Ухвала суду № 137813615, 29.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 червня 2026 року справа № 320/10952/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні в адміністративній справі за позовом Комунального некомерційного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради» до Північного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватного підприємства «Вовк», про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне некомерційне підприємство «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради» до Північного офісу Держаудитслужби, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 23.03.2023 про результати моніторингу закупівлі №UA-M-2023-02-28-000073 щодо закупівлі охоронних послуг UA-2023-02-13-003890-а.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство «Вовк».

19.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

26.06.2023 до Київського окружного адміністративного суду позивачем подано відповідь на відзив

09.05.2023 Північний офіс Держаудитслужби направив на адресу суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, яке було зареєстровано канцелярією суду 16.05.2023.

05.05.2023 на адресу суду третьою особою направлені письмові пояснення щодо позову, які зареєстровано судом 19.05.2023.

Вирішуючи подане клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зауважує про наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зазначає, що предметом позову є вимоги про визнання протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 23.03.2023 про результати моніторингу закупівлі №UA-M-2023-02-28-000073 щодо закупівлі охоронних послуг UA-2023-02-13-003890-а.

В клопотанні відповідачем не наведено жодного обґрунтування необхідності проведення відкритого розгляду справи з призначенням судового засідання.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.

Крім того, суд зауважує, що подане відповідачем клопотання є заявою з процесуальних питань.

Відповідно до частини першої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).

Однак відповідач у поданому клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін жодним чином не обґрунтував обставин, які б свідчили про доцільність розгляду справи в судовому засіданні, а лише навів посилання на норми процесуального права, що передбачають його право на подання такого клопотання.

Суд зазначає, що згідно з ухвалою прийняття цієї справи до свого провадження, сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «VarelaAssalinocontrelePortugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента №133/2022 від 14.03.2022; №259/2022 від 18.04.2022; №341/2022 від 17.05.2022; №573/2022 від 12.08.2022; №757/2022 від 07.11.2022; №58/2023 від 06.02.2023; №254/2023 від 01.05.2023; №451/2023 від 26.07.2023; №734/2023 від 06.11.2023; №49/2024 від 05.02.2024; №271/2024 від 06.05.2024; №469/2024 від 23.07.2024) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Отже, на дату розгляду цієї справи в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.

Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини й громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Північного офісу Держаудитслужби про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

2. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали суду можуть бути наведені в апеляційній скарзі на судове рішення суду першої інстанції.

Суддя Кушнова А.О.