Ухвала суду № 137806519, 29.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6723/21

Провадження № 1-і/344/66/26

У Х В А Л А

29 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

захисника ОСОБА_3 ,

розглянувши заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_5 знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_3 заявила відвід судді ОСОБА_5 в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України. У заяві зазначає, що заявляє відвід судді ОСОБА_5 через наявність обставин, які викликають об`єктивні сумніви в його неупередженості, безсторонності, а також через грубе систематичне порушення принципу рівності сторін та права на захист. Зокрема, щодо узгоджених засідань та відрядження захисника. По справі № 314/6723/21 дати засідань на 04.06.2026 та 10.06.2026 років були погоджені завчасно. Однак, 04.06.2026 року засідання було зірвано фактично через неявку прокурора, який постійно бере участь в цій справі. Суд жодних дисциплінарних заходів до прокурора не вжив. У цьому ж засіданні 04.06.2026 року я усно повідомила суду, що з 10.06.2026 по 13.06.2026 року перебуватиму у відрядженні у прифронтовому регіоні (м. Миколаїв) на підставі виклику прокурора Херсонської обласної прокуратури для проведення слідчих дій та завершення досудового розслідування, а також виконання вимог ст. 290 КПК України. Зважаючи на наполягання головуючого, я погодилась заявити клопотання про ВКЗ з особистих джерел, але чітко наголосила на відсутності гарантій зв`язку у прифронтовій зоні. 05.06.2026 року через електронний суд подано відповідне клопотання про участь в справі через ВКЗ з особистих джерел, з наданням підтвердження проїзного документа до м. Кривий Ріг. (це найближча точка призначення потягом на шляху до м. Миколаїв, де зараз фактичне місцезнаходження Херсонської обласної прокуратури). Свідоме призначення засідань на період відрядження та повторні санкції. Достеменно знаючи, що вона з 10.06.2026 року фізично перебуватиме у відрядженні в іншому регіоні, суддя умисно призначив на 10.06.2026 року засідання ще й по справі № 344\13106\20 щодо обвинувачення ОСОБА_6 , де я також є захисником обвинуваченого. 10.06.2026 року я перебувала в дорозі між містами Кривий Ріг та Миколаїв, яка на сьогодні є прифронтовою територією та постійно зазнає ракетних, артилерійських та дронових атак. З об`єктивних причин я була позбавлена технічної можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 09.06.2026 по справі № 344\13106\20 щодо обвинувачення ОСОБА_6 мною подано клопотання про відкладення у зв`язку з відрядженням, з наданням підтверджуючих документів. 10.06.2026 року в двох засіданнях по двох справах, ігноруючи безпекову ситуацію, специфіку невідкладних слідчих дій та наявність поважних причин неприбуття в судові засідання, головуючий суддя ОСОБА_5 знов виносить ще дві ухвали про звернення до КДКА з метою притягнення мене, як захисника до дисциплінарної відповідальності (перша ухвала з метою притягнення мене, як захисника до дисциплінарної відповідальності винесена в рамках справи № 344\13106\20 від 08.06.2026 року). Наразі обидві справи знову призначено на одну дату - 16.06.2026 року на 11.00 годину та 16.00 годин. Дії головуючого судді ОСОБА_5 свідчать про створення штучних перешкод для здійснення захисту та сформований особистий конфлікт між суддею та захисником. Суд застосовує дискримінаційний підхід: толерує неявки прокурора, але систематично використовує дисциплінарні інструменти (окремі ухвали) проти захисника як засіб психологічного тиску за поважні та обґрунтовані неявки, що є прямим порушенням ст. 22 КПК України та ст. 129 Конституції України. Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Персак проти Бельгії» та «Де Куббер проти Бельгії», правосуддя повинно не лише чинитися, а й створювати враження, що воно чиниться належним чином. Наявність навіть зовнішніх ознак упередженості є підставою для відводу. У справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що найважливішим є те, чи є побоювання особи стосовно безсторонності судді об`єктивно виправданими. Поведінка головуючого судді викликає у підзахисних та захисника повністю обґрунтовані сумніви у його неупередженості. Систематичне призначення засідань «день у день» без узгодження графіка з адвокатом, ігнорування відряджень у прифронтові зони та масове винесення дисциплінарних скарг свідчать про втрату суддею об`єктивності та наявність особистого конфлікту чи упередженості до адвоката, що охоплюється п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Згідно зі ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд справи незалежним та неупередженим судом. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що правосуддя повинно не лише здійснюватися неупереджено, а й виглядати таким для сторін процесу та суспільства. Наведені в даній заяві фактичні обставини, об`єктивно свідчать про втрату судом нейтральної процесуальної позиції щодо сторони захисту та створюють обґрунтовані сумніви у неупередженості головуючого судді по справі. На переконання сторони захисту, такі дії суду свідчать про явну упередженість щодо захисника та вихід за межі принципу суддівської нейтральності. Особливої уваги заслуговує той факт, що підзахисний адвоката категорично заперечує наявність будь-яких порушень з боку свого захисника, не вважає свої права порушеними та не підтримує питання притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Фактично суд, не встановивши наявності ознак умисного зриву судового засідання, не дослідивши реальні причини відсутності захисника, не врахувавши особливості здійснення адвокатської діяльності в умовах воєнного стану, самостійно сформував висновок про наявність дисциплінарного проступку. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійні права адвоката перебувають під захистом держави. Статтею 20 зазначеного Закону передбачено право адвоката представляти інтереси клієнтів у різних судах та органах державної влади на всій території України. Сама по собі участь адвоката в іншому кримінальному провадженні не може свідчити про неповагу до суду чи нависне затягування процесу. Більше того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідність дотримання балансу між оперативністю судового розгляду та забезпеченням права особи на обраного нею захисника. У даному випадку суд фактично проігнорував право обвинуваченого на ефективний захист та право на вільний вибір захисника, гарантовані ст. 20, 48, 54 КПК України. На переконання сторони захисту, ухвалення суддею рішення про ініціювання дисциплінарного переслідування адвоката за обставин, коли суд був належним чином повідомлений про причини відсутності захисника та об`єктивну неможливість участі у ВКЗ, свідчить про сформоване негативне ставлення до сторони захисту.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_3 підтримала заявлений відвід. Їй не зрозуміло чому виник даний конфлікт. Додала, що 04.06.2026 року в іншому кримінальному провадженні не з`явився прокурор, який постіно здійснював держане обвинувачення, однак, з`явився інший прокурор, який відклав розгляд справи, тоді розгляд було відкладено на 08.06.2026 року, вона попередила, що не зможе з`явитися. Однак, щоб не зривати розгляд, виявила можливість взяти участь в справі в режимі ВКЗ, також, попередила, що через технічні обставини та перебуванні в дорозі є можливість не вийти на зв`язок. Дане провадження також було відкладено на 08.06.2026 року, у той час як вона попереджала, що є вірогідність не вийти на зв`язок. Вона жодним чином не намагається затягнути розгляд кримінального провадження. Вважає, що поведінка судді викликає сумніви щодо неупередженості. Просила врахувати додатки, які були нею долучені.

У судове засідання обвинувачений ОСОБА_4 , прокурор не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про таке засідання. Окрім того, у матеріалах справи присутня заява обвинуваченого ОСОБА_4 , який підтримує позицію свого захисника. Дана явка учасників кримінального провадження не перешкоджає його проведенню.

Заслухавши думку захисника та ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

При здійсненні правосуддя судді незалежні і керуються верховенством права (ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Підстави для відводу судді передбачені ст. ст. 75, 76 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Перелік підстав для відводу судді є вичерпним.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч. 5 ст. 80 Кримінального процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Окрім цього, в п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», які схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у його неупередженості.

Суд зазначає, що розглядає заяву про відвід тільки в межах даного кримінального провадження. Не може бути предметом розгляду заявлений відвід судді ОСОБА_5 в іншому кримінальному провадженні.

Окрім того, вимоги КПК України не містять обов`язок суду узгодити дату судового засідання з учасником кримінального провадження. Призначення дати розгляду справи чи визначення дати, на яку такий розгляд відкладається, належить до виключної компетенції суду. Таке повноваження суду не позбавляє його можливості намагатися узгодити дату судового засідання чи графік судових засідань з учасниками кримінального провадження для досягнення завдань, передбачених ст. 2 КПК України. Якщо узгодити такі дати неможливо через позицій учасників, які суперечать завданням кримінального провадження, визначення дати судового засідання здійснюється судом. За наведених обставин дії головуючого судді не містять жодних ознак упередженості.

Крім того, вимогами п. 8 Резолюції «Професійна етика правосуддя» від 21 вересня 2018 року, суддям рекомендовано організовувати розгляд судових справ у межах чинного процесуального законодавства, а також затверджувати після обговорення зі сторонами, ураховуючи їх зайнятість, та фіксувати графіки засідань, встановлювати відповідні строки для виконання процесуальних дій, а не погоджувати дати наступних судових засідань, про що зазначає заявник.

Із заявленого захисником ОСОБА_3 відводу, встановлено, що заявник фактично обґрунтовує відвід, своєю незгодою з процесуальним рішеннями та діями судді під час розгляду даного кримінального провадженні.

Водночас, слід враховувати, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Те, що заявник ОСОБА_3 внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в неупередженості головуючого судді, не свідчить про його упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду кримінального провадження.

Необхідно зазначити, що сумнів у незаінтересованості та неупередженості судді повинен бути розумним, інакше, будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

У той же час заявлений відвід судді ОСОБА_5 не містить належних та підтверджуючих даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені ст. 75 КПК України.

Доводи захисника фактично зводяться до незгоди з організацією ведення судового процесу та прийнятими судовими рішеннями, будуються виключно на власних суб`єктивних міркуваннях про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності головуючого судді, не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, а тому, суд вважає, що правових підстав для задоволення заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_3 про відвід судді немає.

Керуючись ст.ст. 75, 80, 81 Кримінального процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 29 червня 2026 року.

Головуюча суддя ОСОБА_7