Постанова № 137804757, 11.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/151/26

3/760/1144/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Єреван, Вірменія, громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 09.10.2007, Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області, працевлаштованого у Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

11.03.2024 о 13 год. 00 хв. в м. Києві за адресою свого працевлаштування - Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (розташована в Солом`янському районі місті Києва) ОСОБА_1 вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а саме: перебуваючи на посаді начальника 3-го відділу Департаменту кіберзахисту Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - Держспецзв`язку), як суб`єкт відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідно до п.п. "г" п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про запобігання корупції" (далі -Закон), будучи військовою посадовою особою Держспецзв`язку, в порушення вимог ч. 1 ст. 46 Закону, подав завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації за 2023 рік ( унікальний ідентифікатор документа - e741629-354d-4020-90bc-7b9b50b7bea6), які відрізняються від достовірних на суму понад 150 прожиткових мінімумів для працезданих осіб, встановлених на дату подання декларації, а саме на суму 1 450 232 грн. 00 коп., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Дата виявлення правопорушення - 02.01.2026.

Дата вчинення правопорушення - 11.03.2024.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненому правопорушенні не визнав та вказав, що у протоколі про адміністративне правопорушення не встановлено факту користування зазначеною квартирою протягом періоду, який вимагає декларування. Також зазначив, що дійсно оплачував комунальні та інші платежі за квартиру, яка належить його матері, однак вказане не підтверджує факту перебування такого об`єкту саме в нього на праві користування, а лише вказує на те, що він, як син, піклується про свою матір, яка є особою з інвалідністю 3 групи. Просив закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Добрянська О.Д. просила закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. На підтвердження своєї позиції надала письмові пояснення, які обгрунтовуються наступним.

Так, на переконання захисника, у протоколі про адміністративне правопорушення не визначений точний період протягом якого ОСОБА_1 та його дружина, ймовірно, користувалися квартирою, яка належить ОСОБА_2 . При цьому, уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що ОСОБА_1 та його дружина протягом грудня 2023 року та, зокрема, 31 грудня 2023 року, здійснювали оплату за товари і послуги зі своїх банківських платіжних карток в аптеках, ветеринарній клініці, закладах торгівлі, які розташовані в селі Софіївська Борщагівка Київської області. Натомість, ОСОБА_1 не заперечує користування квартирою матері (за адресою: АДРЕСА_3 ) з 03 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, відомості про це він відобразив у виправленій декларації за 2023 рік, поданій на виконання вимоги Національного агентства з питань запобігання корупції. Однак, період з 03 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року не відповідає одній з ознак, визначеній у частині другій статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки: право користування виникло 03 грудня 2023 року - менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду (31 грудня 2023 року); вказаний період становить 29 календарних днів - менше половини днів протягом звітного періоду (365/2=183). Таким чином, термін користування квартирою з 03 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року не є тим періодом, який підлягає декларуванню у силу вимог частини другої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції». Крім того, зазначає, що сплата протягом 2023 року комунальних та інших платежів за квартиру, яка належить матері ОСОБА_1 , не підтверджує факт перебування такого об?єкта на праві користування. Також зазначила, що у протокол про адміністративне правопорушення не визначена вартість квартири на момент її набуття у власність або останньої грошової оцінки, а інформація Київського науково-дослідного інституту судових експертиз не є висновком судового експерта, не містить висновків щодо вартості саме квартири, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , не містить підписів осіб, які проводили оцінку, роз`яснення їм кримінальної відповідальності за надання завідомо неправдивого висновку, не містить розділів, що розкривають зміст проведених процедур та інших необхідних відомостей та реквізитів. При цьому, дійсна вартість квартири, набутої ОСОБА_2 у 2020 році, за адресою: АДРЕСА_3 , становить 416 500 гривень, що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 10 вересня 2020 року. При цьому, сума 416 500 гривень, не перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у 2023 році. Більш того, ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні у матеріалах повної перевірки декларації, проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції, не визначено, що ОСОБА_1 набув право користування квартирою на підставі правочину, де була визначена вартість об`єкта нерухомості. Отже, навіть у випадку користування квартирою з 01 січня по 31 грудня 2023 року, ОСОБА_1 не був зобов`язаний визначати у декларації вартість такого об`єкта нерухомості, а обрав би позначку «Невідомо». Тож, ОСОБА_1 не мав обов`язку зазначати вартість чи проводити попередню оцінку квартири, недекларування якої ставиться йому у провину.

Прокурор Стояновський Є.О. зазначив, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ним правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП доведена, тому, беручи до уваги особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності за корупційне діяння, просив притягнути його до відповідальності та накласти стягнення у межах санкції зазначеної частини вказаної статті у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень 00 копійок.

Свідок ОСОБА_3 , яка була допитана у судовому засіданні, призначеному на 23 квітня 2026 року, пояснила, що ОСОБА_1 та його дружина є її давніми друзями та часто приїздять до приватного будинку, за адресою: АДРЕСА_4 , а в період з 01 січня 2023 по 19 червня 2023 року проживали у будинку за вказаною адресою.

Свідок ОСОБА_4 , який був допитаний у судовому засіданні, призначеному на 23 квітня 2026 року, пояснив, що ОСОБА_1 є його зятем та з 20 червня 2023 року до початку грудня 2023 року, ОСОБА_1 з дружиною проживав за адресою: АДРЕСА_5 . Додатково зазначив, що в цей період діти проживали у вказаній квартирі окремо, оскільки на цей період він з дружиною проживали в місті Бориспіль.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Добрянської О.Д., доводи прокурора Стояновського Є.О., свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення №1 від 02.01.2026 (а.с.1-9); обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією від 17.10.2025 (а.с.13-18); лист Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України № 21/02-11932/2025 від 05.11.2025 (а.с.22); витяг з Реєстру декларацій (а.с.23-29) та інші докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов наступного.

Вирішуючи питання про наявність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Стаття 129 Конституції України передбачає, що розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Розглядаючи дану справу, суд виходить з того, що норма ч.4 ст.172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинау ми другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до положень п.п. «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.

Судом встановлено, що 16.01.2016 ОСОБА_1 прийняв військову присягу в Інституті спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". 18.06.2018 ОСОБА_1 ознайомився з вимогами ЗУ "Про запобігання корупції". Наказом голови Держспецзв`язку «Про особовий склад» від 30.11.2021 № 718-ос з 01.12.2021 призначений на посаду начальника 3 відділу Департаменту кіберзахисту Адміністрації Держспецзв`язку, з 01.11.2025 ОСОБА_1 наказом Голови Держспецзв`язку "Про особовий склад" від 30.10.2025 № 1179-ос зарахований у розпорядження Голови Держспецзв`язку. (відповідь заступника Голови Держспецзв`язку від 05.11.2025 № 21/02-11932/2025, а.с. 22).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 ЗУ "Про військову службу" військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Відтак, ОСОБА_1 є військовою посадовою особою Держспецзв?язку, тобто суб`єктом, на якого поширюється дія Закону та є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того норма ч.4 ст.172-6 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.

Згідно з п.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони або обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 45 Закону особи, зазначені у п. 1 п.п. «а», «в» «г» п. 2 частини першої статті 3 Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до п. п. 3, 4, 5 р. II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21, суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації. Перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки. Суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи викладене, на початку заповнення вищевказаної декларації ОСОБА_1 ознайомився із зазначеним Порядком, про що проставив відповідну відмітку.

Окрім того, після заповнення всіх розділів вказаної декларації він ознайомився із внесеними до неї відомостями та проставив відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подав цю декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 51-3 Закону повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може проводитися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. Процедуру проведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено Порядком проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21.

Так, за результатами повної перевірки декларації, щорічної 2023 рік, унікальний ідентифікатор документа - e741629-354d-4020-90bc-7b9b50b7bea6, поданої ОСОБА_1 , начальником відділу адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, встановлено, що суб`єкт декларування при поданні декларації вказав недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 1 450 232 грн. 00 коп.

Вказаний висновок затверджено 17.10.2025 Заступником Голови Національного агенства з питань запобігання корупції.

В обгрунтування зазначеного висновку покладено наступне.

Так, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу обов?язків з проведення перевірок від 13.06.2025 уповноваженою особою Національного агентства - головним спеціалістом першого відділу Управління проведення повних перевірок ОСОБА_5 (далі - уповноважена особа Національного агентства) проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, унікальний ідентифікатор документа - e741629-354d-4020-90bc-7b9b50b7bea6 (далі - декларація), поданої ОСОБА_1 , начальником відділу адміністрації Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України (далі - суб?єкт декларування), до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), 11.03.2024.

За результатами перевірки встановлено, що суб?єкт декларування не дотримав вимог п.2 ч.1 ст.46 Закону, зазначивши у декларації недостовірні відомості, а саме у розділі 3 «Об?єкти нерухомості» декларації, суб?єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, обравши позначку про відсутність об?єктів для декларування в цьому розділі.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у суб?єкта декларування та члена сім?ї (дружини) у звітному році та станом на 31.12.2023 відсутні об?єкти нерухомості, які належать їм на праві власності.

Суб?єкт декларування пояснив, що у нього та члена сім?ї (дружини) у 2023 році не було постійного місця проживання, що обумовлено службовою необхідністю та безпековими обставинами, з огляду на їх місце роботи.

Уповноваженою особою Національного агентства під час аналізу фінансового та майнового стану суб?єкта декларування встановлено, що впродовж звітного року він здійснював оплату за товари та послуги зі своїх банківських платіжних карток в аптеках, ветеринарній клініці, закладах торгівлі, підприємствах громадського харчування та сфери обслуговування, які розташовані в с. Софіївська Борщагівка, Київська обл., більшість з яких розташовані на просп. Героїв Небесної Сотні. Такі платежі здійснювались, в тому числі, протягом грудня 2023 року та, зокрема, 31 грудня.

Член сім?ї (дружина) також здійснював платежі у звітному році та окремо 31 грудня 2023 року зі своїх банківських платіжних карток за товари та послуги підприємствам, які розташовані на просп. Героїв Небесної Сотні в с. Софіївська Борщагівка Київської області.

При цьому платежі здійснювались поза робочий час та у вихідні дні.

Крім того, суб?єкт декларування упродовж 2023 року сплачував комунальні платежі на користь ТКМЦ «Софіївка» (код ЄДРПОУ 37228239) з призначенням платежів «оплата за комунальні послуги. Платник ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 »; ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ МАЄТОК-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 43589279) з призначенням платежів «по о/р НОМЕР_2 від ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 »; ТОВ «Київська обласна ЕК» (код ЄДРПОУ 42094646) з призначенням платежів «за електроенергію 006919975141 від ОСОБА_1 »; АТ «Київоблгаз» (код ЄДРПОУ 20578072) з призначенням платежів «за послуги згідно рахунку НОМЕР_3 платник ОСОБА_1 », що підтверджується інформацією банку.

Мати суб?єкта декларування у 2020 році придбала у власність квартиру загальною площею 41,7 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна НОМЕР_4 .

Враховуючи викладене, наявні підстави вважати, що вказана квартира перебувала у користуванні суб?єкта декларування та члена сім?ї (дружини) станом на останній день звітного періоду та протягом не менше половини днів протягом звітного періоду, а пояснення суб?єкта декларування не відповідають дійсності.

За інформацією Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, станом на 31.12.2023 вартість квартири в середньому становила 1 450 232,00 гривні.

Суб?єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 1 450 232,00 гривні.

Таким чином, суб?єкт декларування у розділі 3 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 1 450 232,00 грн, чим не дотримав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону.

Відповідно до Форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка затверджена наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 449/21, на початку заповнення декларації суб?єкт декларування ознайомлюється з Правилами заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Після ознайомлення проставляється відповідна відмітка. Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону (у редакції, чинній станом на дату подання суб?єктом декларування декларації) упродовж тридцяти днів після подання декларації суб?єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

Суб?єкт декларування не скористався правом подати виправлену декларацію.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 Закону у разі самостійного виявлення суб?єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абз. 1 цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб?єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом із поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб?єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті Національним агентством під час повної перевірки цієї декларації.

Суб?єкт декларування - ОСОБА_1 не скористався правом направити лист із поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін.

Суб?єкт декларування при поданні декларації підтвердив достовірність вказаних відомостей, правом подати виправлену декларацію не скористався та не направив листа з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на дату подання декларації становив 3 028,00 гривень.

Таким чином, суб?єкт декларування зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 1 450 232,00 грн, що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

За результатами повної перевірки декларації щодо з?ясування достовірності задекларованих відомостей, встановлено, що суб?єкт декларування при поданні декларації зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 1 450 232,00 грн, що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації (11.03.2024).

Суд відхиляє позицію сторони захисту стосовно того, що у протоколі про адміністративне правопорушення, не визначено точний період користування квартирою, з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції», у декларації зазначаються відомості про: об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції» дані про об`єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб`єкта декларування або членів його сім`ї, зазначаються в декларації, якщо такий об`єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови що право володіння або користування виникло у суб`єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

З аналізу викладеного слідує, що право користування може підтверджуватись не лише правовстановлюючими документами, а й сукупністю фактичних даних, що свідчать про реальне використання об`єкта в часовому проміжку, що відповідає встановленим та зазначеним вище вимогам Закону.

В матеріалах справи міститься CD-R диск з матеріалами повної перевірки (Додаток № 2 до листа НАЗК від 17.10.2025 № 41-01/84982-25), зміст якого було досліджено в судовому засіданні в сукупності з іншими матеріалами справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 протягом 2023 року систематично здійснював оплату комунальних послуг за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 . Платежі здійснювалися на користь управителя будинку, постачальників електричної енергії та природного газу із зазначенням конкретної адреси вказаного об`єкта нерухомості. Крім того, як ОСОБА_1 , так і його дружина упродовж звітного періоду, у тому числі у грудні 2023 року та безпосередньо 31 грудня 2023 року, здійснювали розрахунки за товари та послуги у закладах торгівлі, громадського харчування, аптеках та інших об`єктах сфери обслуговування, розташованих у безпосередній близькості до вказаного житлового комплексу.

Вказане спростовує позицію сторони захисту стосовно сплати комунальних платежів, як допомоги матері, а не як підтвердження факту користування об`єктом нерухомого майна, оскільки наведені в сукупності обставини та їх сиситематичність, а не сам факт сплати комунальних платежів, свідчать про використання ОСОБА_1 незадекларованого об`єкту нерухомості.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність у ОСОБА_1 фактичного зв`язку із зазначеним об`єктом нерухомості та його використання як місця проживання, а тому спростовують доводи сторони захисту про відсутність доказів користування квартирою.

Доводи сторони захисту стосовно витрат на оплату комунальних послуг внаслідок допомоги матері ОСОБА_1 , яка є є інвалідом ІІІ групи, не підтверджуються належними доказами щодо скрутного матеріального становища останньої, а відтак необхідності допомоги сина.

Також суд враховує, що пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо проживання ОСОБА_1 у різні часові проміжки 2023 року за іншими адресами не спростовують встановленого факту користування квартирою у с. Софіївська Борщагівка, оскільки сам по собі факт тимчасового проживання (користування) особи об`єктом нерухомого майна за однією адресою не виключає можливості одночасного користування іншим об`єктом нерухомості, відомості про який підлягають декларуванню відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Окрім того, варто зазначити, що окрім пояснень свідків, які зокрема перебувають в дружніх та родинних зв`язках з ОСОБА_1 факт проживання останнім за різними адресами протягом 2023 року не підтверджено жодними іншими доказами (як до прикладу квитанції про сплату комунальних послуг чи банківських виписок про компенсацію таких послуг власникам житла, банківських виписок стосовно розрахунків, що були б проведені поблизу таких об`єктів нерухомого майна, тощо), які б в сукупності свідчили про дійсний факт проживання за вказаними ОСОБА_6 та свідками адресами в місті Києві.

Окрім того, відповідно до пояснень свідка ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та його дружина самостійно проживали за адресою: АДРЕСА_5 , оскільки він та його дружина в той період проживали в місті Борисполі, що не може достовірно свідчити про безпосередню обізнаність свідка про такий факт, оскільки очевидцем безпосереднього постійного місця проживання ОСОБА_1 він бути не міг.

Також, суд не бере до уваги доводи сторони захисту про те, що інформація Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо середньої вартості квартири не є висновком судового експерта, не містить розділів що розкривають зміст проведення процедур, підписів осіб, які проводили оцінку, роз`яснення їм кримінальної відповідальності за надання завідомо неправдивого висновку та інших необхідних відомостей та реквізитів, з огляду на таке.

Відповідно до листа директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, за результатами аналізу пропозицій до продажу житлової нерухомості у Київській області, відповідно до зазначеної в доступних джерелах інформації встановлено, що вартість квартири, загальною площею 41,7 кв.м, житловою площею 14,8 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 31.12.2023 в середньому становила: 1 450 232 грн.

Той факт, що зазначений документ не є висновком судового експерта у процесуальному розумінні Закону України «Про судову експертизу», сам по собі не свідчить про його недопустимість чи неналежність як доказу, оскільки закон не вимагає обов`язкового проведення судової експертизи для встановлення вартості об`єкта нерухомості при здійсненні повної перевірки декларації або складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували визначену Національним агентством вартість квартири або свідчили про істотну недостовірність відомостей, наданих Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Саме по собі посилання захисника на договір купівлі-продажу квартири від 2020 року не може свідчити про її ринкову вартість станом на 31 грудня 2023 року, оскільки ціна придбання майна та його ринкова вартість на іншу дату не є тотожними поняттями.

Суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що відсутність у ОСОБА_1 обов`язку проводити попередню оцінку квартири автоматично виключає наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Дійсно, відповідно до Роз`яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 11 серпня 2016 р. № 3, закон не вимагає від суб`єкта декларування проводити оцінку майна з метою заповнення декларації. У випадку, коли правовстановлюючі документи відсутні, а оцінка майна не проводилась чи її результати невідомі суб`єкту декларування, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід позначати «Не відомо» (обрати відповідну помітку у зазначеному полі).

Разом з тим, зазначені положення не можуть тлумачитися, як безумовна підстава для звільнення суб`єкта декларування від відповідальності за подання недостовірних відомостей. Для застосування позначки «Не відомо» необхідно встановити, що інформація про вартість об`єкта дійсно не була та об`єктивно не могла бути відома суб`єкту декларування.

Суд зазначає, що предметом інкримінованого адміністративного правопорушення є а насамперед незазначення самого об`єкта декларування, який відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» підлягав відображенню у декларації в сукупністю з вартістю об`єкта нерухомості, за результатами чого в сукупності вказаних складових дії суб`єкта правопорушення кваліфікуваються за відповідною частиною та статею КУпАП.

Тому навіть за умови відсутності у суб`єкта декларування достовірної інформації про вартість квартири та можливості зазначення у відповідному полі декларації позначки «Не відомо», такий обов`язок не звільняв його від необхідності відобразити сам факт користування зазначеним об`єктом нерухомості.

Судом встановлено, що власником квартири є мати ОСОБА_1 , яка набула право власності на зазначений об`єкт на підставі договору купівлі-продажу від 10.09.2020, в якому визначено його вартість в сумі 416 500 грн. 00 коп. При цьому ОСОБА_1 користувався зазначеною квартирою, а тому твердження сторони захисту про те, що інформація про вартість квартири не могла бути йому відома, є непереконливими та не підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, сам по собі факт відсутності обов`язку проводити оцінку квартири не спростовує встановлених обставин щодо подання недостовірних відомостей та не свідчить про наявність у ОСОБА_1 безумовного права зазначити у декларації позначку «Не відомо». Навпаки, можливість використання такої позначки залежить від фактичної відсутності у суб`єкта декларування відомостей про вартість об`єкта та неможливості їх отримання.

Отже, доводи сторони захисту про те, що відсутність обов`язку проводити оцінку квартири у будь-якому випадку виключає склад адміністративного правопорушення, є помилковими, оскільки не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про запобігання корупції» та спростовуються дослідженими судом доказами.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на дату подання декларації становив 3 028,00 гривень.

У ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, у порушення вимог ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції», 11.03.2024 о 13 год 00 хв подав завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації за 2023 рік (унікальний ідентифікатор документа - e741629-354d-4020-90bc-7b9b50b7bea6), які відрізняються від достовірних сум понад 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, тобто на суму 1 450 232, 00 грн.

З матеріалів судової справи вбачається, що адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 11.03.2024 року, тобто в день коли останнім було подано до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної декларації за 2023 рік.

Згідно з ч.4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Тобто, дворічний строк накладення адміністративного стягнення сплив 11.03.2026 року.

Таким чином, на момент розгляду справи судом сплив передбачений ч.4 ст.38 КУпАП дворічний строк накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 про адміністративні правопорушення, передбачені ч.4 ст.172-6 підлягає закриттю, згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Судовий збір відповідно до ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 38, ч. 4 ст. 172-6, 247 ч. 1 п. 7, 283-284, 287-291 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

Провадження в справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.4 ст. 172-6 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Я.В. Кравченко