Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 752/23061/25
Провадження № 2/752/6702/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29 червня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
у вересні 2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Кредитним договором № 26254055890003 від 23.08.2017 року в сумі 30 799,44 грн, інфляційні втрати в розмірі 592,16 грн, та 3 % річних в сумі 96,3 грн, а також 2 422,40 грн сплаченого судового збору та 3 000,00 витрат на правничу допомогу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 23.08.2017 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 26254055890003 відповідно умов до якого останній отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами.
Відповідно до кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро», розміщеної на офіційному веб-сайті банку: https://creditdnеpr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний кредитний договір, банк зобов`язується надати клієнту грошові кошти в тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання в порядку, встановленому договором.
Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (далі картка).
15.12.2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу № 15/12/21, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права нового кредитора до відповідача за спірним Кредитним договором.
На дату звернення ТОВ «Цикл Фінанс» до суду заборгованість за Кредитним договором № 26254055890003 від 23.08.2017 року становить 30 799,44 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 16 737,14 грн, заборгованість за відсотками - 14 062,30 грн.
Таким чином, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право належного кредитора до відповідача за Кредитним договором.
Позивач стверджує, що на момент подання позовної заяви зобов`язання з повернення кредитних коштів за Кредитним договором відповідачем не виконано ні перед первісним кредитором, ні перед новим кредитором, у зв`язку з чим, наявна заборгованість за кредитним договором № 26254055890003 від 23.08.2017 року в сумі 30 799,44 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку з урахуванням нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 15.12.2021 року по 23.02.2022 року інфляційних втрат в розмірі 592,16 грн, та 3 % річних в сумі 96,30 грн.
Ухвалою від 22.01.2026 року після передачі вказаної справи за підсудністю із Шахтарського міського суду Дніпропетровської області, відкрито провадження в справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Витребувано в АТ «Банк Кредит Дніпро» деталізований розрахунок заборгованості станом на дату відступлення права вимоги (15.12.2021 року) та виписки по особових рахунках відповідача.
13.02.2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому ОСОБА_2 просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на пропуск позивачем строків позовної давності, а також те, що надані докази підтверджують відкриття банківського рахунка та випуску банківської картки для отримання відповідачем заробітної плати, а підписання ОСОБА_1 комплексного договору про надання банківських послуг № 26254055890003-КР від 07.08.2017 року (опитувальника) не свідчить про укладення договору про споживчий кредит, і не містить суми наданого кредитного ліміту.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 07.08.2017 року ОСОБА_1 та АТ «Банк Кредит Дніпро» підписано Комплексний договір про надання банківських послуг № 26254055890003-КР (опитувальник), відповідно до якого відповідачу відкрито поточний рахунок і надано платіжну картку.
15.12.2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу № 15/12/21, за яким АТ «Банк Кредит Дніпро» передає ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Цикл Фінанс» приймає належні АТ «Банк Кредит Дніпро» права вимоги до боржників за кредитними договорами (Портфель заборгованості).
Відповідно до п. 6.2.2. Договору факторингу права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором та підписання Акта приймання-передачі прави вимоги (Додаток 3), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Перехід права вимоги відбувається шляхом підписання Акта приймання-передачі права вимоги відповідно до Додатку № 3 до даного Договору в день підписання Договору та набрання ним чинності.
Відповідно до Акта приймання-передачі прав вимоги від 15.12.2021 року за Договором факторингу № 15/12/21 від 15.12.2021 АТ «Банк Кредит Дніпро» передав, а ТОВ «Цикл Фінанс» прийняв права грошових вимог станом на дату підписання сторонами договору згідно з Реєстром боржників та Додатком № 1 до цього Акта.
Відповідно до Акта приймання-передачі Реєстру боржників від 15.12.2021 до Договору факторингу № 15/12/21 від 15.12.2021 АТ «Банк Кредит Дніпро» передав, а ТОВ «Цикл Фінанс» прийняв реєстр Боржників від 15.12.2021, складений згідно з Додатком № 1 до Договору. Кількість боржників: 8179.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступлення права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Отже, положеннями ст. ст. 512, 1077 ЦК України проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.
За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, зокрема договору про відступлення права вимоги, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Таким чином, укладаючи відповідний договір факторингу сторони у договорі визначають конкретний перелік зобов`язань, право на вимоги яких переходять до нового кредитора.
З метою визначення переліку таких зобов`язань сторони складають та погоджують відповідний реєстр, який є документальним підтвердженням переходу права вимоги за відчужуваними договорами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 року в справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом з`ясовано, що згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 15/12/21 від 15.12.2021 року передано право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 26254055890003, дата укладення договору 27.08.2017 року, загальна заборгованість 30 799,44 грн, заборгованість по тілу 16 737,14 грн, заборгованість по відсотках 14 062,30 грн.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що перехід права вимоги до відповідача відбувся за Кредитним договором № 26254055890003 від 27.08.2017 року, який в матеріалах справи відсутній.
Суду не надано будь-яких належних та достовірних доказів про укладення між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 саме Кредитного договору № 26254055890003 від 27.08.2017 року, адже в наявному в матеріалах справи та доданому позивачем Комплексному договорі про надання банківських послуг № 26254055890003-КР (опитувальник) вказана дата його укладення 07.08.2017 року.
Поряд із цим, вказаний договір у розділі 9 не містить параметрів кредиту, зокрема: бажаної суми та валюти кредиту, а також до матеріалів справи не додано відповідного повідомлення від банку, про встановлення ліміту кредиту, яке згідно з умовами цього договору вказує на його укладеність.
Отже, стороною позивача не надано доказів існування та укладення між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 . Кредитного договору № 26254055890003 від 23.08.2017 року, через те, що до матеріалів справи додано Кредитний договір з іншим номером (містить додатково літери «КР»), та з вказаною в ньому іншою датою його підписання (07.08.2017 року) та, який не містить усіх необхідних істотних умов для вказаного виду договорів, хоча за змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору
Таким чином, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог і факту існування між сторонами відносин за Кредитним договором № 26254055890003 від 23.08.2017 року, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ТОВ «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості необхідно відмовити.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, тому обставини дотримання чи пропуску позивачем строку позовної давності судом не перевіряються.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
У відзиві представник відповідача заявила про стягнення з позивача судових витрат на правничу допомогу в сумі 18 500,00 грн.
Розмір таких витрат підтверджується договором про надання правової допомоги № 48 від 22.12.2025 року, актом приймання-передачі наданої правничої допомоги за вказаним договором, і додатковою угодою до договору про надання правової допомоги № 48 від 22.12.2025 року, а також платіжними інструкціями від 26.12.2025 року та від 29.01.2026 року.
Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення відповідачем витрат, що пов`язані з правничою допомогою адвокатів.
За наведених обставин та міркувань, а також за правилами ч. 2 ст. 137, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.
Однак, на думку суду, розмір витрат на правничу допомогу, визначений стороною відповідача в загальному розмірі 18 500,00 грн, є не співмірним із складністю справи, не відповідає критерію розумності, в зв`язку із чим, оцінюючи витрати ОСОБА_1 з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також часом, який міг би витратити адвокат на справу цієї категорії, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру судових витрат, такі мають становити суму 8 000,00 грн.
Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва в суді.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Таким чином, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір до 8 000,00 грн, які необхідно стягнути з позивача на користь відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на користь ОСОБА_1 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу.
Відомості про сторін у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112.
Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого тимчасового місця проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко
Судове рішення № 137804154, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 29.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 752/23061/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: