Рішення № 137806578, 30.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 591/3832/26

Провадження № 2/344/5383/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі судді Кіндратишин Л.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, у якому просить стягнути з останнього заборгованість за:

- договором позики №71939567 від 05.08.2025 в розмірі 11287,50 грн., з яких: 3500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 262 грн. сума заборгованості за процентами; 525 грн. сума заборгованості за комісією; 7000 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою;

- договором позики №8162367 від 25.07.2025 в розмірі 8074 грн., з яких: 2000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1729 грн. сума заборгованості за процентами; 345 грн. сума заборгованості за комісією; 4000 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою; судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн.

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Сум від 13.04.2026 справу передано за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

05.05.2026 справа надійшла до суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Кіндратишин Л.Р. (а.с. 59-60).

В обґрунтування вимог зазначено, що 05.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №71939567, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3500 грн. строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,250 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

25.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №8162367, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2000 грн. строк позики 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

16.09.2025.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Деал фінанс груп» укладено Договір факторингу 16/09/25, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №71939567 від 05.08.2025, №8162367 від 25.07.2025 на загальну суму 19361,50 грн.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Деал фінанс груп» за вказаними договорами в сумі, яку позивач просить стягнути та судові витрати (а.с. 1-5).

Ухвалою суду від 07.05.2026 позовну заяву залишено без руху надано строк для усунення недоліків (а.с. 68-69).

12.05.2026 представником позивача усунуто недоліки.

12.05.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами (а.с. 80-81).

29.06.2026 представник відповідача - адвокат Міськів О.Т. подала відзив на позовну заяву, в якому вказала, що стягнення грошових коштів, крім сум основного боргу за кредитними договорами не підлягає до задоволення, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану. Щодо вимоги стягнення витрат на правову допомогу зазначила, що справа є типовою, для представника позивача не складало труднощів у підготовці та поданні позовної заяви, в тому числі відсутня необхідність в аналізі судової практики, а тому вважаємо, що сума є завищеною. Просила поновити строк на подання відзиву, відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення сум заборгованості за процентами, комісією та пенею, та зменшити суму витрат на правничу допомогу (а.с. 110-112).

30.06.2026 представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив зменшити розмір позовних вимог та вважати їх наступними: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за: - договором позики №71939567 від 05.08.2025 в розмірі 4287,50 грн., з яких: 3500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 262 грн. сума заборгованості за процентами; 525 грн. сума заборгованості за комісією; - договором позики №8162367 від 25.07.2025 в розмірі 4074 грн., з яких: 2000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1729 грн. сума заборгованості за процентами; 345 грн. сума заборгованості за комісією; судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі, днем вручення якої відповідно до п.4 ч.6 ст.272 ЦПК України є 18.05.2026.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Встановлено, що 05.08.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було в електронній формі укладено договір позики №71939567 (з комісією за надання кредиту) на суму 3500 грн. (п. 2.2.1.), строком на 30 днів (п. 2.2.2.). Процентна ставка - 0,250% (п. 2.2.3.), комісія за надання кредиту 15% від суми наданого кредиту, що становить 525 грн. (п. 2.2.4.). Процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 4,0%, пеня - 4,0%. Орієнтована реальна річна процентна ставка 1186,17 %, орієнтована загальна вартість позики 4287,50 грн., підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 87722. Номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 (а.с. 20-27).

Згідно з квитанцією ТОВ «Таскомбанк» від 05.08.2025, сума 3500 грн., номер платіжної картки НОМЕР_1 , ЄДРПОУ платника: 39861924 (а.с. 29).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», за договором позики №71939567 від 05.08.2025, загальна заборгованість станом 23.12.2025 - 8074 грн., оплати: 0,00 грн (а.с. 30).

25.07.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було в електронній формі укладено договір позики №8162367 (Надійний) на суму 2000 грн. (п. 2.2.1.), строком на 360 днів (п. 2.2.2.). Комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, що становить 345 грн. (п. 2.2.8.). Процентна ставка 0,95% в день, неустойка 100 грн. в день, загальні витрати за кредитом 7185 грн., підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 402751. Номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 (а.с. 31-38).

Згідно з довідкою ТОВ «Европейська платіжна система» №КД-000019078 від 30.12.2025, відповідно до договору про переказ коштів укладеного із ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», 25.07.2025 здійснено успішну операцію на суму 2000 грн., отримувач Волощук Євгенія ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с. 40).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», за договором позики №8162367 від 25.07.2025, загальна заборгованість станом 23.12.2025 - 8074 грн.

16.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Деал фінанс груп`було укладено договір факторингу №16/09-25 (а.с. 43-46).

Відповідно до витягів з реєстру боржників до вказаного договору факторингу, загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за: - договором позики №71939567 від 05.08.2025 в розмірі 11287,50грн., з яких: 3500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 262 грн. сума заборгованості за процентами; 525 грн. сума заборгованості за комісією; 7000 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою; - договором позики №8162367 від 25.07.2025 в розмірі 8074 грн., з яких: 2000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1729 грн. сума заборгованості за процентами; 345 грн. сума заборгованості за комісією; 4000 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою (а.с. 47-50).

У відповідності до статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином, суд доходить висновку, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205, 207 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

З частини першої статті 1077 ЦК України та частини п`ятої статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження №12-97гс18).

Відповідно до пункту 11 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою.

Статтею 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності. Фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог ЦК України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов`язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов`язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред`явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.

Отже, позивач набув право Вимоги до відповідача за вище вказаними кредитними договорами на законних підставах.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що в електронній формі 05.08.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було в електронній формі укладено договір позики №71939567 (з комісією за надання кредиту) на суму 3500 грн., та 25.07.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було в електронній формі укладено договір позики №8162367 (Надійний) на суму 2000 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за:

- договором позики №71939567 від 05.08.2025 в розмірі 4287,50 грн., з яких: 3500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 262 грн. сума заборгованості за процентами; 525 грн. сума заборгованості за комісією;

- договором позики №8162367 від 25.07.2025 в розмірі 4074 грн., з яких: 2000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1729 грн. сума заборгованості за процентами; 345 грн. сума заборгованості за комісією.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач, будучи ознайомлений з умовами кредитування, уклавши кредитні договори не виконує їх істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, хоча взяв на себе зобов`язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд, зважаючи на позиції сторін щодо цього питання, дійшов такого висновку.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 4500 гривень витрат на професійну правничу допомогу в рамках договору про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, які і заявив до стягнення з відповідача.

На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази: Договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 (а.с. 53-55); витяг з Акту №5-ДІЛ приймання-передачі правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, згідно якого, загальна вартість послуг складає 4500 грн. (а.с. 56); копію ордера (а.с. 57); копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 57 зворот); довіреність від 18.09.2025 (а.с. 58).

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у даній цивільні справі у розмірі 4500 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правничої допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився та здійснив їх оплату.

Враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, так як позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача.

На підставі керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» суму заборгованості в розмірі 8 361 ( вісім тисяч триста шістдесят одну) гривню 50 копійок за:

- договором позики №71939567 від 05.08.2025 в розмірі 4 287 ( чотири тисячі двісті вісімдесят сім) гривень 50 копійок, з яких: 3 500 ( три тисячі п`ятсот) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 262 ( двісті шістдесят дві) гривні сума заборгованості за процентами; 525 (п 'ятсот двадцять п`ять) гривень сума заборгованості за комісією;

- договором позики №8162367 від 25.07.2025 в розмірі 4 074 ( чотири тисячі сімдесят чотири) гривні, з яких: 2 000 ( дві тисячі) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 729 ( одна тисяча сімсот двадцять дев`ять) гривень сума заборгованості за процентами; 345 ( триста сорок п`ять) гривень сума заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» 1 149 ( одну тисячу сто сорок дев`ять) гривень 79 копійок судового збору та 2 000 ( дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп», ЄДРПОУ: 44280974, адреса : вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь Київська область;

Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_1 .

Рішення складене в повному обсязі 30.06.2026.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.