Ухвала суду № 137806543, 30.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19925/25

Провадження № 1-кп/344/682/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря с/з: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

представника потерпілого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

обвинуваченої: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 ,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 травня 2026 року щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, строком до 11 липня 2026 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор у судовому засіданні подав клопотання про продовження строку дії щодо обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, посилаючись на викладені в ньому обставини та ризики, передбачені п.1 ст. 177 КПК України переховуватися від суду та п.5 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення, просив дане клопотання задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_6 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечила та просила застосувати до неї запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання заперечив та просив застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Посилаючись на безпідставність та необґрунтованість клопотання.

Представник потерпілого у судовому засіданні підтримав подане прокурором клопотання, просив продовжити щодо обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження з даного приводу, а також враховуючи в сукупності всі обставини, у тому числі передбачені у ст. 178 КПК України, суд вважає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

При вирішені питання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує дані про особу обвинуваченої ОСОБА_6 , те що раніше щодо обвинуваченої вже застосовувались запобіжні заходи у виді цілодобового домашнього арешту та застави, однак вказані запобіжні заходи не забезпечили виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків та не запобігли вчиненню нею інших кримінальних правопорушень. Окрім того, судом враховано, що ОСОБА_6 за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України встановлено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, які згідно з ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.

Суд звертає увагу на те, що прокурором у судовому засіданні доведено, що з моменту постановлення судом ухвали, якою застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, зазначені у ній ризики не відпали, не зменшилися та продовжують існувати до теперішнього часу, що в свою чергу виправдовує подальше тримання обвинуваченої під вартою. Стороною захисту у свою чергу не наведено вагомих підстав вважати, що обставини, які вказували на наявність заявлених прокурором ризиків, запобігання спробам яких є метою та підставами застосування запобіжних заходів, змінилися, та відповідно, вони зменшились, а також, що після прийняття рішень про застосування запобіжного заходу виникли нові обставини.

Отже, на думку суду застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених на неї обов`язків, а запобіжний захід у виді тримання під вартою буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження і виключно такий здатен забезпечити запобігання зазначених ризиків.

В той же час, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

За таких обставин, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_6 у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб з визначенням мінімально можливого розміру застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків і такий не буде завідомо непомірним для неї, перспектива втрати такого розміру застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні з покладенням на ОСОБА_6 передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 28 серпня 2026 року включно, а тримання її під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_6 до 28 серпня 2026 року включно наступні обов`язки:

прибувати до суду за кожною вимогою;

не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_6 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачена вважатиметься такою, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) та вручити обвинуваченій і прокурору негайно після її оголошення. Учасники провадження мають право отримати її копію в суді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 30 червня 2026 року о 14 годині 00 хвилин.

Суддя ОСОБА_1