Рішення № 13781166, 04.02.2011, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2011 року справа № 2- 129-11 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді Федонюк С.Ю.,

при секретарі Навроцькій М.Р.,

з участю :

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

встановив :

13 січня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей з ОСОБА_2 в розмірі по 800 грн. на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що від шлюбу з відповідачем має двоє дітей сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які зареєстровані і проживають з нею і які знаходяться на її утриманні. Відповідач з червня 2010 року проживає окремо , і з цього часу не виконує належним чином обовязки щодо утримання дітей. Відповідач працює на заробітках за кордоном, з його слів має заробіток в сумі 800 доларів США, тому має можливість утримувати дітей. Просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання двох дітей в розмірі по 800 грн. на кожну дитину .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, пояснила, що відповідач постійно виїжджає на заробітки за кордон . Частково забезпечував дітей одягом та взуттям, однак цього не достатньо для нормального утримання, виховання та зростання двох дітей, які хворіють, потребують періодичного лікування та посиленої уваги і піклування. Донька з 3-х річного віку перебуває на обліку в лікарні з приводу хвороби нирок , а син з приводу хвороби серця. Просила задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що після припинення сімейних відносин з позивачкою не перестав цікавитися потребами дітей, спілкувався з ними, надавав їм матеріальну допомогу грошима та одягом і взуттям. Діти іноді приходили до нього, ночували. Ствердив, що з жовтня 2010 року через суперечку з позивачкою припинив надавати їй матеріальне забезпечення, оскільки сумнівається, що вона використає ці гроші в інтересах дітей. Підтвердив пояснення ОСОБА_1 про перебування дітей на обліках в лікарні. Ствердив у суді,що їздить регулярно на заробітки в Росію, перебуваючи почергово по 3 тижні на роботі, і по 3 тижні вдома. Вказав,що його дохід з цієї роботи становить в межах від 400 до 600 доларів США на місяць. Просить у позові відмовити, оскільки вважає,що достатньо забезпечує матеріально дітей і буде в подальшому купувати все необхідне дітям по вимозі їх матері.

В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами укладено 23 жовтня 1994 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу ( а.с.4). Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.5,6). Діти зареєстровані з матірю у квартирі по АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою з ЖЕКу (а.с.7).

В суді встановлено, що відповідач проживає у будинку АДРЕСА_2, що підтверджено довідкою з СГІРФО (а.с.11) . Інших дітей на утриманні не має.

Позивачка ОСОБА_1 постійно займається вихованням та утриманням дітей, що підтвердив відповідач.

Доходи позивача ОСОБА_1, яка працює швачкою у приватного підприємця, згідно поданої довідки (а.с.8) становлять близько 545 грн. щомісячно.

Дохід відповідача від заробітків за кордоном є мінливим і становить, як він сам ствердив у суді, в межах від 3200 грн. до 4800 грн. щомісячно, що значно перевищує дохід позивачки.

Відповідач також визнав факт наявності у його дітей хронічних захворювань, що також впливає на розмір матеріальних витрат на їх утримання.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Обовязок утримувати дітей є рівною мірою обовязком як матері, так і батька. Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобовґязані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій або натуральній формі.

Відповідно до ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення , суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів відповідно до ст.182 СК України суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що сторони не рівномірно несуть навантаження по виконанню обов”язку з матеріального утримання своїх неповнолітніх дітей, отже є підстави для стягнення аліментів з відповідача на їх утримання, тому суд позов про стягнення аліментів задовольняє частково у розмірі по1000 грн. щомісячно на утримання двох дітей до повноліття найстаршою дитиною.

У справі про стягнення аліментів відповідно до ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення, а згідно ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» позивачі від сплати державного мита звільнені, тому суд на підставі ст.88 ЦПК України стягує з відповідача в користь держави вказані судові витрати .

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 209, 210, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст.180-183, 184,191 Сімейного Кодексу України, суд,-

вирішив :

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Нововолинська Волинської області , в користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі по 1000 (одній тисячі) гривень щомісяця, починаючи з 13 січня 2011 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в розмірі 51 (пґятидесяти однієї) гривні, а також 120 (сто двадцять) гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 ( за розгляд справи до Нововолинського міського суду Волинської області) .

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий