Ухвала суду № 137806389, 29.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11109/23

1-в/308/22/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді ОСОБА_3 , про визначення частки у спільній сумісній власності відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Ужгорода, Закарпатської області, проживає в цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з середньою освітою, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.03.2025 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло подання заступника начальника ВДВС у м. Ужгороді ОСОБА_3 про визначення частки у спільній сумісній власності стосовно ОСОБА_4 , засудженого 10.03.2025 року вироком Ужгородського міськрайонного суду за ч. 3 ст. 332 КК України до покарання узгоджене та затверджене угодою, із застосуванням ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі із конфіскацією усього належного йому майна.

Подання вмотивоване тим, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження № 78627311 відносно боржника ОСОБА_4 з примусового виконання виконавчого листа №308/11109/23 виданого 28.04.2025 року Ужгородським міськрайонним судом про: «Конфіскувати все належне на праві приватної власності майно засудженого ОСОБА_4 на користь держави».

16.07.2025 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Того ж дня направлено запити про майно зареєстроване за боржником.

Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником зареєстровано на праві спільної сумісної власності частка у квартирі за адресою : АДРЕСА_1 .

16.07.2025 року винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на частку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що нерухоме майно зареєстровано на праві спільної сумісної власності за трьома особами, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та за ОСОБА_4 , боржнику належить 1/3 частка у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяви (клопотання) учасників справи.

22.01.2026 року через Канцелярію суду представником засудженого ОСОБА_8 подано клопотання про етапування для ознайомлення з матеріалами справи засудженого ОСОБА_4 з ДУ «Дрогобицька ВК (№40) м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77, Львівської області до Закарпатськоїї УВП №9, де його тимчасового залишити з подальшою доставкою до суду для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та технічним записом судового процесу.

28.01.2026 року через Канцелярію суду представником засудженого ОСОБА_8 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

02.03.2026 року до суду надійшло повідомлення від ДУ «Закарпатської установи виконання покарань (№9)», з якого вбачається, що ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 28.01.2026 року виконано.

09.03.2026 року через Канцелярію суду представником засудженого ОСОБА_8 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

23.03.2026 року через Канцелярію суду представником засудженого ОСОБА_8 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

24.04.2026 року через Канцелярію суду представником засудженого ОСОБА_8 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

15.06.2026 року через Канцелярію суду представником засудженого ОСОБА_8 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився. В матеріалах подання наявна заява про розгляд подання у його відсутності, підтримує подання в повному обсязі з підстав викладених у ньому та просить його задовольнити з мотивів, викладених у ньому.

Боржник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився. Від адвоката ОСОБА_9 надійшло письмове заперечення згідно якого вона просила суд розглянути справу в її і засудженого ОСОБА_4 відсутності та з якого вбачається, що подання державного виконавця про визначення частки боржника у спільній сумісній власності є передчасним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Державний виконавець не довів належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, оскільки постанову було надіслано не за місцем фактичного перебування боржника, який перебуває в установі виконання покарань. Це позбавило його можливості добровільно виконати рішення та реалізувати свої процесуальні права.

Крім того, подання виконавця фактично стосується спору про право щодо майна у спільній сумісній власності кількох осіб, що не може вирішуватися в порядку виконавчого провадження без залучення всіх співвласників і має розглядатися в позовному провадженні.

Також звернення стягнення на частку в єдиному житлі може порушити права малолітньої дитини, яка народилась у 2025 році та цивільної дружини його підзахисного, створюючи непропорційний тягар.

Співвласники майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з`явились.

Суд вважає, що неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, оскільки немає підстав для визнання їх участі обов`язковою.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2026 року вказана справа передана на розгляд судді ОСОБА_1 ..

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.01.2026 року було постановлено етапувати обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання в Державній установі «Дрогобицька виправна колонія (№40)» до Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)» на час розгляду Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області подання державного виконавця про визначення частки боржника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..

Дослідивши матеріали подання, заяви та надані документи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. За пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VII від 02 червня 2016 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) зазначила, що положення статті 443 ЦПК України застосовуються лише за відсутності спору про право, тоді як за наявності такого спору виконавець повинен звертатися до суду в порядку позовного провадження.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 17.12.2020 у справі № 639/2725/19 вказав, що предметом розгляду за поданням виконавця є визначення частки боржника у спільному майні, а не звернення стягнення чи вирішення спору про право власності.

Аналогічний підхід викладено у постанові КЦС ВС від 22.12.2020 у справі № 643/16464/17, у якій зазначено, що суд у такому провадженні не здійснює поділ спільного майна, а лише визначає частку боржника для подальшого виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) міститься висновок про те, що «поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шоста статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена». Частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яке може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні».

Як вбачається з матеріалів справи спірна квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 23.05.2018 року виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, реєстраційний № 143 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Тобто спірне майно перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, а частки співвласників не визначені.

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду, у разі відсутності доказів, що спростовують презумпцію рівності часток, частки співвласників є рівними (постанова КЦС ВС від 22.12.2020 у справі № 643/16464/17).

Частинами 1, 3 статті 59 КК України встановлено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

У відповідності до положень ст.ст. 533, 534, 535 КПК України, вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 62 даного Закону).

Зі змісту статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що у разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Таким чином, звертаючись до суду із поданням про визначення частки у спільному майні боржника ОСОБА_4 , а саме квартири, розташованої за вищевказаною адресою, в межах виконавчого провадження відкритого за виконавчим листом щодо виконання додаткового покарання у виді конфіскації всього належного ОСОБА_4 майна, державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень.

Відсутність посилання на норми кримінального процесуального законодавства, якими врегульовано порядок виконання вироків суду, не є підставою для відмови в задоволенні подання, яке належним чином вмотивоване.

Крім того, державним виконавцем долучено достатньо доказів на підтвердження перебування на примусовому виконанні вироку суду відносно ОСОБА_4 , у частині конфіскації всього належного йому майна, та перебуванні у спільній сумісній власності у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Перелік майна, на яке не може бути звернуто стягнення за виконавчими документами, визначений в додатку до Закону України «Про виконавче провадження». Проте, до даного переліку квартири чи інші житлові приміщення належні боржникам не відносяться.

Квартира, є нерухомим майном, в розумінні статті ст. 181 ЦК України, та жодних обмежень щодо конфіскації даного виду майна, норми чанного законодавства не містять.

Що стосується заперечення сторони захисту про неналежне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає, що зазначені обставини стосуються дій державного виконавця в межах виконавчого провадження та можуть бути предметом окремого оскарження, однак не впливають на вирішення питання, передбаченого статтею 443 ЦПК України.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.12.2020 у справі № 639/2725/19, розгляд подання про визначення частки боржника має процесуальний характер і спрямований виключно на забезпечення виконання судового рішення.

Щодо доводів про наявність спору між співвласниками, суд зазначає, що сам факт перебування майна у спільній сумісній власності не свідчить про існування спору про право (постанова КЦС ВС від 17.12.2020 у справі № 639/2725/19).

Щодо доводів про наявність у боржника малолітньої дитини, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження зазначених обставин. Відповідно до статей 7681 ЦПК України, обставини, на які посилається сторона, підлягають доказуванню, однак таких доказів не подано.

Суд виходить з того, що державним виконавцем надані належні, допустимі та достатні докази на підтвердження належності майна на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та інших співвласників.

Крім того, з огляду на те, що провадження здійснюється у порядку виконання вироку суду, який набрав законної сили, суд не надає оцінки соціально-побутовим обставинам, які не впливають на вирішення питання про визначення частки боржника у спільному майні. Оскільки спір про право власності відсутній, а майно перебуває у спільній сумісній власності без визначених часток, подання державного виконавця є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 534, 535, 539 КПК України ст.ст.181, 368, 370 ЦК України, ст. 443 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», Конституції України, суд, -

У Х В А Л И В :

Подання задовольнити.

Визначити частку боржника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , якою він володіє спільно з іншими особами на праві приватної спільної сумісної власності, у розмірі 1/3 частки.

Роз`яснити, що визначена частка підлягає зверненню стягнення (конфіскації) у порядку виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом семи днів з моменту її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1