Рішення № 137807151, 10.06.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/372/25

Номер провадження 2/404/100/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді Мохонько В.В.,

за участю секретаря Клочко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , Комунальне підприємство «Електротранс» Кропивницької міської ради про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних витрат, 3 % річних та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Саламандра 56 352 (п?ятдесят шість тисяч триста п?ятдесят дві) грн. 98 коп. з яких: страхове відшкодування у розмірі 45 244 (сорок п?ять тисяч двісті сорок чотири) грн. 16 коп., пеню у розмірі 2 453 (дві тисячі чотириста п?ятдесят три) грн. 48 коп., 3 % річних у розмірі 283 (двісті вісімдесят три) грн. 09 коп., інфляційні витрати у розмірі 1694 (одна тисяча шістсот дев?яносто чотири) грн. 25 коп., 7 300 (сім тисяч триста) грн. витрат на професійну правничу допомогу, моральну шкоду у розмірі 25 000 (двадцять п?ять тисяч) грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 29.05.2024 по вулиці Вокзальній, 60а у м.Кропивницькому через недотримання безпечної дистанції, ОСОБА_2 , яка керувала транспортним засобом тролейбусом «Дніпро Т-103» державний номерний знак НОМЕР_1 , було допущено зіткнення з транспортним засобом «Wolkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить позивачу і яке внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримало механічні пошкодження. На момент ДТП ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з КП «Електротранс». Транспортний засіб тролейбус «Дніпро Т-103», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуває у власності КП «Електротранс» Кропивницької міської ради та забезпечений договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 12/2024, укладеним між ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» та КП «Електротранс» Кропивницької міської ради 12.01.2024 року. У зв?язку з настанням страхового випадку 29.05.2024 позивач звернувся з відповідним письмовим повідомленням до відповідача (вх.№ 0052450.05.24). Відповідно до листа- відповіді № 1624 від 23.12.2024 року КП «Електротранс» також було подано повідомлення до ПрАТ «СК «Саламандра» про настання страхового випадку. 29.07.2024 року позивач звернувся до СК «Саламандра» з заявою про страхове відшкодування у розмірі 27 929,62 грн., яке було визначене відповідачем, проте, станом на день подання позовної заяви завданої шкоди позивачу не відшкодовано.

16.12.2024 року до ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» було направлено адвокатський запит про надання інформації щодо причин тривалої невиплати страхового відшкодування шкоди завданої транспортному засобу та надати засвідчену належним чином копію висновку страховика про розмір шкоди яка підлягає відшкодуванню. Проте страховиком адвокатський запит проігноровано, запитуваної інформації та копії документу не надано. Позивач звернувся до суб?єкта оціночної діяльності з приводу виконання експертної оцінки вартості матеріального збитку, внаслідок чого було складено звіт № 389 про оцінку вартості майна відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 77615,82 грн та вартість матеріального збитку, нанесеного в результаті ДТП власнику колісного транспортного засобу який складає 45422,16 грн. і значно відрізняються від визначеного Страховиком розміру страхового відшкодування за шкоду транспортного засобу.

Ухвалою суду від 18.02.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» найменування Кіровського районного суду міста Кіровограда змінено на Фортечний районний суд міста Кропивницького.

10.06.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить позовні вимоги ОСОБА_1 залишати без задоволення/а.с.84-86/.

Позивачем була подана відповідь на відзив/а.с.104-107/.

30.06.2025 відповідачем до суду були подані заперечення на відповідь на відзив у яких наполягає на тому, що відкликання страхової ліцензії створило об`єктивну правову неможливість для страховика виконувати свої зобов`язання щодо страхових виплат у звичайний спосіб.

01.07.2025 позивачем до суду подані додаткові пояснення у яких позивач підтримує свої доводи та позовні вимоги викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

06.03.2025 до суду були подані пояснення третьої особи.

Позивач та його представник до суду не зявилися, представник позивача подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача до суду не зявився, повідомлявся належним чином.

Представник КП «Електротранс» Кропивницької міської ради» до суду не зявився, повідомлявся належним чином, подала заяву про розгляд справи без їх участі.

Третя особа - ОСОБА_2 до суду не зявилася, повідомлялася належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 29.05.2024 по вулиці Вокзальній, 60а у м. Кропивницькому через недотримання безпечної дистанції, ОСОБА_2 , яка керувала транспортним засобом тролейбусом «Дніпро Т-103» державний номерний знак ІНВ№17, VIN НОМЕР_3 , було допущено зіткнення з транспортним засобом «Wolkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить позивачу і яке внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримало механічні пошкодження. На момент ДТП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у трудових відносинах з КП «Електротранс».

Транспортний засіб тролейбус «Дніпро Т-103», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 , перебуває у власності КП «Електротранс» Кропивницької міської ради та забезпечений договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 12/2024 укладеним між ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» та КП «Електротранс» Кропивницької міської ради 12.01.2024 (п. 1.3 Договору та Додаток 2 до Договору).

Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 24.06.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї стягнення у вигляді 850 грн./а.с.51/

У зв?язку з настанням страхового випадку 29.05.2024 позивач звернувся з відповідним письмовим повідомленням до відповідача (вх.№ 0052450.05.24).

Відповідно до листа- відповіді № 1624 від 23.12.2024 року КП «Електротранс» також було подано повідомлення до ПрАТ «СК «Саламандра» про настання страхового випадку.

29.07.2024 року позивач звернувся до СК «Саламандра» з заявою про страхове відшкодування у розмірі 27929,62 грн. яке було визначене відповідачем, проте завданої шкоди позивачу не відшкодовано/а.с.40/.

16.12.2024 року до ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» було направлено адвокатський запит про надання інформації щодо причин тривалої невиплати страхового відшкодування шкоди завданої транспортному засобу та надати засвідчену належним чином копію висновку страховика про розмір шкоди яка підлягає відшкодуванню. Запитуваної у запиті інформації та копії документу не надано/а.с.39/.

Позивач звернувся до суб?єкта оціночної діяльності з приводу виконання експертної оцінки вартості матеріального збитку, внаслідок чого було складено звіт № 389 про оцінку вартості майна відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 77 615,82 грн. та вартість матеріального збитку, нанесеного в результаті ДТП власнику колісного транспортного засобу який складає 45 422,16 грн. і значно відрізняються від визначеного Страховиком розміру страхового відшкодування за шкоду транспортного засобу/а.с.12-15/.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до п. 8.2. Договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 12/2024 від 12.01.2024 (далі - Договір № 12/2024 від 12.01.2024) укладеного між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра» (Страховик) та комунальним підприємством «Електротранс» Кропивниіької міської ради» (Страхувальник) сторони несуть матеріальну відповідальність один перед одним за несвоєчасно проведені розрахунки, відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п. 8.3. Договору за порушення умов цього Договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Згідно з п 6.2.4. Договору Страховик зобов?язаний виплатити страхове відшкодування потерпілим третім особам протягом 15 днів, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання Страховиком всіх необхідних документів та заяви на виплату страхового відшкодування, або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Отже, страхове відшкодування мало бути виплачене Страховиком не пізніше 29.10.2024 року.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно дост. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пункт 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, визначає, що збитками є витрати втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В той же час, ч. 3 ст. 22 ЦК Українив становлює, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч. 2ст. 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(ст. 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5).

Згідно ст. 6 вказаного Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(статті 9, 22- 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов`язанні ним є страховик).

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ч. 3 ст. 988 Цивільного Кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно зі ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 цьогоЗаконуу зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Щодо твердження представника відповідача про відсутність у ПрАТ «СК «Саламандра» зобов`язань відшкодувати шкоду, за наявності рішення НБУ від 14.05.2024 року про позбавлення ліцензій страховика та проведення процедури ліквідації товариства, суд зазначає наступне.

За пунктом 52.2 статті 52 Закону України № 1961-IV встановлено, що виключення страховика із членів МТСБУ та/або позбавлення статусу повного члена МТСБУ здійснюється рішенням загальних зборів членів МТСБУ за поданням дирекції МТСБУ з таких підстав: а) подання страховиком заяви про припинення членства в МТСБУ або позбавлення статусу повного члена МТСБУ; б) відсутність у страховика ліцензії на обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності або її анулювання; в) припинення дії договору про співпрацю між МТСБУ та страховиком - членом МТСБУ згідно із законодавством; г) виключення страховика - члена МТСБУ з Державного реєстру страховиків (перестраховиків); ґ) неплатоспроможність (банкрутство) страховика - члена МТСБУ; д) ліквідація страховика - члена МТСБУ як юридичної особи; е) наявність заборгованості страховика - члена МТСБУ з оплати перестрахувальних платежів за договорами перестрахування, укладеними відповідно до вимог МТСБУ, понад шість місяців; є) порушення страховиком - членом МТСБУ вимог законодавства, положень Статуту МТСБУ, рішень органів управління МТСБУ або договору про співпрацю з МТСБУ.

Положеннями пунктів 52.4, 52.5 статті 52 цього Закону страховик у разі припинення його членства в МТСБУ втрачає право укладати будь-які договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Припинення повного членства в МТСБУ позбавляє страховика права укладати договори міжнародного страхування.

МТСБУ відповідно до Закону України № 1961-IVвідшкодовує шкоду за страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований (виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань); в інших випадках страховик зобов`язаний самостійно відшкодувати шкоду, у тому числі в процедурі банкрутства та ліквідації як юридичної особи.

Отже, анулювання ПрАТ «СК «Саламандра» ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послу у сфері страхування, припинення його членства в МТСБУ, перебування в стані припинення (ліквідації), не звільняє його від обов`язку виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Аналогічний правовий висновок наведений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21).

Відповідачем до суду не надано висновку про розмір шкоди яка підлягає відшкодуванню внаслідок ДТП, яке відбулося 29.05.2024 по АДРЕСА_1 .

Розмір відновлювального ремонту транспортного засобу належного позивачу та вартість матеріального збитку, нанесеного в результаті ДТП позивачу визначених у звіті № 389 від 30.12.2024 складений СОД Турчин О.Г. на поданий до суду ОСОБА_1 відповідачем не оскаржується, під сумнів не ставиться.

Тому суд вважає доведеним розмір страхової суми за шкоду заподіяну майну позивача під час ДТП про стягнення якої просить позивача і яка складає 45 244,16 грн.

Оскільки останнім днем виплати страхового відшкодування є 29.10.2024, тому строк неналежного виконання зобов`язання ПАТ СК «Саламандра», необхідно обчислювати починаючи з 30.10.2024 року.

Таким чином, ПАТ СК «Саламандра» зобов`язане також сплатити на користь позивача 1 694,25 грн. - інфляційних втрат,пеню у розмірі 283,09 грн. - 3% річних та 2 453,48 грн. - пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

За змістом статті 23 ЦК моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, про що було роз`яснено в п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При оцінці обґрунтованості вимог у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди, слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

Обґрунтовуючи свою вимогу про стягнення моральної шкоди позивач посилається на неправомірність дій відповідача які призвело до моральних переживань позивача, необхідності вжиття ним додаткових заходів для відновлення своїх порушених прав, вимушеність матеріальних витрат, завдання збитків як споживачу фінансових послуг.

Суд враховує, що пошкодження майна в ДТП завжди породжує негативні емоції у людини і можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я.

Разом з тим, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а змістом моральних страждань потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.

В той же час всупереч положень ст. 12, 81 ЦПК України позивачем не надано суду доказів на підтвердження обставин, які б надавали можливість беззаперечно встановити таку глибину моральних страждань, які б у матеріальному еквіваленті визначились у тій сумі, яка зазначена у позовних вимогах 25000 грн., та які б свідчили, що внаслідок пошкодження автомобіля позивач зазнав непоправних негативних наслідків для самопочуття і здоров`я, чи змушений був кардинально змінити звичний спосіб життя.

За таких обставин, враховуючи доводи позивача щодо змісту моральної шкоди та обсяг доказів на її підтвердження, розмір матеріальних збитків, що відшкодовано страховиком в позасудовому порядку та розмір збитків, що підлягає стягненню, суд доходить висновку про визначення грошової компенсації за завдану позивачу моральну шкоду на рівні 5000 грн., яка підлягає компенсації за рахунок відповідача, що цілком справедливо буде відповідати спричиненій моральній шкоді та компенсувати її.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1 453,44 грн.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи 28.10.2024 року між адвокатом Суліменко Т.А. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги та Додаткова угода /а.с.7-10/.

Згідно ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем було сплачено згідно договору про надання правничої допомоги від 28.10.20024 року 12 100,00грн., про що свідчать розрахункові квитанції.

Суд зазначає, що у матеріалах справи наявні копія ордеру, Договір про надання правничої допомоги від 28.10.20024; Додаткова угода до Договору про надання правничої допомоги за 28.10.20024, в якій наявний детальний розрахунок за правничу допомогу документ, який містить опис усіх наданих послуг та витрат, а саме: опис робіт, вартість кожної послуги, що в свою чергу дає суду можливість пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару; розрахункові квитанції.

Враховуючи, що позовні вимоги задовольняються частково, суд стягує з відповідача на користь позивача 8 654, 87 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 12, 81, 141 ЦПК України, ст. 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , Комунальне підприємство «Електротранс» Кропивницької міської ради про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних витрат, 3 % річних та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на користь ОСОБА_1 45 244,16 грн. - страхової суми за шкоду, заподіяної майну, 1 694,25 грн. - інфляційних втрат, 283,09 грн. - 3% річних; 2 453,48 грн. - пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, 5 000,00 грн. моральної шкоди, 8 654, 87 грн. витрат на правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог -відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на користь держави судовий збір у розмірі 1 453,44 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра», місцезнаходження: вул. Колективна, 10, м. Полтава, код ЄДРПОУ 21870998;

третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

третя особа: Комунальне підприємство «Електротранс» Кропивницької міської ради, місцезнаходження: пр. Університетський, 3, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 40413447.

Повне судове рішення складено 15.06.2026 року

Суддя

Фортечного районного суду

міста Кропивницького Віталіна МОХОНЬКО