Ухвала суду № 137814225, 29.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 червня 2026 року № 320/11329/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві матеріали зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

10.03.2025 Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з розрахункових рахунків ФОП ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 1 905 548,00 гривень.

Ухвалою суду від 27.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено в справі підготовче судове засідання на 26.05.2025 о 11:45 год.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення йому копії ухвали для подання відзиву на позов.

Вказана ухвала направлялась позивачу рекомендованим поштовим повідомленням та відповідно до витягу із сайту «Укрпошта» за результатами відстеження потового відправлення було встановлено, що ухвала повернута до суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Відповідно до відповіді № 11312584 за запитом суду про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації -19.05.2025.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Водночас, 23.05.2025 відповідачем було подано до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

Ухвалами суду від 26.05.2025, 23.06.2025 було відкладено підготовче судове засідання за клопотаннями відповідача.

24.11.2025 представником позивача подано до суду заяву про зменшення позовних вимог.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 08.12.2025, було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.01.2026.

08.12.2025 представником відповідача до суду було подано зустрічний позов до Головного управління ДПС в м. Києві, в якому ФОП ОСОБА_1 просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0394600707 від 07 червня 2023 року;

2. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0394590707 від 07 червня 2023 року;

3. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0399340707 від 08 червня 2023 року;

4. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0399350707 від 08 червня 2023 року;

5. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0399330707 від 08 червня 2023 року;

6. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0399320707 від 08 червня 2023 року;

7. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00635660901 від 11 жовтня 2023 року;

8. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00635710901 від 11 жовтня 2023 року;

9. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00565480901 від 06 вересня 2023 року;

10. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00565460901 від 06 вересня 2023 року;

11. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00564930901 від 06 вересня 2023 року;

12. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення 00564880901 від 06 вересня 2023 року;

13. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00710290901 від 14 листопада 2023 року;

14. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0096500901 від 14 лютого 2024 року;

15. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00711480901 від 14 листопада 2023 року;

16. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00098350901 від 14 лютого 2024 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернуто ФОП ОСОБА_1 .

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 02.03.2026 було відкладено судове засідання до 27.04.2026.

27.04.2026 судове засідання не відбулось у зв`язку з відпусткою судді та перенесено на 01.06.2026.

Ухвалою суду від 01.06.2026 зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0399340707 від 08 червня 2023 року; №0399350707 від 08 червня 2023 року; №0096500901 від 14 лютого 2024 року, № 00098350901 від 14 лютого 2024 року було повернуто заявнику.

В іншій частині позовних вимог за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було залишено без руху.

Надано позивачу за зустрічним позовом 10 - денний строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

ФОП ОСОБА_1 було подано до суду додаткові пояснення у справі, в яких він просить:

1. Визнати поважними причини пропуску Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , строку звернення до суду із зустрічною позовною заявою про скасування неправомірних рішень Державної податкової служби України від 08 грудня 2025 року у справі № 320/11329/25;

2. поновити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень наведених в тексті зустрічної позовної заяви про скасування неправомірних рішень Державної податкової служби України від 08 грудня 2025 року у справі № 320/11329/25;

3. прийняти зустрічну позовну заяву про скасування неправомірних рішень Державної податкової служби України від 08 грудня 2025 року у справі № 320/11329/25 до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 320/11329/25;

4. у разі відмови в прийнятті зустрічної позовної заяви про скасування неправомірних рішень Державної податкової служби України від 08 грудня 2025 року у справі № 320/11329/25 до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 320/11329/25, її повернення ФОП ОСОБА_1 та/або залишення без руху, оголосити перерву в судовому засіданні по справі № 320/11329/25, яке призначене на 29 червня 2026 року о 12:00.

Позивач за зустрічним позовом повторно зазначає, що податковим органом в короткий період тривалістю у 5 місяців було проведено вісім фактичних перевірок ФОП ОСОБА_1 , внаслідок яких останній багато разів оскаржував результати податкових перевірок одночасно з проведенням наступних перевірок. Також внаслідок дій позивача, ФОП ОСОБА_1 був тричі притягнутий до адміністративної відповідальності Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці та був вимушений оскаржувати відповідні штрафи. Внаслідок чого, відносно ФОП ОСОБА_1 було відкрито три виконавчих провадження, позбавлено його належного доступу до заощаджень і можливості розпоряджатися майном.

Через неправомірні дії Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (що встановлено судом у провадженнях № 320/35032/23 та № 320/39330/23) та відповідача, позивач був вимушений приймати участь у трьох судових провадженнях.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 вважає, що суд в ухвалі від 01 червня 2026 року помилково вказує, що зазначені вище обставини є наслідком власної діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Також ФОП ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок захворювань, які були виявлені у нього та які він лікував перебуваючи на стаціонарному лікуванні, він отримав порушення здоров`я, які ускладнюють його участь у суспільних процесах. А тому, на думку ФОП ОСОБА_1 , факт встановлення йому інвалідності посвідчує наявність обставин, які можуть заважати йому приймати повну та ефективну участь в суспільних процесах.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, учасники справи 29.06.2026 в судове засідання не з`явились.

Від Головного управління ДПС у м. Києві до суду надійшла заява про розгляд клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без участі позивача за первісним позовом.

Відповідач за первісним позовом про причини своєї неявки суд не повідомив, у своєму клопотанні про поновлення строку звернення до суду із зустрічним позовом просив оголосити перерву у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши доводи поданого ФОП ОСОБА_1 клопотання суд зазначає, що ним не було наведено інших підстав для поновлення строку та доказів на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем за зустрічним позовом строку звернення до суду.

У своєму клопотанні ФОП ОСОБА_1 по суті виявив незгоду з висновками суду щодо неповажності причин пропуску строку звернення до суду із зустрічним позовом.

Щодо наявності у ФОП ОСОБА_1 інвалідності та проблем зі здоров`ям судом була надана оцінка вказаним обставинам. При цьому, суд зазначає, що безумовно встановлення особі інвалідності може мати вплив на своєчасність здійснення процесуальних обов`язків як учасника судового процесу. Водночас суд враховує, що такі обставини мають бути підтверджені відповідними доказами. Надані позивачем за зустрічним позовом докази не підтверджують поважність причин пропуску строку саме з означених підстав.

Щодо процесуального навантаження та кількості справ у яких був стороною ФОП ОСОБА_1 , суд повторює, що вказані обставини не звільняють його від обов`язку дотримуватися встановлених строків, оскільки визнання великого навантаження як поважної причини створює нерівність між учасниками процесу та може створити уявлення надання переваги одним перед іншими.

Таким чином, надаючи оцінку усім наданим підставам пропуску строку звернення до суду в їх сукупності та кожної окремо, суд враховує, що ФОП ОСОБА_1 майже через 2 роки після адміністративного оскарження податкових повідомлень рішень звернувся до суду з позовом щодо їх оскарження лише після звернення податкового органу з позовними вимогами щодо стягнення податкового боргу.

Таким чином, наведені обставини не можуть бути кваліфіковані як поважні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

Суд зазначає, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Більше того, правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 тривалий час застосовують адміністративні суди у своїй судовій практиці, його, зокрема, підтримав Верховний Суд у постанові від 10 травня 2024 року у справі № 520/1810/23, у якій констатував, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного вчинення ними передбачених КАС України процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними і після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до наведеного правового регулювання, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків виправдовують втручання у принцип res judicata.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Із урахуванням наведених положень національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, зазначені ФОП ОСОБА_1 обґрунтування пропуску строку на подання позовної заяви до суду, не можуть бути визнані поважними, оскільки надані докази не підтверджують поважності причин пропуску строку і не є такими, які об`єктивно унеможливлювали подання позовної заяви у визначений законом строк.

Так, наведені позивачем за зустрічним позовом обставини не вказують на поважність причин пропуску строку звернення позивача за зустрічним позовом до суду.

Відтак жодних об`єктивних причин, підтверджених належними доказами, за яких позивач за зустрічним позовом не міг звернутись до суду в місячний строк, встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України, у заяві про поновлення строку звернення до суду, не знайшли свого підтвердження.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відтак, зазначені позивачем за зустрічним позовом підстави для поновлення строку звернення до суду не можуть бути визнані судом поважними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач за зустрічним позовом не наводить.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Суд, розглянувши доводи поданої заяви ФОП ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із зустрічним позовом, оцінивши надані в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду докази, вважає наведені причини не поважними.

У зв`язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 за зустрічним позовом доказів про існування поважних причин пропуску строку звернення до суду щодо спірних відносин, підстави, зазначені у заявах та надані докази, не підтверджується поважність причин пропуску, визнані судом необґрунтованими, суд повертає позивачу позовну заяву з доданими до неї документами.

Керуючись ст.ст.169, 178, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зустрічним позовом залишити без задоволення.

Визнати не поважними причини пропуску строку звернення до суду із зустрічним позовом.

Зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути позивачу за зустрічним позовом.

Копію ухвали разом із зустрічною позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала зустрічну позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Діска А.Б.