Ухвала суду № 137807543, 29.06.2026, Петрівський районний суд Кіровоградської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокуселище Петрове Справа №: 941/893/25 Провадження № 1-кп/941/42/26

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_10

захисника ОСОБА_11

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в с-щі Петрове кримінальне провадження №12024121060001917 відносно ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні у Петрівського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження №12024121060001917 відносно ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави. Клопотання мотивовано тим, що 06.07.2026 року закінчується строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який був обраний відносно обвинуваченогоОСОБА_4 , однак ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчиняти нові кримінальні правопорушення, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу не зменшилися і не зникли. Розглянути справу до закінчення строку дії запобіжного заходу не можливо. Крім того відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, захисник ОСОБА_5 в свою чергу подав клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби (з 22:00 до 06:00) за адресою проживання: АДРЕСА_1 . У разі відмови у зміні запобіжного заходу визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави від 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, так як на даний час внести відповідну заставу виявила бажання ОСОБА_12 , якій розяснені всі можливі ризики.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, встановив наступне.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно зі ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід застосовується/продовжується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Так, відносно обвинуваченого раніше було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. При цьому ОСОБА_4 обвинувачується, зокрема, у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбою), поєднаних із проникненням у житло, вчинених організованою групою, в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, що карається позбавленням волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна.

До закінчення строку тримання під вартою судове провадження не може бути завершене, оскільки по даній справі не проведено повністю судовий розгляд, не допитані свідки та потерпілі, а також сам обвинувачений.

Вирішуючи клопотання захисника про застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту, суд вважає, що перебування обвинуваченого не в умовах ізоляції від суспільства, враховуючи встановлення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке в силу ст.12 КК України, віднесено до особливо тяжкого злочину, який усвідомивши тяжкість покарання, яке йому загрожує, та вільно пересуваючись по території України, зможе почати переховуватись від суду, з відсутністю належних доказів зі сторони захисту про соціальну стабільність ОСОБА_4 , оскільки житла, де він може перебувати під домашнім арештом та можливості його перебування за даною адресою, суду не надано, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити реальність виконання такого запобіжного заходу.

Більш того, судовий розгляд кримінального провадження здійснюється Петрівським районним судом Кіровоградської області, а адреса за якою обвинувачений просить визначити домашній арешт : АДРЕСА_1 , щоз урахуванням відсутності іншого житла збільшує ризик ухилення обвинуваченого від явки до суду. Тому така обставина унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Підтверджуючих доказів неможливості утримання обвинуваченого в СІЗО за станом здоров`я не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Також, при вирішенні питання застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд виходить з того, що: особисте зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, та встановлені ризики; заяв про взяття на поруки обвинуваченого не надходило; домашній арешт, з огляду на інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення, не є дійовим запобіжним заходом щодо обвинуваченого, оскільки вказаний запобіжний захід не буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки. При цьому, будучи обізнаним про місце проживання потерпілих, свідків, може впливати на них з метою уникнення відповідальності, та вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Отже, у разі застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою (особисте зобов`язання чи домашній арешт), вказане не забезпечить у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов`язків, так як перебуваючи на свободі, та усвідомлюючи кримінальне правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, може переховуватись від суду.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 року у справі «Москаленко проти України», зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

У зв`язку з чим, суд вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та уникненню встановлених ризиків п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, існує необхідність у продовженні строку застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою строком до 27.08.2026 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування .

Тобто, згідно з вказаними положеннями кримінального процесуального закону, суд наділений дискреційними повноваженнями в аспекті визначення застави, а відтак має можливість самостійно визначати доцільність застосування положень ч.4 ст.183 КПК України у кожному конкретному випадку.

Враховуючи, що матеріали провадження не містять об`єктивних даних про застереження, які б на даний час унеможливлювали б перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, крім того останній обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, який вчинений із застосування насильства до потерпілих, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити протидію кримінальному провадженню у формі ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, суд не визначає розмір застави, а тому в цій частині клопотання захисника також не підлягає задоволенню.

За вказаних обставин, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст.40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби за місцем проживання або визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави - залишити без задоволення .

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто з 29.06.2026 року 17 години 00 хвилин до 27.08.2026 року 17 години 00 хвилин включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , захиснику та прокурору для відома, направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду на протязі 5 днів з часу її проголошення.

Суддя Петрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1