Рішення № 137815488, 22.06.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/1530/26

Пров. №2/766/7918/26

22 червня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Зацепілін В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олешківської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, Олешківської міської ради Херсонського району Херсонської області, третя особа: Виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області про визнання права власності,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок у цілому, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 26,2 кв. м, житловою площею - 12 кв. м, з господарськими будівлями.

В обґрунтування позову вказала, що вона є власницею домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 28.09.1988, засвідченого Цюрупінською державною нотаріальною конторою. Право власності на вказаний житловий будинок було зареєстровано 28 вересня 1988 року у Цюрупинському бюро технічної інвентаризації за номером реєстрації за р.№ 3428. З метою реєстрації права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно вона звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно але їй було відмовлено з тих підстав, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Від представника відповідачів надійшли заяви про розгляд справи у відсутність, повідомлено про відсутність документації, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.04.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду за суттю.

В судове засідання сторони не прибули, в матеріалах справи наявні заяви сторін про розгляд справи у відсутність.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Позивачці на підставі договору купівлі продажу від 28.09.1988 р., посвідченого державним нотаріусом Цюрупинської державної нотаріальної контори за реєстровим №3428, належить житловий будинок у цілому, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 26,2 кв. м, житловою площею - 12 кв. м, з господарськими будівлями.

З метою реєстрації права власності в державному реєстрі прав на нерухоме майно, позивачка звернулася 19.03.2025 року до державного реєстратора виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, яким було подано запити, зокрема, до КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради 25.03.2025 та отримана відповідь про те, що надати інформацію про реєстрацію права власності немає можливості до моменту деокупації регіону.

Вказане стало підставою для прийняття державним реєстратором рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №78078613 від 28.03.2025 року, внаслідок чого позивач була вимушена звернутися до суду.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про власність», який втратив чинність у зв`язку з прийняттям ЦК України 2004 року, громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Крім того, за положеннями статті 128 Цивільного кодексу Української РСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві.

Таке правове регулювання правовідносин з права власності на майно застосовується до прав, які виникли, або могли виникнути до січня 2004 року.

За ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

03.08.2004 набув чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а з 01.01.2013 в Україні запроваджено систему державної реєстрації прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 484) затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Приписами абз.1 п.3 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Оскільки на момент набуття у власність житлового будинку, закон передбачав реєстрацію права власності у Бюро технічної інвентаризації, що було виконано позивачем, суд дійшов висновку про правомірність набуття позивачем права власності на спірний житловий будинок.

Згідно з п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способом захисту порушеного, оспорюваного цивільного права може бути визнання права.

Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто метою подання цього позову є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Згідно положень Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за №1668/39004 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», територія м. Олешки Херсонської області перебуває під тимчасовою окупацією.

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правову позицію щодо застосування статті 392 ЦК України і звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18.

Встановлено, що позивач правомірно набула у власність спірний житловий будинок, однак, у зв`язку із тимчасовою окупацією м.Олешки Херсонської області та не внесенням вищевказаних відомостей до електронного реєстру права власності позбавлений можливості зареєструвати у встановленому законом своє право власності.

За вказаних вище обставин та враховуючи вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача та визнання за ним права власності на житловий будинок.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складено 22.06.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 7, 9, 10, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок у цілому, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 26,2 кв. м, житловою площею - 12 кв. м, з господарськими будівлями.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Херсонського апеляційного суду безпосередньо. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 )

Відповідач: Олешківська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області (місцезнаходження: 75100, Херсонська область, м. Олешки, вулиця Героїв Рятувальників, будинок 30, ЄДРПОУ 44957728)

Відповідач: Олешківська міська рада Херсонського району Херсонської області (місцезнаходження: адреса 75100, Україна, Херсонський р-н, Херсонська обл., м. Олешки, вулиця Героїв Рятувальників, будинок 30, ЄДРПОУ 04059941)

Третя особа: Виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області (місцезнаходження: 19402, Україна, Черкаський р-н, Черкаська обл., місто Корсунь-Шевченківський, вулиця Шевченка, будинок, 42 Код ЄДРПОУ 04061599)

СуддяО. В. Ус