Ухвала суду № 137806964, 24.06.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

24.06.2026

Провадження 2-с/389/15/26

ЄУН 389/2011/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року місто Знам`янка

Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Берднікова Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №2-н/389/317/26 від 04 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 22.06.2026 звернувся до суду з заявою, в якій просив скасувати судовий наказ від 04 червня 2026 року, виданий Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області у справі ЄУН 389/2011/26 (провадження 2-н/389/317/26) за заявою Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» в особі виробничого структурного підрозділу Знам`янського водопровідно-каналізаційного господарства ОКВП «Дніпро-Кіровоград» про стягнення з нього заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення. Разом із заявою подав клопотання про поновлення строку на подання даної. Крім того, просив стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» в особі виробничого структурного підрозділу Знам`янського водопровідно-каналізаційного господарства ОКВП «Дніпро-Кіровоград» на його користь сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Зазначив, що про існування вказаного судового наказу дізнався 18.06.2026, отримавши даний поштовим зв`язком з відповідним пакетом документів. Також зазначив, що з даним судовим наказом не згоден, оскільки, на його адресу жодних документів щодо видачі судового наказу чи попереджень про існування боргу не надходило. Вважає, що даний судовий наказ підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що стягувачем невірно надано суду інформацію, щодо існування боргу за водопостачання та водовідведення. Вказав, що нарахований борг є неправомірним, а тому існують підстави для вирішення спору в порядку позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Судом встановлено, що судовим наказом Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 червня 2026 року, виданим у справі ЄУН 389/2011/26 (провадження 2-н/389/317/26) за заявою Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» в особі виробничого структурного підрозділу Знам`янського водопровідно-каналізаційного господарства ОКВП «Дніпро-Кіровоград», з ОСОБА_1 стягнуто заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 2 831 (дві тисячі вісімсот тридцять одна) грн. 16 коп., індекс інфляції в сумі 366 (триста шістдесят шість) грн 65 коп., 3% річних в сумі 104 (сто чотири) грн. 51 коп. та судовий збір в сумі 332 (триста тридцять дві) грн. 80 коп.

Як зазначалось вище, боржник має право подати заяву про скасування судового наказу протягом 15 днів з дня його вручення (ч.1 ст.170 ЦПК України). Судом встановлено, що судовий наказ отримано боржником 18.06.2026. Заяву про скасування судового наказу подано 22.06.2026. Строк для подання заяви про скасування судового наказу боржником не пропущено. Оскільки заява подана в межах встановленого законом строку, підстави для його поновлення відсутні через те, що даний не було пропущено. Суд приймає заяву до розгляду як таку, що подана своєчасно.

Боржник вважає борг неправомірним. Відтак, між сторонами існує спір з приводу наявності вказаної заборгованості ОСОБА_1 перед стягувачем.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що судовий наказ відповідно до положень ч.3 ст.171 ЦПК України підлягає скасуванню.

З приводу вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» в особі виробничого структурного підрозділу Знам`янського водопровідно-каналізаційного господарства ОКВП «Дніпро-Кіровоград» на його користь сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Згідно частини першої-третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом положень статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України, сторонами є учасники справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (частина друга статті 42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Згідно пункту 1 частини п`ятої статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви про скасування судового наказу становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, чинним законодавством передбачено, що за подання заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір.

Згідно частини другої статті 164 ЦПК України, в разі скасування судового наказу, внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Аналіз розділу II ЦПК України «Наказне провадження» свідчить, що повернення боржнику судового збору, внесеного ним за подання заяви про скасування судового наказу, нормами цивільного процесуального законодавства не передбачено, а відтак відсутні правові підстави для відшкодування цих витрат за рахунок заявника (стягувача).

За змістом положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зменшення розміру витрат на правову допомогу врегульовано нормами частини п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України лише за участю іншої сторони.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як дана справа, розглядається в порядку наказного провадження, у якому учасниками справи є заявник та боржник (частина друга статті 42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений статтями 167,171 ЦПК України. Судовий наказ, як і ухвала про скасування судового наказу, є особливою формою судового рішення при ухваленні якого не застосовуються такі принципи цивільного судочинства як гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін , пропорційність.

Враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні, виходячи з приписів розділу II ЦПК України «Наказне провадження», у стягувача відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення заявником (боржником), що суперечить приписам частини першої статті 12 ЦПК України.

При розгляді заяви боржника про розподіл судових витрат на правничу допомогу в межах наказного провадження буде порушено принцип змагальності, оскільки стягувач не матиме змоги заперечити щодо нарахування витрат на правничу допомогу, довести неспівмірність заявлених до стягнення витрат (частина четверта статті 137 ЦПК України).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає доведенню, а інша сторона вправі його заперечувати, надаючи аргументи для цього, тобто при вирішенні питання стягнення витрат на правничу допомогу діє принцип змагальності (додаткова постанова ВП ВС від 13.02.2024 у справі № 910/12155/22, постанова КГС ВС від 31.01.2024 у справі № 916/192/22, постанова ВП ВС від 05.07.2023 у справі №911/3312/21, постанова ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та ін.).

З огляду на порядок розгляду заяви про скасування судового наказу у наказному провадженні, в якому учасники справи не повідомляються про розгляд, не викликаються в судове засідання, в ході якого відсутня змагальність сторін, стягнення зі стягувача на користь боржника витрат на правничу допомогу, розмір яких визначається в довільному розмірі між замовником таких послуг та адвокатом, є неможливим.

Керуючись ст.ст.171, 260, ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити частково.

Судовий наказ у справі ЄУН 389/2011/26 (провадження 2-н/389/317/26), виданий 04 червня 2026 року Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» в особі виробничого структурного підрозділу Знам`янського водопровідно-каналізаційного господарства ОКВП «Дніпро-Кіровоград» заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення скасувати.

В частині вимог про стягнення сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу відмовити.

Роз`яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Берднікова