Рішення № 137805809, 30.06.2026, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 337/81/26

2/180/397/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нанічкіної Н.М.

з секретарем судового засідання Лебедєвою К.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 11.05.2025-100001157 від 11.05.2025 року у розмірі 13950,00 гривень, а також судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи, своїм правом на подачу відзиву не скористався; заяви, клопотання відсутні.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З наданих позивачем доказів вбачається, що 11.05.2025 року ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 11.05.2025 року за посиланням https://sgroshi.com.ua/informaciya-o-kompanii згідно ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» (а.с.18-19).

ОСОБА_1 було підписано підтвердження укладання кредитного договору одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е766.

ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору № 11.05.2025-100001157 від 11.05.2025 року кредитні кошти у розмірі 4500 гривень; строк, на який надається кредит 140 днів з дня його надання; дата повернення (виплати) кредиту 27.09.2025 року; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом.

Згідно інформації ІPay.ua, за договором № 11.05.2025-100001157 11.05.2025 року здійснено переказ коштів у розмірі 4500,00 гривень на картку № НОМЕР_1 (а.с.10).

У зв`язку з невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору утворилась заборгованість у розмірі 13950,00 гривень, яка складається з: основного боргу 4500,00 гривень, проценів 6300,00 гривень, комісій 900,00 гривень та штрафів 2250,00 (а.с.11-13).

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ст.ст.1048-1052, 1054 ЦК України істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі, є: сума кредиту, строк кредитування, умови і порядок його видачі та повернення, відсоткова ставка, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Договір кредиту має бути укладений у письмовій формі (у вигляді паперового документу або у електронному).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

ОСОБА_1 підписала кредитний договір № 11.05.2025-100001157 одноразовим ідентифікатором, чим погодила його умови, та отримала кредитні кошти в сумі 4500 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 .

Згідно положень статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору.

За статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачкою за договором виконав: надав у розпорядження відповідачки кредитні кошти. Відповідачка свої зобов`язання перед кредитодавцем щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог: за договором від 11.05.2025 року мається прострочення виконання грошового зобов`язання, що підтверджено належними доказами. Тому, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості по тілу кредита, процентам та комісії підлягають задоволенню.

Разом з тим, щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача неустойки (штрафу) в розмірі 2250,00 грн., суд зазначає наступне.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування.

Кредитний договір укладено 11.05.2025 року, тобто під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п.18 Перехідних положень ЦК України.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, вимога про стягнення неустойки не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладне, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, стягнувши з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 11.05.2025-100001157 у розмірі 11700,00 гривень, яка складається з: основного боргу 4500,00 гривень, процентів 6300,00 гривень та комісії 900,00 гривень.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує приписи статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений при поданні позову у розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями ст.ст.12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №11.05.2025-100001157 від 11.05.2025 року у розмірі 11700,00 гривень, яка складається з: основного боргу 4500,00 гривень, процентів 6300,00 гривень, комісії 900,00 гривень, а також стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених в ч.2 ст.354 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул.Саксаганського, 133-А, м.Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 30.06.2026 року.

Суддя: Н. М. Нанічкіна