Рішення № 137812496, 30.06.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Житомир

справа № 240/1879/26

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.12.2025 №063550007852 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу період навчання з 05.04.1988 по 22.06.1991 в Чернському педагогічному училищі Тульської області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до періоду постійного проживання на території, яка віднесена до зони гарантованого добровільного відселення періоди з 26.04.1986 по 12.03.1988 і з 28.06.1991 по 01.01.1993, та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 23.12.2025 із зниженням пенсійного віку на 6 років, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася до органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою про призначення пенсії за віком на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зі зниженням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак, згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.12.2025 №063550007852 їй відмовили у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Вважаючи дану відмову незаконною, а своє право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - порушеним, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачам за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачами.

19 лютого 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, через систему "Електронний суд", надійшов відзив на позовну заяву (за вх. №11634/26) у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що позивач 23.12.2025 звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

Вказує, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" становить 26 років, однак згідно з розрахунком стажу, страховий стаж позивача становить 20 років 08 місяців 19 днів. За наданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1987 згідно з дипломом від 22.06.1991 НТ 462185, оскільки неможливо визначити дату закінчення навчання.

Також зазначає, що проживання у зоні гарантованого добровільного відселення становить 35 років 09 місяців 13 днів, станом на 01.01.1993 складає 02 роки 10 місяців 10 днів. Період з 01.09.1987 по 12.03.1988 згідно з довідкою №596 від 09.12.2025 не враховано до проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, оскільки заявниця згідно з дипломом від 22.06.1991 НОМЕР_1 навчалась у Чернянському педагогічному училищі Тульської області.

Саме тому вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відсутні.

03 березня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області через систему "Електронний суд", надійшов відзив на позовну заяву (за вх. №14826/26) у прохальній частині якого, зокрема, просить поновити строк для подання відзиву на позовну заяву.

Дослідивши доводи клопотання, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк на подання відзиву та приймає такий відзив до розгляду.

Вказує, що до періодів проживання на забрудненій території неможливо зарахувати період навчання в російській федерації з 01.09.1987 по 12.03.1988 (повний період навчання з 01.09.1987 по 22.06.1991) згідно з дипломом НОМЕР_2 від 22.06.1991.

Також зазначає, що згідно з наданими документами станом на 01.01.1993 період проживання у зоні гарантованого добровільного відселення з 26.04.1986 по 31.08.1987 та з 28.06.1991 по 31.12.1992 становить 02 роки 10 місяців 09 днів, що не дає право на зниження пенсійного віку для виходу на пенсію на 3 роки відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Наголошує, що оскільки наданими позивачем документами не підтверджено постійне проживання/роботу у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) упродовж не менше 3 років станом на 01.01.1993, то підстави для застосування до позивача положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відсутні.

Крім цього зазначає, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1987 по дату закінчення згідно з дипломом НОМЕР_2 від 22.06.1991, оскільки з поданої копії документа неможливо визначити дату закінчення навчання. За наданими документами та згідно з даними індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж становить 20 років 08 місяців 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.

Вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є правомірними та вмотивованими, а позов є необґрунтованим, тому підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Овруцьким РВ УМВС України в Житомирській області 29.12.1997, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23 грудня 2025 року позивач звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та 30.12.2025 прийнято рішення №063550007852 про відмову у призначенні заявнику пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за відсутності необхідного страхового стажу 26 років та не підтверджено проживання станом на 01.01.1993 у зоні гарантованого добровільного відселення 3 роки.

Зазначено, що на момент звернення ОСОБА_1 , вік заявниці становить 54 роки 1 місяць, та страховий стаж - 20 років 08 місяців 19 днів.

Вказано, що за наданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1987 по ... згідно диплому від 22.06.1991 НТ 462185, оскільки неможливо визначити дату закінчення навчання, а також не враховано до проживання в зоні гарантованого добровільного відселення період з 01.09.1987 по 12.03.1988 згідно довідки №596 від 09.12.2025, оскільки заявниця згідно диплому від 22.06.1991 НОМЕР_1 навчалась у Чернянському педагогічному училищі Тульської області.

Листом від 01.01.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення від 30.12.2025 №063550007852 про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування2 від 09.03.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-ІV.

В той же час, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).

Статтею 49 Закону №769-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Статтею 55 Закону №796-ХІІ визначені умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Згідно з частиною першою статті 55 Закону №796-XII, Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Пунктом 2 частини першої статті 55 зазначеного Закону №796-ХІІ встановлено, зокрема, що:

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку - 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Частиною 3 статті 55 Закону №796-ХІІ прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Згідно з пунктом 13 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про прокуратуру" та цього Закону, призначається одна пенсія за вибором особи. Порядок фінансування пенсій, призначених відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлюється зазначеними законами.

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали та територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-ХІІ.

Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.

Щодо неврахування позивачу до проживання в зоні гарантованого добровільного відселення періоду з 01.09.1987 по 12.03.1988 згідно з довідкою №596 від 09.12.2025, суд зазначає наступне.

Згідно з довідкою, виданою Виконавчим комітетом Овруцької міської ради від 09.12.2025 №596, ОСОБА_2 з 26.04.1986 по 12.03.1988, та з 28.06.1991 по 24.02.1993 була зареєстрована та постійно проживала у с. Левковичі, Коростенського (Овруцького) району, Житомирської області.

Також зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991, село Левковичі, Овруцького району Житомирської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЄС.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 22.06.1991, виданого у м. Чернь за реєстраційним номером 1848, позивач навчалася в Чернянському педагогічному училищі з 1987 року по 1991 року.

Згідно з довідкою, виданою Левковицькою гімназією Овруцької міської ради від 19.12.2025 №677, ОСОБА_1 працювала в Левківській гімназії Овруцької міської ради на посаді вихователя групи продовженого дня та вчителя образотворчого мистецтва з 16.08.1991 по 01.09.1999.

Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 11.11.2024 у справі №460/19947/23, за змістом яких оскільки навчання зазвичай є тривалими періодами, протягом яких особа постійно перебуває (проживає) в певному місці, такі періоди можуть бути прирівняні до постійного проживання або роботи в зоні радіаційного забруднення і враховані під час призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку лише за умови, що останні безпосередньо проходили в забрудненій зоні і зазначене буде підтверджено відповідними документами, які однозначно вказують на місцезнаходження позивача у радіоактивній зоні протягом відповідного періоду.

Законодавець пов`язує виникнення права на зниження пенсійного віку для призначення пенсії за віком із фактом саме фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв`язку із постійним проживанням в такій місцевості з огляду на тривалий вплив радіації на організм людини.

Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, визначений у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Постанова №106).

Відповідно до Постанови №106, м. Чернь не включений у перелік населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській AEC, і не віднесений до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Отже, період перебування особи (навчання, роботи) на території, яка не віднесена до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, не може бути зарахований до періоду проживання (навчання та період роботи) на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Як свідчать матеріали справи, відповідачі не заперечують, що позивач розпочала навчання у Чернянському педагогічному училищі 01 вересня 1987 року.

Разом з тим, суд зазначає, що диплом серії НОМЕР_2 про закінчення вищої освіти позивачу видано 22.06.1991. Саме дата видачі диплому є датою закінчення вищого навчального закладу.

Таким чином, період навчання позивача у навчальному закладі в м. Чернь з 01.09.1987 по 12.03.1988 не підлягає врахуванню при призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, а тому відмова відповідача у врахуванні зазначеного періоду є правомірною.

Щодо незарахування позивачу до страхового стажу періоду навчання згідно з дипломом від 22.06.1991 НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, позивач, відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 22.06.1991, навчалася в Чернянському педагогічному училищі з 1987 року по 1991 року.

З оскаржуваного рішення слідує, що за наданими документами до страхового стажу заявника не зараховано період навчання з 01.09.1987 по ... згідно диплому від 22.06.1991 НТ 462185, оскільки неможливо визначити дату закінчення навчання.

Отже відповідачами не заперечується, що позивач розпочала навчання в Чернянському педагогічному училищі 01 вересня 1987 року.

Водночас, як вже зазначено судом, диплом серії НОМЕР_2 про закінчення вищої освіти позивачу видано 22.06.1991. Саме дата видачі диплому є датою закінчення вищого навчального закладу.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду України для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист (постанови від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а, від 25.04.2019 у справі № 593/283/17).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Частиною другою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Пунктом «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Пунктом 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 від 12.08.1993 визначено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо неможливості зарахування до страхового стажу позивача періоду її навчання згідно з дипломом від 22.06.1991 НОМЕР_2 (НТ 462185) оскільки, як вже неодноразово зазначено судом, саме дата видачі диплому є датою закінчення вищого навчального закладу.

Таким чином, період навчання позивача з 01.09.1987 по 22.06.1991 в Чернянському педагогічному училищі згідно з дипломом серії НОМЕР_2 від 22.06.1991 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Підсумовуючи наведене, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до її страхового стажу періоду навчання з 01.09.1987 по 22.06.1991 згідно з дипломом серії НОМЕР_4 ) від 22.06.1991 є протиправними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.12.2025 №063550007852 в частині не зарахування до страхового стажу позивача періоду її навчання з 01.09.1987 по 22.06.1991 згідно з дипломом серії НОМЕР_4 ) від 22.06.1991.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В спірному випадку заява позивача від 23.12.2025 про призначення пенсії за віком розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та за результатом її розгляду прийнято рішення від 30.12.2025 №063550007852.

Таким чином, оскільки відповідальним за прийняття оскаржуваного рішення є орган Пенсійного фонду, що розглядав таку заяву, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання саме такого органу Пенсійного фонду повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2025 про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1987 по 22.06.1991, згідно з дипломом серії НОМЕР_2 від 22.06.1991.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те що, відповідачами не надано суду доказів на підтвердження правомірності своєї відмови, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно частині до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003, код ЄДРПОУ 13559341) та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеський р-н, Одеська обл., 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №063550007852 від 30.12.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2025 про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1987 по 22.06.1991, згідно з дипломом серії НОМЕР_2 від 22.06.1991, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 30 червня 2026 року.

Суддя А.В. Горовенко