Рішення № 137807143, 17.06.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/9264/25

Номер провадження 2/404/3355/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,

за участі секретаря - Клочко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, по якому просив скасувати арешт з належного ОСОБА_1 нерухомого майна: будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який було накладено в межах виконавчого провадження № 48295854 Фортечним ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області, на підставі виконавчого листа від 18.03.2015 року, № 404/8225/14-ц, реєстраційний номер обтяження: 15992375 від 19.08.2016 року.

Позивач обґрунтовує вимоги тим, що на праві приватної спільної часткової власності є власником 1 / 2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Власником вказаного будинку була його мати, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

Спадкоємцями за законом в рівних частках після її смерті залишилися позивач та його рідний брат, ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом, спадкова справа № 229/2017 зареєстрована в реєстрі за № 2-621.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , який прийняв спадщину, але не оформив свої спадкові права.

Маючи намір успадкувати 1 / 2 частку нерухомого майна, покійного брата, позивач звернувся до державного нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1, з відповідною заявою. Проте, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та видана постанова про відмову у вчинені нотаріальних дій, у зв?язку з накладеним обтяженням.

На звернення позивача із заявою до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про причини накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 , отримав письмову відповідь від 24.02.2025 р № 1193/30.19-29 Фортечного ВДВС у м. Кропивницькому про те , що на виконанні перебувало виконавче провадження № 48295854 з примусового виконання виконавчого листа № 404/8225/14-ц від 18.03.2015 р. Кіровського районного суду м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості.

На адвокатський запит до Фортечного ВДВС у м. Кропивницькому наданий витяг із спецпідрозділу з інформацією, що виконавче провадження № 48295854 завершено.

За таких обставин, позивач вважає, що відсутні правові підстави для арешту нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 12 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 01 грудня 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

Відповідно до Наказу Міністерства Юстиції України від 02.06.2025 року № 1549/5 «Про перейменування відділів державної виконавчої служби» Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перейменовано на Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача до суду не з`явився, повідомлявся належним чином, заяв та клопотань до суду не подано, правом подачі відзиву не скористався.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Власником вказаного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 була його мати, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 /а.с.17/.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підтверджується факт того, що позивач на праві приватної спільної часткової власності є власником 1 / 2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями за законом в рівних частках після її смерті залишилися позивач та його рідний брат, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, спадкова справа № 229/2017 зареєстрована в реєстрі за № 2-621/а.с.12/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , який прийняв спадщину, але не оформив свої спадкові права/а.с.18/.

Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. 1048/02-31 від 03.07.20025 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв?язку з накладеним обтяженням. Вид обтяження: арешт нерухомого майна, об?єкт житлової нерухомості; реєстраційний номер обтяження: 15992375, підстава обтяження: рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень, індексний номер: 31017587 від 19.08.2016, Фортечним відділом державної виконавчої служби міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області.

Листом Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.02.2025 року повідомлено, що на виконанні перебувало виконавче провадження № 48295854 з примусового виконання виконавчого листа № 404/8225/14-ц від 18.03.2015 р. Кіровського районного суду м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості, в межах якого державним виконавцем постановою від 19.08.2016 року накладено арешт на нерухоме майно боржника; виконавче провадження завершено, а саме 19.08.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»/а.с.19-21/.

На адвокатський запит до Фортечного ВДВС у м. Кропивницькому наданий витяг із спецпідрозділу з інформацією, що виконавче провадження № 48295854 завершено.

Перевіркою Автоматичної системи виконавчих проваджень, Електронного архіву та ВП-спецпідрозділ встановлено, що у відділі перебувало виконавче провадження № 48295854 з примусового виконання виконавчого листа № 404/8225/14-ц від 18.03.2015 р. Кіровського районного суду м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в розмірі 22 268,44 грн. та судового збору в розмірі 243,60 грн., а всього 22 512,04 грн. 19.08.2016 р. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 2. ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»/а.с.22-23/.

У відповідності до ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

За правилами ч.4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника, 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах, 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням, 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно, 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову, 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника, 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову, 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Частиною 5 статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в Постанові N 5 від 3.06.2016 р. "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", і з системного аналізу норм закону, що регулюють захист права власності чи іншого речового права від порушень, зокрема питання щодо звільнення майна з-під арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права: 1) на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного судочинства); 2) особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна. Причому відповідачами в справі за позовом про зняття арешту (звільнення майна з-під арешту) є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно; а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби; на позовні вимоги про зняття арешту з майна поширюється трирічний строк позовної давності, перебіг якого починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про арешт майна.

Позивач не дотримався вимог процесуального закону, що регулює питання подання позову про виключення майна з-під арешту, оскільки даний позов про звільнення майна з-під арешту він не пред`явив до належного відповідача, яким має бути стягувач, в інтересах якого накладено арешт на спірне майно.

Обов`язок та право визначати відповідачів, до яких пред`являється позов, покладається на позивача. Жодних клопотань з цього приводу позивач не заявив, в тому числі і клопотань про витребування необхідних йому доказів, у разі якщо він був позбавлений можливості такі докази добути і подати суду сам. Позов, для того, щоб був задоволеним, має бути пред`явлений до належного відповідача (відповідачів).

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

Позивач пред`явив позовні вимоги до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок про те, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року.

На підставі ст. 133, ч. 1 ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України,Законом України «Про виконавче провадження», ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 354 ЦПК України, суд-,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов?язання уповноваженої особи Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти (скасувати) арешт з належного ОСОБА_1 нерухомого майна: будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який було накладено в межах виконавчого провадження № 48295854 Фортечним ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області, на підставі виконавчого листа від 18.03.2015 року, № 404/8225/14-ц, реєстраційний номер обтяження: 15992375 від 19.08.2016 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: Фортечний відділ Державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: вул. Театральна, 32/29, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 34977781.

Повне судове рішення складено 26.06.2026 року

Суддя

Фортечного районного суду

міста Кропивницького Віталіна МОХОНЬКО