Ухвала суду № 137804163, 29.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 761/26324/25

Провадження № 1-кп/752/1498/26

УХВАЛА

29 червня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Голосіївського районного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022000000000523 від 30 вересня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 111 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_7 ,

встановила:

Голосіївським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

Ухвалою суду від 20 травня 2026 року продовжено строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 18 липня 2026 року включно.

Прокурор ОСОБА_8 звернулась з клопотанням про чергове продовження строку тримання під вартою без визначення альтернативи у вигляді застави, мотивуючи тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, попередньо встановлені ризики у кримінальному провадженні продовжують існувати, а саме з метою уникнення покарання, маючи зв`язки на території РФ, обвинувачений може переховуватись від суду, в тому числі за межами України, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань, продовжити свою злочинну діяльність, враховуючи спрямованість та тривалість попередньої діяльності. Застосування більш м`яких запобіжних заходів не здатне запобігти вказаним ризикам.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав клопотання.

Захисник ОСОБА_7 заперечив поти задоволення клопотання. Вказав, що зазначені прокурором ризики не підтверджені жодними доказами. Можливість впливати на свідків у обвинуваченого відсутня. Обвинувачений до кримінальної відповідальності притягається вперше, позитивно характеризується, має міцні соціальні зв`язки. Підстав вважати, що він буде переховуватись від суду або вчиняти нові кримінальні правопорушення, немає. Сама по собі тяжкість висунутого обвинувачення не може бути підставою для продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Обвинувачений підтримав захисника. Вказав на передчасне звернення прокурора з відповідним клопотанням, оскільки строк дії попереднього клопотання ще не закінчився. Клопотання необґрунтоване, текст клопотання аналогічний попередньому. Докази винуватості обвинуваченого, а також докази наявності ризиків у кримінальному провадженні відсутні. З урахуванням тривалості часу перебування під вартою, відсутності ризиків та стану здоров`я, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або визначити альтернативу у вигляді застави.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов про задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 та ч. 2 ст. 111 КК України.

Про обґрунтованість підозри обвинуваченого свідчить зміст обвинувального акту та реєстр матеріалів досудового розслідування, в якому в якому відображена сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів, а також частково дослідженні в судовому засіданні документи. Обґрунтованість підозри також була предметом перевірки слідчих суддів під час обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку судом здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинуваченого За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Судом не закінчено з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено всі зібрані в межах кримінального провадження документи, не допитано свідків та самого обвинуваченого.

Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, дані про його особу, суд вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для тримання обвинуваченого під вартою, а саме у випадку звільнення з-під варти обвинувачений з метою уникнення покарання з високим ступенем ймовірності може переховуватися від суду, в тому числі на тимчасово окупованих територіях України або в РФ, незаконно впливати на свідків, які ще не були допитані безпосередньо в судовому засіданні, з метою схилити їх до дачі вигідних йому показань, а також може продовжити кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується.

Наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, сім`ї, міцних соціальних зв`язків, на даній стадії кримінального провадження не зменшує існування цих ризиків та не є підставою для зміни запобіжного заходу.

Даних про те, що за станом здоров`я обвинувачений не може триматися під вартою в розпорядження суду не надано. У разі необхідності в умовах тримання під вартою уповноваженими особами обвинуваченому повинна бути забезпечена можливість отримання належної медичної допомоги.

Застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, на даний час буде недостатнім для запобігання наявним у кримінальному провадженні ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

З огляду на тяжкість висунутого обвинувачення та наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, які насьогодні не зменшились, в силу приписів ч. 4 ст. 183 КПК України підстав для визначення обвинуваченому розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177-183, 193, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів

постановила:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 27 серпня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3