Крім того, 17.03.2025 р. між ТОВ «Споживчий Центр» та відповідачем було укладено ще один додатковий договір за яким кредитодавець перерахував на рахунок позичальника 1 000,00 грн. Сума кредиту з дати укладення ще одного додаткового договору становить 6 000,00 грн. В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 25.11.2025 р. утворилась заборгованість за договором у сумі 15 067,50 грн, яка складається з наступного: 6 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 5 580,00 грн заборгованість по відсоткам, 2 947,50 грн заборгованість по неустойці. У зв`язку з цим позивач просить задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою судді від 26.11.2025 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін не подав. Крім того, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний у формі пропозиції на укладення кредитного договору (оферти) та заявки кредитного договору № 15.03.2025-100001603 від 15.03.2025 р., з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» (а.с.14-20).

За умовами кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і повторності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Згідно п. 3.1. оферти, кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Згідно умов кредитного договору строк кредиту 217 днів.

Згідно заявки кредитного договору сума кредиту становить 3 500,00 грн, строк на який надається кредит 217 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 17.10.2025 р., процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Відповідно до п. 8 заявки комісія, пов`язана з наданням кредиту 9 % від суми кредиту та дорівнює 315,00 грн. Неустойка: 52,50 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Також, між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_2 було укладено додатковий договір (оферти) до кредитного договору (кредитної лінії) від 16.03.2025 р. (а.с.20-22).

Згідно п. 1.1. додаткового договору сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 5 000,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й Транш) та в укладених сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші).

Відповідно до п. 1.2. додаткового договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й Транш у розмірі 1 500,00 грн, дата надання/видачі кредиту (2-го Траншу) 16.03.2025 р. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Днем надання кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й Транш) 216 днів з дати його надання.

Згідно п. 1.3 додаткового договору, позичальник зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го Траншу - 9 % від суми 2-го Траншу, що дорівнює 135,00 грн.

Крім того, між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір (оферти) до кредитного договору (кредитної лінії) від 17.03.2025 р. (а.с.22 зворот-24).

Згідно п. 1.1. додаткового договору сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 6 000,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й Транш) та в укладених сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші).

Відповідно до п. 1.2. додаткового договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3-й Транш у розмірі 1 000,00 грн, дата надання/видачі кредиту (3-го Траншу) 17.03.2025 р. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (3-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Днем надання кредиту (3-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Строк, на який надається кредит (а саме 3-й Транш) 215 днів з дати його надання.

Згідно п. 1.3 додаткового договору, позичальник зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 3-го Траншу - 9 % від суми 3-го Траншу, що дорівнює 90,00 грн.

Позичальник 15.03.2025 р., 16.03.2025 та 17.03.2025 р. шляхом накладення електронного підпису підписала пропозиції про укладення кредитних договорів (оферти), заявки на отримання кредиту та додаткові договори, чим підтвердила укладення відповідних кредитних договорів і додаткових договорів до них. На виконання умов зазначених договорів на рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у загальному розмірі 6 000,00 грн.

ТОВ «Споживчий Центр» свої зобов`язання за договором кредиту виконало в повному обсязі та 15.03.2025 р., 16.03.2025 та 17.03.2025 р. перерахувало на банківську картку Позичальника грошові кошти в розмірі 3 500,00 грн, 1 500,00 грн та 1 000,00 грн, що підтверджується квитанціями про зарахування № 681344235 від 15.03.2025 р. (а.с.26), № 681735797 від 16.03.2025 р. (а.с.26 зворот) та № 682522959 від 17.03.2025 р. (а.с.27).

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала. Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 15.03.2025-100001603 від 15.03.2025 р. станом на 25.11.2025 р. становить 15 067,50 грн, яка складається з наступного: 6 000,00 грн основний борг, 5 580,00 грн проценти, 540,00 грн комісія за обслуговування, 2 947,50 грн неустойка (а.с.25).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

ТОВ «Споживчий Центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість за тілом кредиту 6 000,00 грн. та процентів 5 580,00 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Варто зазначити, що Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною 12 ст. 11 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 10.1 Договору цей Договір набирає чинності з дати отримання Кредитодавцем у інформаційній системі Кредитодавця від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитодавця на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі Кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року (а.с.16).

15.03.2025 р. ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписала Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку кредитного договору № 15.03.2025-100001603 від 15.03.2025 р., та 15.03.2025 р. електронним цифровим підписом підписала додаток до кредитного договору № 15.03.2025-100001603 від 15.03.2025 р. та примірні пропозиції про укладення додаткових договорів (оферти) від 16.03.2025 р. та від 17.03.2025 р., якими підтвердила укладення кредитного договору та отримала на свій рахунок кошти у загальному розмірі 6 000,00 грн, а отже акцептовано умови Договору.

Таким чином, факт укладення договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн суд вважає доведеним повністю.

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», у цьому законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Таким чином включення до загальної суми заборгованості за кредитним договором комісії є обґрунтованим і узгоджується з умовами укладеного між сторонами договору.

Відтак, наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед ТОВ «Споживчий Центр» саме у сумі 12 120,00 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 5 580,00 грн заборгованість за процентами, 540,00 грн заборгованість за комісією, що не спростовано відповідачем.

Вирішуючи питання стягнення неустойки у розмірі 2 947,50 грн суд зважає на наступне.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. на території України з 24.02.2022 р. строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як зазначалося, кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 р. № 183/7850/22(61-14740св23) виклав тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 04.06.2025 р. у справі № 752/30967/21, 12.02.2025 р. у справі №758/5318/23.

Отже, суд вважає, що нарахування позивачем неустойки у розмірі 2 947,50 грн є неправомірним, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий Центр» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий Центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 15.03.2025-100001603 від 15.03.2025 р. у розмірі 12 120,00 грн, з яких: з яких заборгованість по тілу кредиту 6 000,00 грн, проценти за користування кредитом 5 580,00 грн та 540,00 грн заборгованість за комісією за обслуговування.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог ЦК, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п.п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим частково та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 12 120,00 грн.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає таке.

Згідно платіжної інструкції № СЦ00055962 від 24.11.2025 р., встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даної позовної заяви до суду у розмірі 2 422,40 грн (а.с.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 15 067,50 грн. Судом стягнуто 12 120,00 грн, тобто позовні вимоги задоволені на 80,44 % ((12 120,00 грн х 100 %) : 15 067,50 грн). За таких підстав, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 948,58 грн ((2 422,40 грн х 80,44 %) : 100 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 526, 611, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 141, 263, 265, 272, 279-282, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, p/p НОМЕР_2 , МФО 305299) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за Кредитним договором № 15.03.2025-100001603 від 15 березня 2025 року у розмірі 12 120 (дванадцять тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок, з яких:

- основний борг 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок;

- проценти 5 580 (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок;

- комісія за обслуговування 540 (п`ятсот сорок) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1 948 (одна тисяча дев`ятсот сорок вісім) гривень 58 копійок.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя В.О. Кухта