Рішення № 137813299, 30.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2026 року м. Ужгород№ 260/695/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника адвоката Лозінської Оксани Олександрівни (далі представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), яким просить суд:

1) визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області які виразились у незастосуванні ОСОБА_1 при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки, при призначенні пенсії за віком;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто (2021-2023роки), з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком тобто з 02.08.2024 року з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що бездіяльність відповідача в призначенні пенсії за віком із застосовуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058 за 2021-2023 роки є протиправною, оскільки позивач має право на призначення йому пенсії за віком із застосовуванням вказаних показників середньої заробітної плати,

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.03.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що діяло відповідно до вимог Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV та підзаконних нормативно-правових актів. Відповідач наводить положення статей 40, 42 та 45 Закону №1058-IV, які регулюють порядок призначення, перерахунку та переведення з одного виду пенсії на інший, наголошуючи, що при перерахунку пенсії застосовується показник середньої заробітної плати, який враховувався під час первинного призначення або попереднього перерахунку пенсії.

Також відповідач зазначає, що позивач з 01.09.2010 року перебував на обліку та отримував пенсію за вислугу років, а 02.08.2024 року звернувся із заявою про переведення на пенсію за віком. На думку Пенсійного фонду, під час такого переведення відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки, оскільки законодавство передбачає використання нового показника середньої заробітної плати лише у спеціально визначених випадках, зокрема при першому переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за наявності відповідних умов щодо страхового стажу.

Крім того, відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10.11.2022 у справі №813/2355/18 та від 22.10.2024 у справі №300/5450/23, відповідно до яких показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має залишатися незмінним та відповідати тому, який застосовувався при первинному призначенні пенсії. З огляду на це відповідач вважає, що переведення позивача на пенсію за віком було здійснено правомірно із застосуванням показника середньої заробітної плати у розмірі 7994,47 грн., а тому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачу 01.09.2010 року, після досягнення 55-річного віку, було призначено пенсію за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується матеріалами справи, протоколом розрахунку. У подальшому, 02.08.2024 року, позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На підставі поданої заяви відповідачем було призначено пенсію за віком у розмірі 15 076,07 грн. із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017 рік у розмірі 3 764,40 грн. з урахуванням індексу інфляції.

10.02.2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою, через електронний кабінет в системі Пенсійного фонду України, про проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV призначалась йому вперше, оскільки раніше він отримував пенсію за вислугою років за іншим законом, Законом України «Про пенсійне забезпечення». Це підтверджується матеріалами справи, зокрема даними з інформаційної системи ІКІС, з яких вбачається зміна виду пенсії та правового акта, на підставі якого її призначено.

Позивач вважає, що за таких обставин має місце не переведення з одного виду пенсії на інший у межах одного закону, а первинне призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, що зумовлює необхідність застосування при її обчисленні показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення. Невикористання відповідачем зазначеного показника при розрахунку пенсії за віком свідчить про заниження її розміру та порушення прав позивача на належне пенсійне забезпечення, у зв`язку з чим, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058) пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Разом з тим відповідно до ч.1 ст.10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За приписами ч.2 ст.40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Водночас частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Буквальний зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

У постановах від 10.04.2019 (справа №211/1898/17) та 10.07.2018 (справа №520/6808/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як встановлено під час розгляду справи, позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та у зв`язку з досягненням пенсійного віку, за заявою від 02.08.2024 року, був переведений на пенсію за віком, передбачену статтею 26 Закону України №1058-IV.

Тобто фактично йдеться про призначення позивачу іншого виду пенсії, а саме пенсії за віком, замість раніше призначеної пенсії за вислугу років.

Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постанові від 23.10.2018 (справа №334/2653/17) та у постанові від 13.12.2018 (справа №185/860/17)).

Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» за вислугу років, у подальшому під час розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.

При цьому суд зауважує, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не міг бути підставою для призначення позивачу пенсії за вислугу років із 2018 року, адже цей закон взагалі не передбачав цього виду пенсії. Статтею 9 Закону були передбачені такі види пенсій, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності та пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Закон №1058-ІV застосовувався виключно із метою обчислення розміру призначеної позивачу 2013 році пенсії, вид якої визначався Законом № 1788-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 (провадження №К/9901/19962/18).

Такої ж правової позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд (постанова від 18.03.2021 у справі №560/4328/20).

Отже, при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно з частиною другою статті 40 цього Закону.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV відповідач неправомірно застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років, що є підставою для зобов`язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.

Щодо доводів відповідача про пропущення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року по справі №510/1286/16-а зазначила визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.

Також, Верховний Суд в постанові від 26.01.2021 року по справі №520/11178/2020 вказав, що виходячи з принципу належного врядування пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, позивач у даній справі оскаржує бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області яка виразилась у незастосуванні, при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення.

Щодо доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про порушення позивачем строку звернення до суду з даним позовом з посиланням на правову позицію Верховного Суду в постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, суд зазначає наступне.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року по справі №755/10947/17 прийшла до висновку, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

При цьому, у справі №510/1286/16-а Велика Палата Верховного Суду, оцінюючи спірні правовідносини щодо виплати пенсії, як регулярної виплати, прийшла до висновку, що особа може дізнатися про порушення права, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Також, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.

Отже, суд у даній справі враховує саме правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року по справі №510/1286/16-а.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.

Аналізуючи наведене, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області які виразились у незастосуванні ОСОБА_1 , при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, є протиправними. Як наслідок, належним способом захисту прав та інтересів позивача слід зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 02.08.2024 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки, з урахуванням виплачених сум.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити, обравши при цьому правильний спосіб захисту прав позивача у спірних правовідносинах, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн. стягуються на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати противоправними дії Головного Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ: 20453063), щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ: 20453063), здійснити з 02.08.2024 року перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2021-2023 роки), з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяС.А. Гебеш