Ухвала суду № 137804764, 11.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10053/26 1-кс/760/5247/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при ОСОБА_2 , за участю слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , представника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 22026101110000206 від 16.02.2026, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 22026101110000206 від 16.02.2026, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026101110000206 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2026, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Як зазначається у клопотанні, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка будучи службовою особою та займаючи посаду директора ТОВ «ВАРТЕК» (ЄДРПОУ 45759193), основним видом діяльності якого є комп`ютерне програмування, та яке має статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, та яке надає право на бронювання працівників від призову на військову службу під час мобілізації, з корисливих мотивів виник злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, шляхом зниження мобілізаційного потенціалу та організації ухилення громадян України призовного віку від військового призову під час дії воєнного стану, які підлягають мобілізації, шляхом їх включення до числа співвласників критично важливого підприємства ТОВ «ВАРТЕК», та отримання бронювання, без фактичного виконання ними функціональних (посадових) обов`язків.

На виконання свого злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, в особливий період громадянка України ОСОБА_4 , в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 04.02.2026, встановила контакт та почала спілкування за допомогою мобільного телефону з військовозобов`язаним громадянином України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Далі, діючи умисно, громадянка України ОСОБА_4 , 19.03.2026 о 19 год. 11 хв., перебуваючи в невстановленому розслідуванням місці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на виконання свого злочинного умислу щодо перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, шляхом бронювання військовозобов`язаних осіб з метою ухилення останніми від проходження військової служби за грошову винагороду, використовуючи месенджер «WhatsApp», прив`язаного до мобільного номера НОМЕР_1 на номер телефону ОСОБА_7 : НОМЕР_2 надіслала повідомлення про можливість оформлення та надання йому статусу заброньованої особи.

У подальшому, 20.03.2026, близько 16:00 год. громадянка України ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на виконання свого злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, організацію ухилення від військового призову під час дії воєнного стану громадянами України, які підлягають мобілізації, з метою реалізації свого злочинного умислу, перебуваючи у закладі «Frankly», що розташований за адресою: вул. Івана Франка, буд. 9, під час особистої зустрічі з громадянином України ОСОБА_7 , запропонувала останньому, за грошову винагороду в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) доларів США щомісячно та 500 (п`ятсот) доларів США разової оплати послуг нотаріуса, здійснити його бронювання.

З цією метою, для отримання статусу заброньованої особи, необхідно здійснити реєстрацію ОСОБА_7 , як співвласника критично важливого підприємства ТОВ «ВАРТЕК» з передачею йому частки у статутному капіталі, проте без фактичного виконання ним функціональних (посадових) обов`язків

Цього ж дня, після обговорення деталей здійснення бронювання, та передачі ОСОБА_7 ОСОБА_4 у майбутньому частини грошових коштів в сумі 1350 доларів США, з яких 850 (вісімсот п`ятдесят) доларів США за березень місяць та 500 (п`ятсот) доларів США разової оплати послуг нотаріуса, зайшли до офісу нотаріуса, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 9, де ОСОБА_4 , будучи службовою особою та займаючи посаду директора ТОВ «ВАРТЕК» (ЄДРПОУ 45759193) діючи умисно, з метою перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, в особливий період, шляхом зниження мобілізаційного потенціалу, здійснила реєстрацію ОСОБА_7 як співвласника компанії ТОВ «ВАРТЕК» з часткою володіння статутного капіталу у розмірі 25% (двадцять п`ять відсотків) шляхом укладення договору купівлі-продажу та підписання акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВАРТЕК».

Одночасно з викладеним, ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_4 підписано довіреність на ім`я останньої, щодо правової можливості на вчинення будь-яких юридичних дій критично важливого підприємства ТОВ «ВАРТЕК», з метою отримання можливості ОСОБА_4 і надалі керувати компанією та затвердити у такий спосіб фактичне не виконання ним посадових обов`язків.

Внаслідок вищевказаних злочинних дій ОСОБА_4 , направлених на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, надало змогу 24.03.2026 отримати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , типу відстрочки: «бронювання» до 04.07.2026.

Того ж дня, о 18 год. 20 хв. ОСОБА_7 , на виконання вказівок та за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 , прибув до закладу «VeryWell», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В. Чорновола, 29, де передав останній білий конверт, з грошовими коштами у сумі 1350 (одна тисяча триста п`ятдесят) доларів США, в якості сплати за оформлення бронювання від проходження військової служби, а саме: 850 (вісімсот п`ятдесят) доларів США за один місяць бронювання, а також за послуги нотаріуса у розмірі 500 (п`ятсот) доларів США.

При цьому, перебуваючи на вулиці біля приміщення закладу «VeryWell» за адресою: м. Київ, вул. В. Чорновола, 29, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, запланували наступну зустріч на 07.04.2026, для передачі грошових коштів в якості щомісячної оплати послуг ОСОБА_4 за надання типу відстрочки: «бронювання» для ОСОБА_7 та його фіктивного включення до числа співвласників критично важливого підприємства ТОВ «ВАРТЕК».

07.04.2026, слідчим слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України проведено невідкладний обшук громадського закладу харчування під назвою «Very Well Cafe», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого, у громадянки ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено наступне, а саме:

- паперовий конверт білого кольору, всередині якого міститься 25 купюр номіналом у 100 доларів США та одна купюра номіналом 50 доларів США, на загальну суму 2 550 доларів США, з яких купюра номіналом у 50 доларів США з номером JB01722261B та одна купюра номіналом у 100 доларів США з номером KH00697603A є справжніми грошовими коштами, а 24 купюри номіналом у 100 доларів США є імітаційними засобами з ідентичним на них номерами KF33008773C;

- паперовий конверт білого кольору, всередині якого містяться предмети схожі на грошові кошти, на загальну суму 3 350 доларів США, з яких 33 купюри номіналом у 100 доларів США та одна купюра номіналом у 50 доларів США;

- мобільний телефон марки «iPhone 16 Pro Max», золотистого кольору (з паролем).

Так, 08.04.2026 постановою слідчого ГУ СБУ у м. Києві та Київській області виявлені та вилучені в ході проведення обшуку речі, які належать ОСОБА_4 , визнано речовими доказами у розслідуваному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання, необхідно накласти арешт на вказане майно.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання з указаних у ньому підстав. Просив долучити до матеріалів клопотання постанову про направлення на експертизу, а також постанову про визнання указаних речей речовим доказом.

Власник майна та представник власника майна заперечували щодо задоволення клопотання. Попередньо, представник власника майна надіслав до суду заперечення. Заперечення аргументовані тим, що, на думку адвоката, органом досудового розслідування був пропущений строк на звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 170 КПК України.

Додатково у своїх запереченнях адвокат наголошував, що предмети схожі на грошові кошти, у білому паперовому конверті, всередині якого містяться предмети схожі на грошові кошти, на загальну суму 3350 доларів США, з яких 33 купюри номіналом у 100 доларів США та одна купюра номіналом у 50 доларів США не є предметом кримінального правопорушення, а належать на праві приватної власності власнику майна ОСОБА_4 , як особисті кошти та заощадження, набуті на законних підставах ( ОСОБА_4 перебуває на обліку як фізична особа-підприємець).

Дослідивши клопотання та матеріали справи, заслухавши думки сторін, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Під час судового розгляду встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026101110000206 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2026, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

08.04.2026 органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Також судом встановлено, що 07.04.2026 у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України проведено невідкладний обшук приміщення громадського закладу харчування «Very Well Cafe», під час якого у ОСОБА_4 виявлено та вилучено паперові конверти з грошовими коштами та предметами, зовні схожими на грошові кошти, а також мобільний телефон марки «iPhone 16 Pro Max.

Постановою слідчого від 08.04.2026 вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22026101110000206, оскільки орган досудового розслідування вважає, що вони могли бути предметом кримінально протиправних дій, зберегли на собі їх сліди та можуть містити відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Слідчим суддею також встановлено, що клопотання подано з метою забезпечення збереження речових доказів та можливої конфіскації майна як виду покарання.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій або набуті кримінально протиправним шляхом.

При вирішенні питання про накладення арешту на майно як речовий доказ слідчий суддя перевіряє не лише факт визнання такого майна речовим доказом постановою слідчого, а й наявність достатніх підстав вважати, що відповідне майно має ознаки, передбачені ст. 98 КПК України, а також необхідність забезпечення його збереження для досягнення завдань кримінального провадження.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлені підстави арешту є виправданими, а переслідувані цілі можуть бути досягнуті через застосування до майна саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Щодо накладення арешту на паперовий конверт білого кольору, всередині якого містяться предмети схожі на грошові кошти, на загальну суму 3 350 доларів США, з яких 33 купюри номіналом у 100 доларів США та одна купюра номіналом у 50 доларів США, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів клопотання, орган досудового розслідування просив накласти арешт на зазначені кошти як з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом із тим, відповідно до вимог ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів допускається лише за наявності достатніх підстав вважати, що відповідне майно відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України, тобто було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, є предметом кримінально протиправних дій або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ обставин кримінального провадження.

Сам по собі факт визнання майна речовим доказом постановою слідчого не є безумовною підставою для накладення арешту, оскільки слідчий суддя зобов`язаний перевірити наявність належного правового та фактичного обґрунтування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

У поданому клопотанні та доданих до нього матеріалах відсутні конкретні відомості, які б свідчили про зв`язок паперового конверта з предметами, схожими на грошові кошти на суму 3 350 доларів США, із інкримінованим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням. Органом досудового розслідування не наведено доказів того, що саме ці грошові кошти були одержані внаслідок кримінально протиправних дій, використовувалися як засіб їх вчинення або були предметом домовленостей між учасниками подій.

Натомість стороною захисту заявлено заперечення щодо арешту вказаного майна та зазначено, що зазначені кошти належать ОСОБА_4 на праві приватної власності та є її особистими заощадженнями, набутими на законних підставах у межах здійснення підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця, до заперечень була додана податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця. Будь-яких доказів, які б спростовували такі доводи або підтверджували незаконне походження зазначених коштів, стороною обвинувачення до суду не подано.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що у частині накладення арешту на паперовий конверт білого кольору із предметами, схожими на грошові кошти, на загальну суму 3 350 доларів США, клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 167, 170 - 175, 309, 372, ч. 2 ст.376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 07.04.2026 в ході проведення невідкладного обшуку громадського закладу харчування під назвою «Very Well Cafe», що розташований за адресою: м. Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, 29а, а саме:

- паперовий конверт білого кольору, всередині якого міститься 25 купюр номіналом у 100 доларів США та одна купюра номіналом 50 доларів США, на загальну суму 2 550 доларів США, з яких купюра номіналом у 50 доларів США з номером JB01722261B та одна купюра номіналом у 100 доларів США з номером KH00697603A є справжніми грошовими коштами, а 24 купюри номіналом у 100 доларів США є імітаційними засобами з ідентичним на них номерами KF33008773C;

- мобільний телефон марки «iPhone 16 Pro Max», золотистого кольору (з паролем).

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1