Рішення № 137815580, 29.06.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 645/718/25

н/п 2/766/1039/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

Головуючого судді Булах Є.М.

Секретар судового засідання Кошева А.П.

Справа №645/718/25; провадження №2/766/1039/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за

позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», поданої представником в порядку самопредставництва Криловим Сергієм Сергійовичем (ЄДРПОУ 40842831, місцезнаходження: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8А)

до

відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 )

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості

учасники справи: не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду по суті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

У лютому 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №3112500084-605400 від 03.02.2022 року в розмірі 35 190,41 грн та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 03.02.2022 року між ТОВ «Кошельок» та відповідачкою було укладено кредитний договір №3112500084-605400, за умовами якого відповідачка отримала кредит в розмірі 8 000,00 грн., строком на 29 днів, зі сплатою відсотків в розмірі 0,66% на добу на початковий строк кредитування.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання надавши ОСОБА_1 кошти у розмірі визначені договором. Відповідач не сплатив своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 15.01.2025 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 35 190,41 грн., з яких:

8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

17 371,20 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

7 819,40 грн. інфляційні збитки за період з 01.06.2022 по 15.01.2025 року;

1 999,81 грн. 3% річних за період з 01.06.2022 по 15.01.2025 року.

Оскільки відповідачка продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідачка відзиву на позов не подала, була належним чином повідомлена про судовий розгляд справи. Про причини не вчинення такої процесуальної дії як подання відзиву на позовну заяву суд не повідомила. Клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

ІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.02.2025 року матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.03.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін. Судове засідання призначено на 22.05.2025 року.

Представник позивача у час призначений для розгляду справи за суттю не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 31.07.2025 року.

30.07.2025 року від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі.

У зв`язку з неявкою відповідача та відсутності доказів належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи відносно нього, розгляд справи відкладено на 28.08.2025 року.

18.08.2025 року від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 28.08.2025 року судом витребувано від АТ «Універсал Банк» докази, а саме відомості/інформацію, що зазначена в ухвалі суду.

29.09.2025 року на адресу суду від АТ «Універсал Банк» надійшли витребувані судом докази.

21.01.2026 року на адресу суду через канцелярію суду надійшли витребувані судом докази від АТ «Універсал Банк».

Судове засідання неодноразово відкладалось, у зв`язку із неявкою відповідача та відсутністю доказів належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи відносно нього. Вчергове судове засідання у справі призначено на 29.06.2026 року.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач повторно не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем його проживання, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідач будучи повідомленим належним чином про розгляд справи відносно нього, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, враховуючи згоду представника позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд постановив розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

03 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір №3112500084-605400 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 8000,00 грн, строком кредитування 29 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом: 1 531,20 грн, які нараховуються за ставкою 0,66% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом 2,20% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; дисконтна процентна ставка за користування кредитом 0,66% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк лояльного періоду.

За п. 2.5 договору, кредит надається позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншого електронного платіжного засобу, реквізити якої надані/вказані позичальником з метою отримання кредиту.

Вказаний кредитний договір підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 2045.

За повідомленням ТОВ «ТАС Лінк», 03.02.2022 року через платіжну систему Товариства було проведено успішне зарахування коштів на картку НОМЕР_2 в розмірі 8 000,00 грн., опис замовлення: видача кредитних коштів, договір позики №3112500084-605400.

За повідомленням АТ «Таскомбанк», 03.02.2022 року відбулось зарахування коштів на картковий рахунок НОМЕР_2 в розмірі 8 000,00 грн., відправник ТОВ «Кошельок».

ТОВ "Кошельок" свої зобов`язання за договором виконано, а ОСОБА_1 тривалий час свої зобов`язання за договором не виконувала та має заборгованість в загальній сумі 25 371,20 грн., яка складається з: заборгованість за сумою кредиту 8 000,00 грн., заборгованості за відсотками за користування позикою 17 371,20 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості перевіреним в судовому засіданні.

Згідно листа АТ «Універсал Банк» від 26.09.2025 року за вих. №БТ/Е-14242, на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано та відкрито під неї відповідний банківський рахунок платіжну картку № НОМЕР_3 . Згідно руху коштів по картці від 25.09.2025 року встановлено, що 03.02.2022 року від ТОВ «Кошельок» на рахунок ОСОБА_1 надійшли кредитні кошти в розмірі 8 000,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідачки інфляційних збитків за період з 01.06.2022 року по 15.01.2025 року 7 819,40 грн., та 3% річних за період з 01.06.2022 року по 15.01.2025 року 1 991,81 грн, про що надано відповідний розрахунок.

Станом на час розгляду справи судом відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, заборгованість за кредитним договором не сплатив. Відомості про виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань у суду на час розгляду справи відсутні.

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Особливості укладання договорів в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).

У статті 3 Закону передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12 статті 11 Закону.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 79 ЦПК України та ч. 6 ст. 81 ЦПК України докази мають відповідати ознакам достовірності, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та відповідачкою не оспорюється факту укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі, досягнуто усіх істотних умов щодо розміру кредиту, порядку та строку його повернення.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, докази про зворотнє у суду на час розгляду справи відсутні, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення суми заборгованості за кредитним договором, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 8 000,00 грн. та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 17 371,20 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних збитків суд зазначає наступне.

Позивач надав розрахунок збитків та 3 % річних нарахованих за період з 01.06.2022 по 15.01.2025, за яким інфляційні збитки за вказаний період становлять 7 819,40 грн. та 3% річних становлять у розмірі 1 999,81 грн.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В Постанові Пленуму Вищого Господарського суду України №14 від 17 грудня 2013 року зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом), так само як і інфляційні нарахування майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2019 року у справі №210/5796/16 прийшов до висновків, що інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX(набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).».

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Таким чином, нарахування інфляційних втрат у розмірі 7 819,40 грн. та 3% річних у розмірі 1999,81 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період 01.06.2022 р. по 15.01.2025 р. не відповідають вимогам закону.

Отже, з огляду на вищевказані положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з за період 01.06.2022 р. по 15.01.2025 р. включно у розмірі 7 819,40 грн. та 1999,81 грн. відповідно.

За викладених обставин, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

V. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Частиною першою ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які в даному випадку складають (25 371,2/ 35 190,41*100)= 72,1 %.

Зокрема, згідно платіжної інструкції №697 від 24.01.2025 року позивачем сплачено 2 422, 40 грн. судового збору, з урахуванням задоволеної частини позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення в рахунок відшкодування судового збору 1 746,55 грн. (2 422,40* 72,1%/100%)

На підставі викладеного та керуючись статтями 625, 1046, 1048, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-284, 353-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ 40842831, місцезнаходження: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8А) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ 40842831, місцезнаходження: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8А) заборгованості за кредитним договором №3112500084-605400 від 03.02.2022 року в розмірі 25 371,20 грн., з яких: заборгованості за сумою кредиту 8 000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування позикою 17 371,20 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ 40842831, місцезнаходження: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8А) в рахунок відшкодування судового збору 1 746,55 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», ЄДРПОУ 40842831, місцезнаходження: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8А .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено в межах строків визначених положенням ч. 6 ст. 259 ЦПК України.

СуддяЄ. М. Булах