Ухвала суду № 137813355, 29.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ В УХВАЛЕННІ ДОДАТКОВОГО РІШЕННЯ

29 червня 2026 року Справа № 280/3214/26 Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Максименко Л.Я., розглянув в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення у справі

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2026 у справі №280/3214/26 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки форми Ф:

від 20.03.2024 № 0228752-2410-0829-UA23060070000082704, яким визначено грошове зобов`язання податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік в сумі 7390 (сім тисяч триста дев`яносто) грн. 10 коп.;

від 29.01.2025 № 0219939-2411-0829-UA23060070000082704, яким визначено грошове зобов`язання податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік в сумі 9393 (дев`ять тисяч триста дев`яносто три) грн. 30 коп.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69035, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166 , код ЄДРПОУ 44118663).

22.06.2026 до суду надійшла заява (вх. №34889) представника ОСОБА_1 про постановлення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У заяві вказано, що документи на підтвердження витрат на правничу допомогу були надані до позовної заяви, однак суд не вирішив питання стягнення витрат на правничу допомогу під час ухвалення рішення у даній справі.

Відповідач подав клопотання вх. № 35323 від 24.06.2026 про відмову у задоволенні заяви, в яких вказав, що дана категорія адміністративних справ є поширеною, незначної складності, а отже не потребує значних зусиль при здійсненні професійної правничої допомоги та часу затраченого на підготовку тексту позовної заяви тобто її складність є незначною, при цьому наявна судова практика зі спірних питань, а сума за складання позовної заяви є надмірною. Також покликається на те, що Адвокатом також не надано платіжного доручення на суму 5000 грн., як доказ фактично понесених його клієнтом витрат, а також доказів проведення банком зазначеної операції не надано. Просить відмовити у задоволенні заяви.

Згідно з приписами ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що судове рішення у даній справи ухвалене у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, суд вирішив розглянути заяву про винесення додаткового рішення також в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У даній справі судом встановлено, що під час ухвалення рішення судом не було вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу, згідно наданих представником позивача документів.

Тому, вирішуючи наразі вказане питання, суд зазначає, що відповідно до ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, до правової допомоги належать, зокрема, консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо, а також інші види адвокатської діяльності не заборонені законом.

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, на підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача разом із позовною заявою надав суду договір про надання правничої допомоги від 17.03.2026, укладений між позивачем та адвокатом Сідельниковою О.Л.

Предметом вказаного договору є представництво інтересів позивача та надання юридичних послуг, згідно умов договору.

Як визначено п.3.2. Договору, замовник оплачує послуги адвоката, а також, понесені адвокатом витрати для здійснення правової допомоги на підставі акту наданих послуг протягом п`яти днів з моменту його підписання сторонами.

Також, представником позивача надано акт прийому передачі наданих послуг згідно договору від 17.03.2026, підписаний 09.04.2026.

Суд зауважує, що згідно умов договору, на момент винесення рішення у даній справі послуги адвоката мали бути оплачені клієнтом (позивачем), однак доказів оплати суду не надано ані протягом п`яти днів з моменту підписання акт прийому передачі наданих послуг сторонами, 09.04.2026, ані до моменту закінчення розгляду даної справи.

Суд зазначає, що відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не додержані приписи ст. 134 КАС України, а тому підстави для ухвалення додаткового судового рішення та стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 252 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення у справі №280/3214/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.

Суддя Л.Я. Максименко