Ухвала суду № 137804535, 30.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29903/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 , який бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

слідчої - ОСОБА_4 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42024100000000155 від 18.03.2024,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин клопотання

До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на мобільний телефон iPhone 17 Pro Max та мобільний телефон iPhone 16, вилучені 27.05.2026 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Метою накладення арешту прокурор зазначив забезпечення збереження речових доказів.

В обґрунтування клопотання зазначено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у досудовому розслідуванні, яке проводить Головне слідче управління Національної поліції України, у кримінальному провадженні № 42024100000000155, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що службові особи ДП «Адміністрація морських портів України» (ЄДРПОУ 38727770), Чорноморської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ЄДРПОУ 38728418) та ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (ЄДРПОУ 01125672) за попередньою змовою з представниками ТОВ «Тек Транс Груп «Форвард» (ЄДРПОУ 39591876), зловживаючи службовим становищем, налагодили механізм незаконного збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди за усунення штучних перешкод під час проходження суден у рамках «українського морського гуманітарного коридору», а також прискорення черги на завантаження суден експортерів та імпортерів, що перебувають в акваторії морських портів. Крім того, представники ТОВ «Тек Транс Груп «Форвард» з метою недопущення розірвання договорів оренди державного майна здійснили внесення недостовірних відомостей до проектно-кошторисної документації стосовно об`єктів невід`ємних поліпшень, а також організували протиправний механізм переправлення військовозобов`язаних чоловіків через державний кордон України в умовах воєнного стану шляхом фіктивного працевлаштування та видачі наказів про закордонні відрядження.

У ході проведення слідчих (розшукових) дій установлено причетність до зазначеної протиправної діяльності, зокрема, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступника начальника відділу Одеської митниці Державної митної служби України, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/26689/26-к 27.05.2026 за зазначеною адресою проведено обшук житла ОСОБА_6 , під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 17 Pro Max і мобільний телефон iPhone 16, які належать ОСОБА_6 . Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України від 27.05.2026 вилучені мобільні телефони визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що вилучені мобільні телефони відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому потребують арешту з метою забезпечення їх збереження як речових доказів, запобігання їх приховуванню, знищенню чи відчуженню.

Позиції учасників судового засідання

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив клопотання задовольнити.

Слідча ОСОБА_4 клопотання підтримала, додатково долучила до матеріалів справи протоколи негласних слідчих (розшукових) дій та постанову про доручення проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи вилучених мобільних телефонів.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 - подала письмові заперечення, у судовому засіданні їх підтримала та просила відмовити у задоволенні клопотання, зобов`язати орган досудового розслідування негайно повернути майно ОСОБА_6 . Доводи заперечень зводяться до такого. По-перше, кримінальне провадження протягом понад двох років триває «за фактом», нікому не повідомлено про підозру, ОСОБА_6 не має у провадженні жодного процесуального статусу, тому арешт його майна з метою конфіскації або забезпечення цивільного позову неможливий. По-друге, ОСОБА_6 працює в системі органів Державної митної служби України, ніколи не був працівником ДП «Адміністрація морських портів України», Чорноморської філії ДП «АМПУ», ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» чи ТОВ «Тек Транс Груп «Форвард»; на органи Держмитслужби координація «українського морського гуманітарного коридору» нормативно не покладається, тому жодного зв`язку ОСОБА_6 з обставинами розслідуваних кримінальних правопорушень не існує. По-третє, постанова слідчого про визнання вилучених телефонів речовими доказами є формальною, містить лише цитування ст. 98 КПК України та переказ фабули кримінального провадження, без жодного фактичного зв`язку конкретних телефонів з обставинами кримінального правопорушення. По-четверте, стороною обвинувачення пропущено передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України 48-годинний строк звернення до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна: обшук завершено 27.05.2026, тоді як клопотання надійшло до Печерського районного суду м. Києва лише 02.06.2026.

Норми права, які підлягають застосуванню

Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу II «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен ураховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Обставини, встановлені слідчим суддею

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000155, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Як убачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, у ході досудового розслідування установлено причетність до зазначеної протиправної діяльності, зокрема, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обіймає посаду заступника начальника відділу Одеської митниці Державної митної служби України та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/26689/26-к 27.05.2026 за зазначеною адресою проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 17 Pro Max і мобільний телефон iPhone 16, що належать ОСОБА_6 .

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України від 27.05.2026 вилучені мобільні телефони визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Клопотання прокурора про накладення арешту направлено до суду 28.05.2026 рекомендованим листом №0303700354418.

Мотиви слідчого судді

Відповідно до правової позиції, сформованої судовою практикою, норма-дефініція речових доказів (ст. 98 КПК України) щодо критеріїв визнання матеріальних об`єктів речовими доказами сформульована в категоричній формі, проте слід зважати на стадію кримінального провадження. На стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин минулих подій, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією слідів злочинного діяння.

Системний аналіз норм КПК України та практики Європейського суду з прав людини дозволяє дійти висновку, що Кодекс оперує поняттями, які відповідають декільком стандартам доказування: стандарт «обґрунтованої підозри», стандарт доведення «поза розумним сумнівом» та стандарт «достатніх підстав». Стандарт «достатніх підстав» застосовується для прийняття проміжних процесуальних рішень як слідчими суддями (ст. 157, 163, ч. 5 ст. 234, ст. 260 та інші статті КПК України), так і слідчими, прокурорами (ст. 134, 271, 276 КПК України).

З огляду на вимоги ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Цей стандарт не вимагає від слідчого судді на стадії досудового розслідування встановлювати з вірогідністю, що виключає розумний сумнів, всі обставини, які підлягають з`ясуванню за результатами судового розгляду, а потребує наявності доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням і є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у формі арешту для можливого використання в процесі доказування.

Як убачається з клопотання прокурора та доданих до нього матеріалів, ОСОБА_6 обіймає керівну посаду в системі органів Державної митної служби України на території діяльності міжнародного морського пункту пропуску «Морський порт «Чорноморськ» Одеської митниці, тобто здійснює функції митного контролю у тій самій зоні, де орудують особи, чию протиправну діяльність розслідують у кримінальному провадженні. Сторона обвинувачення посилається на матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, у яких фіксуються комунікації фігурантів провадження стосовно осіб, що позначаються певними псевдо. У сукупності з фактом виявлення вилучених мобільних телефонів за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 та винесенням слідчим постанови про визнання їх речовими доказами наведене утворює достатні підстави вважати, що зазначені телефони можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчий суддя також ураховує, що під час проведення обшуку 27.05.2026 ОСОБА_6 паролі (коди розблокування) до вилучених мобільних телефонів органу досудового розслідування не надав, унаслідок чого доступ до інформації, що міститься на цих телефонах, на момент розгляду клопотання сторона обвинувачення самостійно отримати не може. Для отримання такої інформації слідчою винесено постанову про доручення проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи вилучених мобільних телефонів, яку долучено до матеріалів цього провадження у судовому засіданні. За таких обставин подальше дослідження інформації, що міститься у вилучених телефонах, можливе виключно за результатами експертного дослідження, проведення якого потребує тривалого часу, протягом якого існують ризики зникнення, знищення, пошкодження чи відчуження вилученого майна. Інших способів отримання відомостей, що містяться на цих носіях, на цьому етапі досудового розслідування не вбачається, що додатково обґрунтовує необхідність застосування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження - саме для збереження цих речових доказів до завершення експертного дослідження.

Щодо доводів представника власника майна

Доводи захисника про неможливість арешту майна ОСОБА_6 з огляду на відсутність у нього процесуального статусу підозрюваного слідчий суддя відхиляє. Прокурор обґрунтовує клопотання потребою у забезпеченні збереження речових доказів, тобто метою, передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у разі такої мети арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, і не залежить від наявності у власника майна процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого. Посилання захисника на положення узагальнення судової практики стосовно арешту майна підозрюваних, обвинувачених, засуджених або юридичних осіб, щодо яких ведеться провадження, є нерелевантним, оскільки воно стосується інших цілей арешту (пп. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України), а не мети збереження речових доказів.

Доводи захисника про відсутність зв`язку ОСОБА_6 з обставинами кримінального провадження, посилання на специфіку повноважень органів митної служби, на порядок координації «українського морського гуманітарного коридору» та на зміст матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій стосуються оцінки доказів і позиції захисту по суті можливого обвинувачення. Перевірка причетності особи до інкримінованих кримінальних правопорушень не входить до повноважень слідчого судді на стадії досудового розслідування і є предметом розгляду суду під час судового розгляду в порядку, передбаченому КПК України. На цій стадії слідчий суддя обмежується перевіркою дотримання стандарту «достатніх підстав», який, як зазначено вище, з матеріалів клопотання дотримано.

Доводи захисника про формальність постанови слідчого від 27.05.2026 про визнання вилучених телефонів речовими доказами слідчий суддя також відхиляє. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя самостійно перевіряє наявність достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а не покладається виключно на оцінку, надану слідчим у постанові. Установлення достатніх підстав здійснюється шляхом аналізу сукупності матеріалів кримінального провадження, наявних у розпорядженні сторони обвинувачення, що було зроблено вище. Сама ж постанова слідчого є процесуальним документом, який підтверджує визначення слідчим процесуального статусу вилучених речей; вимог щодо обсягу та детальності її мотивування КПК України не встановлює.

Доводи захисника про пропуск стороною обвинувачення 48-годинного строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України, спростовуються долученою до матеріалів клопотання квитанцією укрпошти від 28.05.2026 № 0303700354418.

Висновки слідчого судді

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та метою, заради досягнення якої такі засоби застосовуються (п. 203 рішення від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).

Слідчий суддя вважає, що подальше дослідження інформації, яка може міститися у вилучених мобільних телефонах, на цьому етапі досудового розслідування виправдовує застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна з метою збереження речових доказів. Такий арешт є пропорційним заходом, що не призводить до позбавлення власника прав на майно остаточно: власник майна не позбавлений права в подальшому звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України, зокрема за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи у разі, якщо її висновок не підтвердить наявності у телефонах відомостей, які мають значення для кримінального провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, слідчий суддя вважає, що наявні достатні підстави вважати вилучене у ОСОБА_6 майно таким, що відповідає ознакам речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, тому клопотання про накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 42024100000000155 від 18.03.2024 на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене 27.05.2026 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон iPhone 17 Pro Max і мобільний телефон iPhone 16, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1