Ухвала суду № 137804984, 24.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32601/24

Провадження № 2-п/761/135/2026

УХВАЛА

24 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участі секретаря Гончаренка Ю.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника заявника (відповідача) ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення від 03.07.2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява представника відповідача про перегляд заочного рішення.

Необхідність перегляду заочного рішення відповідач обґрунтовує тим, що відповідач не отримував від суду жодних повідомлень та судових повісток, а тому, не був обізнаним про судовий розгляд даної цивільної справи, що як наслідок позбавило можливості на подання до суду доказів, які спростовують обґрунтованість позовних вимог. Так, відповідач стверджує, що він був позбавлений права бути ознайомленим з позовними вимогами, надати відзив та пояснення, приймати участь у вивченні доказів, подати та витребувати додаткові документи та заявляти клопотання про проведення експертизи, що є важливим і в ході судового розгляду неодмінно вплинули б на винесення законного та обґрунтованого рішення по справі.

Звертає увагу, що договір позики, був наданий не у вигляді оригіналу документа, а у формі нотаріально завіреного перекладу. При цьому сама по собі наявність нотаріального посвідчення перекладу не підтверджує достовірність змісту документа, справжність підписів сторін чи факт його фактичного укладення. При цьому, віповідач зазначає, що оригіналу договору позики №1/4/11/2023 у позивача немає, оскільки договір позики не укладався.

Ухвалою суду від 08.06.2026р. вказану заяву було прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 11.06.2026, яке в подальшому було відкладено на 24.06.2026 року.

11.06.2026 року від представника позивача надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, відповідно до яких сторона позивача заперечувала, посилаючись на те, що відповідача повідомлено належним чином, заява про перегляд заочного рішення не містить жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник заявника (відповідача) заяву підтримав та просив задовольнити.

Представник позивача заперечувала проти задоволення даної заяви.

Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши подану заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

03.07.2025 року Шевченківським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення у справі № 761/32601/24 та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в розмірі 18 657, 63 дол. США та судовий збір у розмірі 5 906, 80 грн. В іншій частині відмовлено.

Стосовно наявності підстав для скасування судом заочного рішення, суд зауважує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, судом вживалися заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд цивільної справи.

Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 по 04.10.2024р.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача про його неповідомлення про судовий розгляд цивільної справи, є безпідставними.

Варто зауважити, що судом також вживалися заходи щодо направлення повісток за останім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача, однак конверти повернулися з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Щодо доводів представника заявника, що за номером телефону жодних повідомлень і телефонограм про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання, як це передбачено ч. 13 ст. 128 ЦПК України, відповідач не отримував, слід зазначити наступне.

Так, дійсно, відповідно до ч.13 ст.128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже, для повідомлення учасника справи з використанням засобів мобільного зв`язку, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), суд може виключно за наявності відповідної письмової заяви учасника справи. Проте, в матеріалах справи відсутня вказана заява відповідача.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.01.2025р. у справі №761/17092/19 зазначено "Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Матеріали справи не містять доказів щодо наявності в ОСОБА_3 електронного кабінету, як і не містять жодних належних та допустимих доказів надсилання йому судової повістки про виклик до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому не є належним повідомленням ОСОБА_3 про дату, час і місце розгляду цієї справи довідка про доставку SMS повідомлення про виклик його до суду першої інстанції на 20 березня 2023 року, оскільки за загальним правилом повідомлення учасників справи засобами мобільного зв`язку не відповідає встановленому порядку вручення судової повістки. Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, апеляційний суд на наведене уваги не звернув, не врахував, що апеляційна скарга подана особою, належних доказів повідомлення якої про розгляд справи в матеріалах справи немає, тому дійшов до передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. Внаслідок відмови ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою порушено його право на визначений статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод доступ до правосуддя, частиною якого є право на апеляційне оскарження.".

Суд зауважує, що представником заявника не надано жодного доказу на обгрунтування заперечень щодо позовних вимог, які містяться в заяві про перегляд заочного рішення, тоді як тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається саме на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, лише за сукупності одночасно вказаних умов у суду є підстави для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що підстави для застосування ст. 288 ЦПК України відсутні, а тому, заяву представника заявника ОСОБА_4 - адвоката Соколова А.О. слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 260, 287, 288, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення від 03.07.2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали буде складено 26.06.2026 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА