Рішення № 137812379, 30.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 рокуСправа №160/12073/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення розрахунку пенсії за віком з 25.02.2022 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, починаючи з 25.02.2022 року та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». В подальшому у зв`язку з досягненням пенсійного віку, позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вказує, що при розрахунку пенсії за віком показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, відтак, позивач вважає неправомірним застосування при розрахунку показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 відкрито провадження у адміністративній справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 12.05.2026 відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Адміністративний позов з додатками та копія ухвали від 12.05.2026 отримані відповідачем в системі «Електронний суд» 07.05.2026 та 12.05.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

З грудня 2014 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.

З 09.03.2022 позивача переведено на пенсію за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

10.04.2026 позивач через представника звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь, оформлену листом від 24.04.2026 №0400-010303-8/76723, в якій повідомлено, що станом на 09.03.2022, розмір пенсії ОСОБА_1 було обчислено виходячи із загального страхового стажу, зарахованого по 31.12.2021, який складав 38 років 3 місяці 25 днів, де коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становив 0,38250. При переведенні на пенсію за віком, застосовано середньомісячний заробіток за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.12.2021, який становить 9392,19 грн (3764,40 грн (середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки) х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 = 6186,32 грн х 1,51822 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії з 09.03.2022 становив 3708,67 грн. Підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки відсутні.

Не погоджуючись з розрахунком пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За положеннями ст. 10 Закону №1058-IV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Тобто при визначенні розміру пенсії за віком враховується показник Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

За ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії, передбачений саме Законом №1058-ІV, має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої саме Законом №1058-ІV.

Як вказано вище, позивачу первинно у 2014 році призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону №1788-ХІІ.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, розділ XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV доповнено пунктом 2-1 наступного змісту: «Особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст. ст. 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.».

Частиною 1 ст. 27 Закону №1058-ІV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст. 25 цього Закону.

Відтак, при визначенні розміру пенсії за вислугу років з 11.10.2017 для обчислення заробітної плати враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Отже, на час первинного призначення позивачу пенсії за вислугу років у 2014 році у законодавстві була відсутня норма, яка передбачала, що обчислення розміру пенсії за вислугу років здійснюється за правилами ст. 27 Закону №1058-ІV.

Тобто під час первинного призначення пенсії не враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Приписами ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV чітко встановлено, що саме при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV установлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, при цьому при такому переведенні показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

У спірному випадку мало місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом (вперше призначена пенсія за вислугу років за Законом №1788-ХІІ, а у 2022 році позивачу призначена пенсія за віком за Законом №1058-ІV), тобто в цьому випадку не йде мова про переведення позивача на інший вид пенсії за Законом №1058-ІV, позивачу призначено новий вид пенсії за іншим Законом, тому при призначенні іншого виду пенсії має враховуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2019-2021 роки.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до протоколу перерахунку пенсії, позивачу призначено пенсію за віком з 09.03.2022. Відповідно з цієї дати можливо захистити права позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії.

З огляду на викладене, суд визнає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення розрахунку пенсії за віком з 09.03.2022 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки.

Як наслідок, підлягає задоволенню вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, починаючи з 09.03.2022 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією від 06.05.2026, наявною в матеріалах справи.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань, враховуючи, що судом задоволено основну вимогу про визнання протиправною бездіяльності щодо неналежного перерахунку пенсії.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення розрахунку пенсії за віком з 09.03.2022 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, починаючи з 09.03.2022 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський