Ухвала суду № 137806486, 30.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11931/26

Провадження № 1-кс/344/4787/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою, в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 (направленою 10.06.2026);

зобов`язати уповноважених осіб П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, невідкладно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень, викладені у заяві ОСОБА_4 від 10.06.2026 року (за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 426-1, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 362 та ч. 1 ст. 366 КК України), розпочати досудове розслідування та надати заявнику і його представнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Подану скаргу мотивувала тим, що на даний час, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за заявою ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення організованою групою осіб (працівниками патрульної поліції, службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 та невстановленими особами) ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із незаконним затриманням та внесенням недостовірних даних до ІТС «Оберіг». Дії винних осіб були кваліфіковані за ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі), ч. 4 ст. 189 (вимагання), ч. 5 ст. 426-1 (перевищення військовою службовою особою влади), ч. 2 ст. 365 (перевищення влади працівником правоохоронного органу), ч. 2 ст. 367 (службова недбалість), ч. 3 ст. 362 (несанкціоновані дії з інформацією) та ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) КК України до ЄРДР не внесені.

Заявник адвокат ОСОБА_3 на адресу суду подала заяву про розгляд скарги без її участі, в якій вимоги скарги підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.

Слідчим П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові на адресу суду подано заперечення на скаргу, в якій він просить відмовити в її задоволенні та здійснювати судовий розгляд без його участі.

Заперечуючи проти скарги, слідчий покликається на те, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 ознак кримінальних правопорушень, підслідних Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, в тому числі і кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 426, ст. 426-1 КК України, не встановлено, оскільки у повідомленні відсутні відомості про заподіяння істотної шкоди або настання тяжких наслідків в розумінні ст.ст. 425-426-1 КК України, а також на момент отримання щодо ОСОБА_5 протиправних дій не отримано відомостей, що він був діючим військовослужбовцем (підлеглим). У зв`язку з цим заяву ОСОБА_4 для вжиття заходів в межах компетенції, перевірки обставин, викладених у заяві в частині протиправних дій військовими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 та невстановленими особами в частині можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 146, 189, 362 КК України скеровано до ГУ НП в Івано-Франківській області.

В частині вимог заяви про притягнення до кримінальної відповідальності працівників поліції за ст.ст. 365, 367 КК України, у зв`язку з відсутністю даних про вчинення даних кримінальних правопорушень (відсутність у заяві даних про заподіяння конкретної матеріальної шкоди у розмірі, необхідному для кваліфікації дій за ст.ст. 365, 367 КК України) таку заяву скеровано до Івано-Франківського Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Враховуючи встановлені чинним кримінальним процесуальним законом строки розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про розгляд скарги без участі заявника та представника органу досудового розслідування.

Проаналізувавши доводи скарги та надані документи, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частиною 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (надалі «КПК України»).

Зокрема, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Слідчим суддею встановлено, що 10 червня 2026 року ОСОБА_4 на офіційну електронну адресу ТУ ДБР у м. Львові подав заяву про вчинення кримінальних правопорушень в порядку ст. 214 КПК України.

У вказаній заяві зазначив про вчинення організованою групою осіб (працівниками патрульної поліції, службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 та невстановленими особами) ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із незаконним затриманням та внесенням недостовірних даних до ІТС «Оберіг».

Просив внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за за ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі), ч. 4 ст. 189 (вимагання), ч. 5 ст. 426-1 (перевищення військовою службовою особою влади), ч. 2 ст. 365 (перевищення влади працівником правоохоронного органу), ч. 2 ст. 367 (службова недбалість), ч. 3 ст. 362 (несанкціоновані дії з інформацією) та ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) КК України.

Як зазначено у скарзі та не спростовано органом досудового розслідування, станом на даний час відомості за заявою ОСОБА_4 від 10.06.2026 року до ЄРДР не внесено.

Посилаючись на бездіяльність щодо невнесення до ЄРДР відомостей за вказаною заявою, скаржник в інтересах ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з даною скрагою.

На думку скаржника, не внісши зазначені ОСОБА_4 в заяві про злочин відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не розпочавши розслідування, орган досудового розслідування порушив вимоги КПК України, допустивши бездіяльність.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК України).

Згідно з частиною 4 статті 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження (частина 5 статті 214 КПК України).

Вказані положення статті 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв`язку з положеннями частини першої статті 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення. Склад кримінального правопорушення це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом.

Отже, системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення конкретного кримінального правопорушення, а не із повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.

Слічий суддя звертає увагу на те, що обставини, викладені в заяві про вчинене кримінальне правопорушення, повинні бути такими, що свідчать про наявність вчиненого кримінального правопорушення, містять посилання на певні ознаки кримінального правопорушення та дають можливість встановити його попередню кваліфікацію.

Зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов`язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя враховує, що обов`язок зареєструвати заяву не є обов`язком зареєструвати відомості з цієї заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, та законодавцем чітко розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.

Дійсно, повноваження особи, яка вносить відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, проведення перевірки обставин, оскільки вони здійснюються в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Проте, відповідна уповноважена особа, ознайомившись зі змістом заяви чи повідомлення, має встановити обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, які вносяться до реєстру.

В межах оскарження такої бездіяльності слідчий суддя повинен перевірити не тільки факти звернення до органу досудового розслідування, отримання цим органом відповідної заяви та вчинення бездіяльності, а також з`ясувати обставини та мотиви, з яких слідчий, дізнавач чи прокурор дійшли висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання уповноваженої особи внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав. Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20) наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».

Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв зазначених вище.

При цьому зміст ч. l ст. 214 КПК України не передбачає обов`язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.

До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.

Системний аналіз вищезазначених законодавчих положень дає підстави дійти висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають заяви чи повідомлення, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне порушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Дані висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 вересня 2021 року у справі №556/450/18 (провадження № 51-4229км20).

Зі змісту поданої до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові заяви ОСОБА_4 від 10.06.2026 року слідчим суддею встановлено, що заявником не наведено доказів, які б підтверджували викладені у даній заяві факти, зокрема, щодо обставин наявності у діях конкретних осіб складу саме кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 426-1, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 362 та ч. 1 ст. 366 КК України, які були б підслідні органам Державного бюро розслідувань.

Відтак, викладена інформація в заяві ОСОБА_4 від 10.06.2026 року без інших даних, які можуть підтвердити твердження заявника щодо вчинення саме кримінальних правопорушень, не є безумовною підставою для висновку про необхідність внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, не може свідчити про те, що існує ймовірність вчинення саме кримінального правопорушення і про те, що описані в заяві факти потребують перевірки саме засобами кримінального процесу шляхом внесення відомостей до ЄРДР.

Слідчий суддя зауважує, що не підлягають реєстрації заяви про вчинене кримінальне правопорушення, які містять посилання на обставини, які носять вірогідний характер та засновані на припущеннях, або які не містять достатньої інформації щодо обставин вчиненого правопорушення, яка дозволяє конкретизувати об`єктивну сторону вчиненого правопорушення та встановити відповідну правову кваліфікацію.

Особа, яка повідомляє про вчинення правопорушення повинна відповідально ставитись до викладення обставин вказаного правопорушення, оскільки несе відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення правопорушення, а тому зобов`язана викласти відомі їй обставини вчиненого правопорушення, уникаючи зазначення даних, які мають вірогідний характер та посилання на певні припущення.

Крім того, як повідомив слідчий у поданих до суду письмових запереченнях, заяву ОСОБА_4 для вжиття заходів в межах компетенції, перевірки обставин, викладених у заяві в частині протиправних дій військовими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 та невстановленими особами в частині можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 146, 189, 362 КК України скеровано до ГУ НП в Івано-Франківській області.

В частині вимог заяви про притягнення до кримінальної вдповідальності працівників поліції за ст.ст. 365, 367 КК України, у зв`язку з відсутністю даних про вчинення даних кримінальних правопорушень (відсутність у заяві даних про заподіяння конкретної матеріальної шкоди у розмірі, необхідному для кваліфікації дій за ст.ст. 365, 367 КК України) таку заяву скеровано до Івано-Франківського Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Таким чином, враховуючи відсутність у заяві ОСОБА_4 від 10.06.2026 року відомостей, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень, які підслідні органам ДБР, а також факт перенаправлення його заяви до компетентних органів для розгляду та вжиття заходів слідчий суддя приходить до висновку про відсутність ознак протиправної бездіяльності в діях П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , оскільки така наразі є передчасною.

Відповідно до частини 2 статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Згідно з частиною 3 статтею 307 КПК України {Положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020} Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 30.06.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1