Рішення № 137806742, 30.06.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 338/449/26

Провадження № 2/349/631/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 червня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі судді Могили Р.Г.

за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»» ( далі - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 29 997,67 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що28 жовтня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі шляхом підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором договір про споживчий кредит № 5070700, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 8 000,00 грн, строком кредитування 360 днів, зі сплатою відсотків в розмірі 1,00% вдень. Також сторонами погоджено сплату штрафу в розмірі 25% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

30 жовтня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №30/10/2025 , відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» передало ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, за договором №5070700.

Зазначає, що загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором становить 29 997,67 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7 999,92 грн, заборгованість за відсотками - 17 997,75 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 4 000,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати із сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не подав відзиву на позов.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

01 травня 2026 року з Богородчанського районного суду Івано-Франківської області на підставі ст. 31 ЦПК України на розгляд Рогатинського районного суду Івано-Франківської області надійшла вказана цивільна справа.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін. Також цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» документів, що становлять банківську таємницю.

28 травня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надано суду витребувану інформацію.

Представник позивача Столітній М.М. в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити у його відсутності, про що зазначив у позовній заяві.

Згідно відповіді № 2691996 від 04 травня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився в судове засідання. Судові повістки про виклик в судові засідання повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився повторно, відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. ст.223,280 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи

28 жовтня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №5070700 про надання коштів на умовах споживчого кредиту ( далі Договір).

Відповідач ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором - 12586.

Відповідно до п. 9.9. Договору відповідач підтвердив, що йому зрозуміла уся інформація, зазначена в паспорті споживчого кредиту та він ознайомлений з усіма умовами Правил, актуальна на дату укладання Договору редакція яких розміщена на Вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Сума кредиту становить 8 000,00 грн ( п. 1.2. Договору).

Строк кредиту 360 днів ( п.1.3. Договору).

Стандартна процентна ставка - 1,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту ( п.1.4.1. Договору).

Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 ( п. 2.1. Договору).

28 жовтня 2024 року кредитні кошти в розмірі 8 000,00 грн зараховані на платіжну карту, належну ОСОБА_1 , № НОМЕР_2 , що підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали судді про витребування доказів.

30 жовтня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №30/10/2025, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №5070700 від 28 жовтня 2024 року, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 29 997,67 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7 999,92 грн, заборгованість за відсотками 17 9976,75 грн, штрафні санкції 4 000,00 грн.

Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 правовідносин у зв`язку з укладенням кредитного договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, який вважається укладеним у письмовій формі, а також наявності зі сторони відповідача невиконаних зобов`язань за кредитним договором.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що його підписано позичальником електронним підписом - одноразовим ідентифікатором 12586, що відповідає вимогам статтей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у первісного кредитора виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги товариства, що виникають в результаті використання кредитних коштів та повернути кредит.

Отже між сторонами кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

За матеріалами справи встановлено, що відповідно до договору факторингу № №30/10/2025 від 30 жовтня 2025 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 5070700 від 28 жовтня 2024 року, де боржником виступає відповідач по справі ОСОБА_1 .

З розрахунку заборгованості за кредитним договором судом встановлено, що відповідачем частково здійснено погашення тіла кредиту, а саме: 13 листопада 2024 року 0,01 грн, 30 листопада 2024 року 0,01 грн, 17 грудня 2024 року 0,01 грн, 03 січня 2025 року 0,01 грн, 20 січня 2025 року 0,01 грн, 06 лютого 2025 року 0,01 грн, 23 лютого 2025 року 0,01 грн, 12 березня 2025 року - 0,01 грн, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7 999,92 грн (8 000,00 грн 0,08 грн).

Щодо стягнення заборгованості за відсотками

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Однак пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.

Відповідно до умов договору кредит надано на строк - 360 днів (п. 1.3. Договору), а денна процентна ставка: 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії цього договору ( п.1.4.1. Договору).

З метою повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, суд також перевіряє правильність нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами, шляхом самостійного їх перерахування.

Період з 28 жовтня 2024 року по 13 листопада 2024 року, тобто протягом 17 календарних днів, тіло кредиту 8 000,00 грн, щоденна відсоткова ставка 1,00%, тому розмір відсотків становить 1 360,00 грн ( 8 000,00 грн х 1% в день = 80,00 грн х17 днів).

З 14 листопада 2024 року по 30 листопада 2024 року, тобто протягом 17 календарних днів, тіло кредиту 7 999,99 грн, щоденна відсоткова ставка 1,00%, тому розмір відсотків становить 1 359,83 грн ( 7 999,99 грн х 1% в день = 79,99 грн х17 днів).

З 01 грудня 2024 року по 17 грудня 2024 року, тобто протягом 17 календарних днів, тіло кредиту 7 999,98 грн, щоденна відсоткова ставка 1,00%, тому розмір відсотків становить 1 359,66 грн ( 7 999,98 грн х 1% в день = 79,98 грн х17 днів).

З 18 грудня 2024 року по 03 січня 2025 року тобто протягом 17 календарних днів, тіло кредиту 7 999,97 грн, щоденна відсоткова ставка 1,00%, тому розмір відсотків становить 1 359,49 грн ( 7999,97 грн х 1% в день = 79,97 грн х17 днів).

З 04 січня 2025 року по 20 січня 2025 року, тобто протягом 17 календарних днів, тіло кредиту 7 999,96 грн, щоденна відсоткова ставка 1,00%, тому розмір відсотків становить 1 359,32 грн ( 7 999,96 грн х 1% в день = 79,96 грн х17 днів).

З 21 січня 2025 року по 06 лютого 2025 року, тобто протягом 17 календарних днів, тіло кредиту 7 999,95 грн, щоденна відсоткова ставка 1,00%, тому розмір відсотків становить 1 359,15 грн ( 7 999,95 грн х 1% в день = 79,95 грн х17 днів).

З 07 лютого 2025 року по 23 лютого 2025 року, тобто протягом 17 календарних днів, тіло кредиту 7 999,94 грн, щоденна відсоткова ставка 1,00%, тому розмір відсотків становить 1 358,98 грн ( 7 999,94 грн х 1% в день = 79,94 грн х17 днів).

З 24 лютого 2025 року по 12 березня 2025 року, тобто протягом 17 календарних днів, тіло кредиту 7 999,93 грн, щоденна відсоткова ставка 1,00%, тому розмір відсотків становить 1 358,81 грн ( 7 999,93 грн х 1% в день = 79,93 грн х17 днів).

З 13 березня 2025 року по 22 жовтня 2025 року, тобто протягом 224 календарних дні тіло кредиту 7 999,92 грн, щоденна відсоткова ставка 1,00%, тому розмір відсотків становить 17 902,08 грн ( 7 999,92 грн х 1% в день = 79,92 грн х 224 днів).

Отже загальний розмір відсотків, які відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити за користування наданими йому крединими коштами становить 28 777,32 грн (1 360,00 грн + 1 359,83 грн + 1 359,66 грн + 1 359,49 грн + 1 359,32 грн + 1 359,15 грн + 1 358,98 грн + 1 358,81 грн + 17 902,08 грн).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором встановлено, що відповідач частково сплатив заборгованість за відсотками, а саме: 13 листопада 2024 року 13,60 грн, 30 листопада 2024 року 1 122,26 грн, 17 грудня 2024 року 1 359,83 грн, 03 січня 2025 року 1 359,83 грн, 20 січня 2025 року 1 359,83 грн, 06 лютого 2025 року 1 359,83 грн, 23 лютого 2025 року 1 359,83 грн, 12 березня 2025 року 1 359,83 грн, всього 9 294,84 грн.

Отже розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за відсотками становить 19 482,48 грн (28 777,32 грн - 9 294,84 грн).

Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 17 997,75 грн заборгованості за відсотками та враховуючи вимоги ч.2 ст. 264 ЦПК України, відповідно до якої при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, тому позов в частині стягнення заборгованості за відсотками також підлягає до задоволення у розмірі, заявленому позивачем.

Щодо вимоги про стягнення штрафу

Положення п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отжев суду відсутні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 4 000,00 грн штрафу, оскільки він нарахований позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 5070700 від 28 жовтня 2024 року в розмірі 25 997,67 грн, з яких: 7 999,92 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17 997,75 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи встановлено, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2092 від 22 березня 2026 року .

Оскільки позовні вимоги задоволено на 86,66 % ( 25 997,67 грн х 100% :29 997,67 грн ), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 307,23 грн судового збору ( 2 662,40 грн х 86,66 % ).

Водночас відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу надано суду ордер на надання правничої допомоги серії АІ №2155789 від 23 березня 2026 року, Договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, Акт № 16505 від 23 березня 2026 року прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, згідно яких загальна вартість наданої позивачу правової допомоги адвоката складає 10 000,00 грн.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, визначаючи суми судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21).

Враховуючи складність цієї справи, яка з врахуванням п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України є малозначною справою, обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись принципом співмірності та розумності витрат, які пов`язані з правничою допомогою адвоката, суд оцінює їх в сумі 4 000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 466,40 грн судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, які розраховано в такий спосіб: 4 000,00 грн х 86,66 %.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280-284 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором споживчого кредиту №5070700 від 28 жовтня 2024 року в розмірі 25 997,67 гривень, яка складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 7 999,92 гривень, заборгованості за відсотками в розмірі 17 997,75 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати в розмірі 5 773,63 гривень, які складаються із 2 307,23 гривень судового збору та 3 466,40 гривень витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська,27 приміщення 2 м. Київ, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3

Повний текст рішення складено 30 червня 2026 року.

Суддя Р.Г. Могила