Ухвала суду № 137805839, 30.06.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/965/26

Провадження № 1-кс/0186/142/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2026 р. м.Шахтарське

Слідчий суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області - ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката - ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в м.Шахтарському, в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041380000200 від 02 травня 2026 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Звенигородка, Черкаської області, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за мобілізацією на посаді оператора 1-го відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів роти безпілотних наземних систем військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра неперебуваючого, несудимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.296 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

29 червня 2026 року слідчий СВ ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до слідчого судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.296 КК України, внесеним в рамках кримінального провадження №12026041380000200 від 02 травня 2026 року.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.296 КК України, в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають у тому, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, у зв`язку з чим, розуміючи тяжкість покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки характер та тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється останній, а також навички поводження з бойовими припасами та вогнепальною зброєю свідчать про підвищену небезпеку останнього. Також є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі, проти життя та здоров`я особи, про що свідчить очевидна психологічна спроможність підозрюваного вільно, виключно за своїм бажанням, без розумної причини самозахисту чи виконання державного або громадського обов`язку застосувати насильство відносно інших осіб.

Ухвалою слідчого судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2026 року підозрюваному ОСОБА_6 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 30 червня 2026 року.

Постановою керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 29 травня 2026 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 3 місяців, тобто до 03 серпня 2026 року.

У зв`язку з тим, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ст.177 КПК України, на даний час існують та не припинилися з часом, слідчий просить слідчого суддю продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , на строк досудового розслідування, тобто до 03 серпня 2026 року, без визначення розміру застави.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання про продовження строку тримання під вартою до підозрюваного, просили суд його задовільнити.

Підозрюваний з клопотанням слідчого не згідний, відмовився давати показання, просив передати його під особисту поруку командирам.

Захисник заперечував проти клопотання, подав суду письмові заперечення, які підтримав у судовому засіданні та зазначив, що порушено ч.1 ст.199 КПК України, у зв`язку з чим суд може прийняти рішення про повернення клопотання слідчого, так як воно подане з порушенням строку. Всім потерпілим відшкодована шкода, вони не заперечують про зміну запобіжного заходу. Підзахисний активно сприяє слідству, зацікавлений у швидкому розслідуванні справи. Щодо ризиків зазначив, що ризик переховування нівелюється тим, що підозрюваний сам з`явився в поліцію, відшкодував шкоду, знає про кримінальну відповідальність по ст.ст. 407, 408 КК України. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення нівелюється тим, що підозрюваний раніше не судимий, характеризується позитивно. Просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого, передати підозрюваного на поруки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . В разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить визначити заставу.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи свого клопотання, слідчий суддя дійшла до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину по ч.2 ст.146 КК України та тяжкого злочину по ч.4 ст.296 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Підозра ОСОБА_6 у скоєнні вказаних злочинів обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування доказами, по даному факту проводиться досудове розслідування.

Обставини вчинення інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень та обґрунтованість підозри, викладені слідчим у письмовому вигляді в клопотанні, висвітлювалися слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу відносно нього.

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) зазначив, що особа може бути затримана, відповідно до пункту 1 (с) статті 5 Конвенції, лише в рамках кримінального провадження, з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.

Також, не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або, навіть, притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Разом із тим, «обґрунтованість» підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи відомостей, які б задовільняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано «розумним», залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину. Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовільнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.

Таким чином, вивчивши подане клопотання та додані до нього докази, а також враховуючи тривалість проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважаю, що повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.296 КК України, є обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження.

03 травня 2026 року ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.296 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2026 року до підозрюваного ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з моменту фактичного затримання.

Постановою керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 29 червня 2026 року продовжено строк досудового розслідування даного кримінального провадження до трьох місяців, тобто до 03 серпня 2026 року. Як зазначено у постанові, необхідність продовження строку досудового розслідування до трьох місяців викликана необхідністю отримання висновків експертизи зброї та ряду судово-медичних експертиз, врученням підозрюваним повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, виконанням вимог ст.290 КПК України, проведенням інших слідчих (розшукових) дій.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя встановила, що доводи, викладені в клопотанні, є обґрунтованими, а вказані ризики об`єктивно існують, та обґрунтовуються тим, що ОСОБА_6 після повідомлення йому про підозру у вчиненні інкримінованих йому злочинів, один з яких є тяжким, усвідомлюючи тяжкість покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки характер та тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється останній, та навички поводження з бойовими припасами та вогнепальною зброєю свідчать про підвищену небезпеку останнього. Також є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі, проти життя та здоров`я особи, про що свідчить очевидна психологічна спроможність підозрюваного вільно, виключно за своїм бажанням, без розумної причини самозахисту чи виконання державного або громадського обов`язку застосувати насильство відносно інших осіб.

Оцінюючи обґрунтованість зазначених ризиків, виходжу також з наступного.

Так, у справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 року в справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 року в справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 року в справі «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року в справі «Летельєр проти Франції»).

ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте, й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.

Відповідно ст.178 КПК України враховую вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 , тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, обставини їх вчинення, покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винуватим, а також особу підозрюваного, який є військовослужбовцем, несудимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей.

З урахуванням наведених обставин, приходжу до висновку про те, що ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, є реальними.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Вказані обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу, як особисте зобов`язання.

Щодо пропозиції передачі підозрюваного під особисту поруку ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , слідчий суддя, попри їхні особисті запевнення, висловлені в судовому засіданні, та заяви, додані до заперечення захисника, приходить до висновку, що такий запобіжний захід є недостатнім стримуючим фактором і не може в повній мірі гарантувати нівелювання встановлених ризиків, зважаючи на характер і суспільну небезпеку висунутої підозри.

Насильницький та виключно небезпечний характер дій підозрюваного підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами клопотання.

Вказані у повідомленні про підозру тілесні ушкодження свідчать про особливу жорстокість та очевидну насильницьку спрямованість дій, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 . За таких обставин, застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави (навіть у мінімальному чи будь-якому іншому розмірі) прямо суперечить завданням кримінального судочинства та принципам забезпечення безпеки учасників процесу і суспільства.

Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні двох злочинів, один з яких є тяжким, вважаю за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховую вимоги ч.3 ст.183 КПК України, розмір застави не визначається, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у злочинах, вчинених із застосуванням насильства.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи характеризуючі дані підозрюваного, те, що він обґрунтовано підозрюється в скоєнні двох злочинів, один з яких є тяжким, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, вважаю за необхідне продовжити відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 35 днів, до 03 серпня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування даного кримінального провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-187, 193-199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого СВ ВП №3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , задовільнити.

Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою строком на 35 (тридцять п`ять) днів - з 12:37 години 30 червня 2026 року по 12:37 годину 03 серпня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слідчий суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1 .

Ухвала оголошена, копію ухвали отримав «___» червня 2026 року о «_____» годині «____» хвилин.

? ? ? ? ? ? ? _______ ОСОБА_6 .